Чтение онлайн

– Не кажи мені на що я здатен. Я вже вбив двох людей.

Я подивилась на нього, не розуміючи.

– Двох?

– Мама зробила помилку, вбивши ту сучку. Ми могли поквитатись з нею у інший спосіб. Я намагався. Але мати припинила все.

– Значить твоя мати таки вбила Вікторію, - сказала я, скривившись, коли моя голова почала пульсувати.
– Чому?

– Тому що та мала сучка не розуміла слова "ні", - виплюнув він.

Я похитала головою, заплутавшись.

– Вона що була твоєю дівчиною?

– Ні! Вона була однією з татових подружок. Він бачив її лише декілька разів, коли їздив до Бостона. Він думав, що вони розібрались з тією ситуацією. Але щось вивело з себе ту дурепу і вона подумала, що могла приїхати сюди, - він почав сміятись, майже як маніяк.
– Та ідіотка подумала, що може бути кимось більшим, ніж коханка.

Голоси кричали в моїй голові. Нейт казав, що газета розслідує чи є в Далласа Клейвотра коханка. Джоні казала, що вони з Вікторією обслуговували вечірки на яхтах в Бостоні. Джоні також казала, що не в характері Вікторії було приїхати сюди, не сказавши нікому і що останніми тижнями вона тримала щось в секреті.

Тепер в мене були всі шматочки. Треба було лише скласти їх докупи.

Вікторія зустріла Далласа на одному з званих вечорів і в них закрутилась інтрижка. Вона це добре приховувала, доки її життя вдома не полетіло шкереберть. Вона втратила хлопця і найкращу подругу. Тож вона вирішила приїхати сюди і перевести свої стосунки з Далласом на новий рівень.

– Даллас відмовив їй, - сказала я, піднімаючи очі на Стівена.

– І вона спробувала змусити його, - ніздрі Стівена роздувались.
– Погрожувала піти до публіки. Він би програв вибори.

– Все одно, - сказала я.
– Вона не повинна була помирати.

– Моя мати спробувала домовитись з нею по телефону, - сказав Стівен.

Я згадала своє видіння, коли торкалась мобільного Вікторії. "Він не належить тобі. Він більше тебе не хоче. Він хоче мене."

Я думала, що Вікторія сварилась з Джоні через Джоела. Вона сварилась з Сесіль. Через її чоловіка.

Стівен дивився на щось поза моїм плечем, ніби згадуючи те, що було.

– Я також намагався переконати її тієї ночі. Сказав лишити мою родину в спокої і повернутись до Бостону.

Я згадала Стівена у видінні, що шепотів щось наполегливо Вікторії на вухо.

Він знову поглянув на моє обличчя.

– Нічого з цього не спрацювало. Тому мати вирішила взяти справу у свої руки. Щоб захистити нашу сім'ю та наше майбутнє. Вона відправила мене додому на таксі і пішла за твоїм братом та дівчиною до мотелю. Вона зачекала, коли Пері пішов, а тоді зайшла і застрелила її з цього пістолета. У мого батька гігантська колекція. Якщо поліція буде обшуковувати мій дім, то навіть не зрозуміє, що одного не вистачає.

– Вона казала тобі, що збирається це зробити?- запитала я, сподіваючись що він ще буде говорити.

– Ні. Але тоді той ідіот, Біллі Ровлінсон, намагався шантажувати її і їй була потрібна допомога. Вона сказала зустрітись з ним і розібратись.

– А Джоні?

– Я зробив те, що мусив.

– Чому?

– Ця курва почала власне розслідування. Вона ходила в "Смакоту" і розпитувала з якими хлопцями Вікторія спілкувалась тієї ночі. Моя мати бачила, як та розвішувала постери. Вона була надто близькою. Тож я повинен був подбати і про це також. Вони були би живі, якби не лізли в чужі справи.

Біль розповзався вгору від моїх колін, але я була надто наляканою, щоб змінити позу на підлозі. Я не хотіла навіть на сантиметр рухатись. Я хотіла, щоб він продовжував говорити, адже до цих пір я була живою завдяки цьому.

– Виходить, ти кажеш, що вони заслуговували на це,- сказала я.

– Я повинен був вбити їх обох, хіба ти не розумієш? Щоб захистити свою родину. Але ти будеш останньою. Твій брат непритомний, і я поставлю його відбитки на пістолет - знаряддя вбивства. Його посадять на все життя за вбивство сестри та сина мера. Більше не лишиться сумнівів в тому, хто вбив решту, адже він і так був головним підозрюваним. Я ж можу поїхати до коледжу, геть звідси і почати все спочатку.

Він тяжко ковтнув.

– Вибач за це, Клер. Насправді ти подобалась мені. Дійсно подобалась. Ось чому я не вбив тебе відразу, як побачив поряд з тілом Біллі, коли ти намагалась скористатись здібностями.

Мене паралізувало. Кожен м'яз в тілі просто натягнувся.

– То ти дивився за мною з лісу.

– Я дав тобі другий шанс, щоб прийти до тями і не лізти в чужі справи. Але ти не послухалась. Продовжувала заважати. Тепер у мене немає вибору. Моя мати не повинна була починати все це. Але я маю все закінчити.

Маслов була правою. Стівен сказав, що читання принесуть йому неприємності. Вона сказала, що я була в смертельній небезпеці і то було правдою.

Я почала задихатись і мої легені боліли. Я почала моргати, коли крапля крові з'їхала по моєму лобі. Ось і все. Мій єдиний шанс переконати його. Благати про своє життя.

– Ти не хочеш вбивати мене, - сказала я.

– Звичайно ні, Клер, але повинен.

– Це не ти. Ти - не вбивця, - сказала я, благаючи.

– Декілька тижнів тому я б сказав те ж саме. Але ж ти більше за інших маєш знати, наскільки люди можуть дивувати. Вони можуть чинити такі речі, яких ти від них ніколи не чекала. Тобі здається, що знаєш когось, але все ж....

Він знизав плечима і підвів пістолет. А потім мій світ потемнів. Щось важке повалилось на мене. Я лежала на животі, лицем врізавшись в підлогу. Я почула постріл. Як розділилось дерево. Як закричав Стівен. Звуки боротьби навколо мене. Я нічого не бачила, але мені потрібно було знати, що відбувається. Я відштовхнулась руками і відкотила вагу зі своєї спини. Вона охнула.

– Пері?

Його голова була закривавлена, а очі розширені від страху. Звичайно у нього струс, але він достатньо прийшов в себе, щоб врятувати мене, коли це було потрібно. Вхідні двері були відкритими. Детектив Тоскано та інший офіцер скрутили Стівена на підлозі, заковуючи руки в наручники коли він кричав і корчився, немов тварина.

Пері нахилився над нерухомим тілом Джастіна і поклав два пальці на його пульс. А потім подивився на мене.

Глава 26

– Я дійсно вважаю, що тобі краще піти додому,- сказала мама.
– Відпочинь.

Мої пальці злегка торкнулись пов'язки на голові.

– Я буду відпочивати тут.

– Я також,- сказав Пері зі стільця поруч зі мною.

В нього була така ж пов'язка на голові. Ми виглядали немов два ідіоти, що побились головами.