Чтение онлайн

Річард розстебнув рукав і закотив його. Повільно дістав Меч Істини. Не зводячи очей з Чандалена, він провів лезом меча по своєму передпліччю. Обидві сторони клинка забарвилися кров'ю. Двома руками взявшись за меч, він опустив його до землі.

— Келен, я хочу, щоб ти дещо перевела йому. І постарайся не пропустити жодного слова. — Голос його був спокійним, майже м'яким, але в очах палала смертельна загроза. — Чандален, якщо сьогодні вночі я почую від тебе ще хоч одне слово, навіть якщо це буде слово згоди чи дружби, я вб'ю тебе. Дещо з того, що сказала мені відьма, змусило мене жадати крові. І якщо ти надасиш мені хоч найменший привід, я вб'ю тебе.

Старійшини витріщили очі. Чандален відкрив було рот, щоб щось сказати, але, побачивши вираз обличчя Річарда, тут же його закрив і втупився в землю.

Річард знову звернувся до Птахолова:

— Поважний вождь, моє серце відкрите тобі. Ти знаєш, що я не хочу заподіяти зла твоєму народові. Я не звернувся б до тебе з таким проханням, не будь це так важливо або якщо б у мене був вибір. Прошу тебе, склич раду і дай мені можливість запитати у духів, як мені запобігти загрозі, що нависла над усім світом.

Птахолов повернувся до старійшин. Всі вони по черзі кивнули. Келен знала, що це проста формальність. Савідлін був на їхньому боці, а інші, виходячи з минулого досвіду, просто побоялися зв'язуватися з Шукачем. Крім того, вирішальне слово все одно було за Птахоловом. Він ще раз глянув на старійшин і повернувся до Річарда:

— Мені це не до душі. Я не хотів би турбувати духів розпитуваннями про світ, в якому вони живуть. Вони можуть бути незадоволені. Вони можуть розгніватися. — Він подивився Річарду в очі. — Але твоє серце відкрите мені. Я знаю, що ти прагнеш запобігти великій загрозі і не просив би мене про це, будь у тебе вибір. — Його жорстка долоня лягла на плече Річарда. — Я даю згоду.

Келен полегшено зітхнула. Річард кивнув і подякував старійшинам. Келен знала, що дійсно, будь у нього вибір, він постарався б уникнути зустрічі з духами. Остання зустріч ще була свіжою в її пам'яті.

Раптово в повітрі промайнула чорна тінь. Келен інстинктивно підняла руки. У наступну мить Річард захитався і відступив на крок: щось вдарило його прямо в лоб. Пролунали здивовані вигуки. Між Річардом і Птахоловом на землю впало щось темне. Річард випростався, притискаючи долоню до чола. Між пальцями у нього текла кров.

Птахолов схилився над темним предметом. Коли він випростався, в руках у нього була мертва сова; шия зламана, крила розкинуті. Старійшини переглянулися. Чандален насупився, але нічого не сказав.

Річард підніс до очей закривавлені пальці.

— Перший раз в житті стикаюся з совою. Але чому вона загинула?

Птахолов ласкаво погладив сіре пір'я.

— Птахи живуть в повітрі, на іншому рівні нашого світу. Вірніше, на кількох: адже їм належить і повітря, і земля, і вони можуть переміщатися з одного рівня на інший. Птахи тісніше пов'язані зі світом духів, ніж ми, особливо сови. Вони можуть бачити вночі, коли ми сліпі — так само, як і ми сліпі в світі духів. Я — духовний наставник Племені Тіни. Тільки Птахолов може бути духовним наставником, бо тільки йому доступні такі речі. — Він підняв мертву птицю вище і продовжував:

— Це попередження. Вперше я бачу, щоб послання зі світу духів принесла сова. Вона віддала своє життя, щоб застерегти тебе. Річард, прошу тебе, обміркуй ще раз своє прохання.

Це повідомлення означає, що рада буде небезпечною — досить небезпечною, щоб духи прислали нам свого вісника.

Річард перевів погляд з обличчя старійшини на мертву птицю. Потім простягнув руку і теж торкнувся скуйовдженого пір'я. Ніхто не промовив ані звуку.

— Небезпечною для мене — чи для старійшин?

— Для тебе. Адже це ти ж просиш про раду. Сова принесла послання саме тобі. Ти — той, кого духи хочуть застерегти. — Він глянув на Річарда з-під брів. — Це — криваве застереження. Одне з найбільш жахливих. Гірше сови тільки ворон. Якби застереження приніс ворон, воно означало б вірну смерть.

Не відриваючи очей від мертвої сови, Річард витер пальці об сорочку.

— У мене немає вибору, — прошепотів він. — Якщо я не буду діяти, завіса буде порвана остаточно, і Володар Підземного світу прийде до нас. Смерть поглине нас всіх. Я повинен дізнатися, як зупинити його. Я повинен хоча б спробувати.

Птахолов кивнув:

— Як побажаєш. Приготування займуть три дні.

Річард скинув очі:

— Минулого разу вони зайняли два. Нам не можна втрачати часу, вождь.

Птахолов глибоко зітхнув:

— Два дні.

— Дякую тобі, поважний вождь. — Річард повернувся, і Келен побачила, що очі його мутні від болю. — Келен, будь ласка, знайди Ніссель і приведи її в будинок духів. Я буду там. І нехай захопить з собою що-небудь сильнодіючие.

Вона стиснула його руку:

— Звичайно, Річард. Я швидко.

Річард кивнув. Він витягнув меч із землі і пішов до будинку духів.

Отже, причина смерті… Вона задумалася, приклавши до вуст кінчик простої дерев'яної ручки. Маленька скромна кімнатка тонула в напівтемряві: свічки, яким насилу знайшлося місце серед численних паперів, ледь розсіювали темряву. На столі громадилися стоси товстих фоліантів, а між ними лежали пожовклі звитки. Вільним залишався лише невеликий п'ятачок, і на цьому п'ятачку зараз розміщувався листок паперу, куди записувався звіт.

За її спиною припадали пилом на полицях різноманітні магічні предмети.

Всюдисущим служницям заборонялося торкатися їх, стирати з них пил входило в її обов'язки, але в неї вічно не було для цього ні часу, ні бажання.

Крім того, покриті пилом, ці предмети привертали до себе менше цікавих поглядів.

На вікнах висіли важкі щільні штори. Єдиною світлою плямою в кімнаті був жовто-блакитний килимок перед столом. Відвідувачі, як правило, воліли дивитися саме на нього.

Причина смерті… Ці звіти — суцільна мука. Вона скривилася. Але мука необхідна. Принаймні поки що. У Палаці пророків обожнювали звіти. Деякі сестри все своє життя не вилазили з архівів, реєструючи звіти, перекладаючи їх з місця на місце, оберігаючи ці папірці, які, можливо, коли-небудь кому-небудь знадобляться.

Ну що ж, поки часи не змінилися, доведеться придумувати відповідну причину смерті. Істина нікого не цікавить, але задовільне пояснення знайти необхідно. Ці сестри трясуться над кожним, у кого є дар. Яка дурість!

Нещасний випадок в процесі навчання? Вона посміхнулася. Цим формулюванням вона не користувалася вже багато років. Вона вмочила перо в чорнильницю і, склавши губи трубочкою, почала писати: Причиною смерті став нещасний випадок, пов'язаний з Рада-Хань. Навіть самий молодий і гнучкий пагін, як я неодноразово попереджала сестер, ламається, якщо зігнути його занадто сильно.