Михайло Драй-Хмара
Шрифт:
Зараз на Україні нема літературно-мистецької організації: 1) яка б, стоячи на засадах утворення клясової пролетарської культури й мистецтва та літератури зокрема, провадила б широку масову роботу серед робітників, 2) яка б у своїй роботі спиралася на організовану масу робкорів, стінкорів та робітників, що цікавляться літературою й пролетарським мистецтвом взагалі, 3) яка б давала літературну продукцію в повному витриманому ідеологічно плані, 4) яка була б скована пролетарською ідеологією, 5) яка б твердо обстоювала, поширювала розвиток та зміцнення пролетарської культури, зокрема мистецтва та літератури, й боролася б активно з ідеологічним впливом буржуазії на маси робітників через мистецтво й літературу взагалі.
Між тим розвиток культурного будівництва пролетаріяту рішуче вимагає утворення такої організації.
Зараз ми маємо: 1) дрібнобуржуазний та буржуазно-націоналістичний фронт, на якому активно діють: а) окремі письменники старого націоналістичного ґатунку, б) окремі групи «безпартійних» естетів, неоклясиків, літературних жерців, що поклоняються мистецтву для мистецтва, бажаючи цим затьмарити його клясову суть і ролю, в) група «Ланка», що за загальними фразами ховає ще рештки націоналізму й міщанства, а на практиці являє собою не що інше, як попутництво, до того ж ще й не яскраво визначене.
З цим фронтом треба вести як теоретичну, так і практичну боротьбу. Проте, на жаль, ця боротьба не має зараз систематичного характеру, правильного підходу.
2) Революційний фронт мистецтва й літератури на Україні, коли не брати на увагу згаданого вже «Комункульту», фактично поки що складають: «Плуг» і «Гарт» та інші дрібніші угруповання (Харків, Донбас, Катеринослав і ін.).
«Плуг» є організація селянських письменників, що має яскраво визначену платформу («Октябрь»). У своєму центрі ця організація міцно скована ідеологічно. Вона провадить широку масову роботу переважно на селянському секторі. Проте, оскільки ця організація працює переважно серед селянських мас, вона стоїть перед певною загрозою з боку дрібнобуржуазної стихії села, що вже й тепер подекуди на місцях впливає на роботу «Плугу», схиляючи її до небажаних явищ у дусі «просвітянства».
«Гарт» є організація, що задекларувала себе пролетарською, проте «Гарт» не має чітко окресленої платформи та сталого погляду в усіх галузях культурно-мистецької роботи. Він базується лише на загальних твердженнях про спирання на програму комуністичної партії. Крім того, «Гарт» не став на платформу «Октября», яка, на нашу думку, є єдиною правильною підвалиною для розвитку пролетарської культури. Цим, а також почасти своєю практичною роботою «Гарт» не дає гарантії щодо повного забезпечення розвитку пролетарської культури й літератури зокрема на Україні.
Не вважаючи можливим через зазначені причини вступити ні до одної з перелічених організацій, ми прийшли до висновку про потребу утворити нову групу на ґрунті тих ідеологічних засад та організаційно-практичних завдань, що стоять перед нами, та на ґрунті яких у нас виник спочатку розкол, а тепер цілковитий розрив з «Комункультом».
У своїй майбутній роботі ми ставимо собі за головну мету охопити нею широкі робітничі маси. Вона повинна спиратись на маси робкорів, стінкорів, робітничого молодняка та всього робітництва. Без такої роботи ми не мислимо себе як організацію.
Другим нашим завданням є утворення ідеологічно витриманої літератури в повному точно визначеному клясово-ідеологічному плані.
Для встановлення правильних провідних точок нашої літературної практики, для загартовання міцної пролетарської ідеології, ми ставимо собі за мету також утворення войовничої пролетарської критики. Цим шляхом ми хочемо дійти до зміцнення, поширення, захисту, розвитку пролетарської культури, мистецтва й літератури зокрема.
Ґрунтуючись на цих основних засадах і приймаючи в основному платформу «Октября», ми всі, нижчепідписані, ухвалили утворити організацію пролетарської культури, зокрема літератури й мистецтва, під назвою «Жовтень», платформу якої ми оголосимо в ближчому часі.
Б. Десняк, Б. Дев’ятнін, Н. Денисенко, Є. Капля-Яворовський, Іван Ле, С. Новін, Т. Слюсаренко, Я. Савченко, М. Терещенко, Христин, Б. Шум, Ф. Якубовський, Юрій Яновський, Б. Ярошенко
[Запис рукою М. Драй-Хмари на вирізці]:
19. II.1925.
Зібралася кумпанія – невеличка, але чесна! Становить ліве крило укр. «напостовців»6 (праве – «Плуг» і «Гарт»). Це т. зв. «напостовці»-погромщики.
[Стаття з газети «Більшовик» від 20.03.1925 р.]
ЛИСТ ДО РЕДАКЦІЇ «БІЛЬШОВИКА»
Останніми днями в «Вістях», «Більшовику» і в «Культурі і побуті» з’явилася перепалка між Київським «Плугом» і групою тт., що вийшли з нього, на чолі з тов. Коваленком. Перепалка ця прибрала непевних форм і неґречних висловів, що затемнюють суть справи перед читачами й надають усій справі склочний характер, не умотивований принциповими твердженнями. Для вияснення справжньої суті київських суперечок ЦК «Плугу» вважає за обов’язок нагадати читачам зміст заяви тт. Коваленка, Клочча, Фальківського й Радченка, вміщених у № 6 «Культури і побуту» за імпозантним заголовком: «Від “Плуга” до “Гарту”» заяву, що з нею солідаризувалося ЦБ «Гарту» устами тов. Г. Коцюби на з’їзді «Гарту».
Означені товариші там пишуть:
1. «…“Гарт” ставить своїм завданням будування комуністичної культури в цілому»;
2. «…існування спеціяльної спілки селянських письменників недоцільне, бо… створює дух нездорової конкуренції з діячами пролетарської культури»;
3. «…пролетарська культура одна і на селі і в місті…».
ЦК «Плугу» вважає, що антиленінський зміст цієї заяви розуміє кожний, хто скільки-небуть знайомий з марксизмом і постулатами комуністичної партії.
ЦК «Плугу» вважає, що будування комуністичної культури в переходову добу є ліва фраза, що прикриває таке дике твердження, як рівнозначність пролетарської культури в селі і в місті, а це призводить до ще більш дикого, антирадянського твердження про недоцільність селянських культурно-революційних організацій. Твердження це недостойне для учасників організації, що називає себе пролетарською і повинна ставити собі за мету (так, по-нашому, треба було б говорити й писати) через пролетарську культуру, культуру переходової доби, що бореться з культурою буржуазною, дійти до культури комуністичної.
У цьому суть справи – суть глибоко принципова, що затьмарена персональними випадами (див. № 60 «Вістей») учасників її.
ЦК «Плугу»
ЛИСТ ПРО ВИСТУП З «ГАРТ’У»
В «Комуністі» за 18 березня надруковано такого листа:
«Ми, нижчепідписані, були до цього часу членами спілки пролетарських письменників “ГАРТ”, вступивши туди із щирим бажанням служити створенню масової пролетарської літератури.
Але політика “ГАРТ’у”, що особливо яскраво виявилась під час 1-го з’їзду гартованців 11–15 березня, створила таке оточення, в якому нема ніякої змоги працювати й виконувати нашу мету.
Виходячи з того, що: 1) не дивлячись на двохрічне існування, “ГАРТ” і досі не формулював своєї ідеологічної платформи; 2) боровся проти організаційної єдности пролетарських літературних організацій (всесоюзного центру); 3) веде неправильну політику серед нацменшостей, не допускаючи організації національних секцій; 4) тактично помиляється в справах стосунків із революційно-селянськими організаціями, що виявляється: а) в бажанні командувати, б) утворити з селянських організацій – попутницькі, а також ще приймаючи на увагу, що до цього часу “ГАРТ” не був масовою пролетарською організацією, а при такій політиці і не може бути, ми виходимо з членів “ГАРТ’у” й вважаємо за свій пролетарський обов’язок сприяти створенню нової, дійсно масової пролетарської літорганізації, яка б стояла на позиціях Октября».