Бовкун
Шрифт:
Прийшов якось до Свирида завклубом Семен, рудий довготелесий парубійко. Завів балачку про се, про те. Тоді:
—Чи немає у вас, Свидире Леонтійовичу, чогось такого, щоб у народний музей його? Вишитої сорочки, бриля, шапки старовинної або крайки.
—Цього нема,— одказав Свирид.— Косу візьми, як хоч, у хліві висить, наклепана, ганчіркою промащеною обмотана...
— Коса в нас уже в,— зітхнув Семен.
—Тоді паняй далі, — буркнув Свирид. І засовався на лавочці, шукаючи плечима сонця.
Так і не обізвався більш.
Поделиться с друзьями: