Чтение онлайн

Нагле який­сь свiт на­че - i пам'ять, i ро­зум, i жах знов на­па­да, пiй­ма i по­ся­га, i в жа­ху во­на ки­дається бiг­ти i бi­жить-бi­жить до Днiп­ра i в жа­ху вки­дається у Днiп­ро. За нею бра­ти по слi­ду, та Днiп­ро­ва хви­ля вже да­ле­ко по­нес­ла сест­ру й роз­би­ла на гост­ре ка­мiн­ня, й дар­ма бра­ти хо­дять по­над бе­регами, - у бист­рих нур­тах нi­чо­го не вид­но, оп­рiч од­ки­ду не­ба яс­но­го, гаїв та шпи­лiв ок­ру­ги.