Чтение онлайн

18. Якою є енергетична ефективність виробництва продукції рослинництва і тваринництва?

19. В чому полягає екологодестабілізуючий характер тваринництва?

КОРОТКИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК

Абіогенні цикли речовин — комплекс атмосферних, геологічних гео хімічних і гідрологічних процесів.

Агрегування — об'єднання показників у групи за якоюсь ознакою.

Агролісомеліорація — система лісоводних заходів по боротьбі з засу хою, суховіями, ерозією грунту та ін. Включає створення захисних лісових насаджень, заліснення пісків, агротехнічні, гідротехнічні, ор ганізаційно-господарські та інші заходи.

Агротехніка — система прийомів вирощування сільськогосподарських культур, технологія рослинницгва. Включає сівозміни, обробіток грунту, внесення добрив, підготовку насіння до посіву, посів і по садку, догляд за рослинами, боротьбу з шкідниками, хворобами і бур'янами, збирання врожаю.

Антропогенні фактори середовища — внесені в природу людською діяльністю зміни, що впливають на органічний світ. Переробляючи природу, пристосовуючи її до своїх потреб, людина змінює середо вище існування тварин і рослин, тим самим впливає на їх життя.

Антропогенний ландшафт — частина природного середовища, розвиток якого постійно підтримується людиною.

Ареал — область розпорсюдження на земній поверхні певних явищ, тих або інших видів (родів, сімей) тварин і рослин, корисних ко палин

Атмосфера Землі — газова оболонка, що оточує Землю. Атмосферою прийнято вважати область навколо Землі, в якій газове середовище обертається разом із Землею. Маса атмосфери близько 5,15-Ю 15 т. Атмосфера забезпечує можливість життя на Землі і помітно впли ває на жигтя людини.

Біогеоценоз — однорідна ділянка земної поверхні з певним складом живих (біоценоз) і неживих (приземний шар атмосфери, сонячна енергія, грунт) компонентів і динамічною взаємодією між ними (об міном речовин і енергією).

Біологічні цикли речовин — комплекс процесів, що характеризують жит тєдіяльність організмів: живлення і живильні зв'язки, розмноження і ріст, відмирання, розклад і мінералізація.

Біомаса — загальна маса особин одного виду на одиницю поверхні або об'єму місцезнаходження. Біомаса рослин називається фітома-сою, тварин — зоомасою.

Біосфера — область активного життя на земній кулі. В біосфері живі організми і середовища їх існування органічно пов язані одне з од ним, утворюючи цілісну динамічну систему. Біосфера охоплює ниж ню частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери.

Біота — сукупність видів рослин, тварин і мікрооріанізмів, об'єднаних спільною областю поширення. На відміну від біоценозу, може характеризуватися відсутністю екологічних зв'язків між видами.

Біотоп — ділянка земної поверхні (суші або водойми) з однотипними умовами середовища, зайнята біоценозом.

Відвал — штучний насип із пустих порід, некондиційних корисних ко палин тощо.

Генетика — наука про закони спадковості та мінливості організмів і методи управління ними.

Географічне середовище — частина природного середовища, включена в сферу людської діяльності, необхідна умова існування суспільства,

Гідросфера — сукупність усіх водних об'єктів земної кулі: океанів, мо рів, рік, озер, водосховищ, боліт, підземних вод, льодовиків і сні гового покриву.

Деградація грунту — процес, що призводить до часткової вірати у грунті нагромаджених органічних речовин.

Дифузія — рух часток середовища, внаслідок якого відбувається пере несення речовини і вирівнювання концентрацій або встановлення рів ного розподілу концентрацій частинок даного виду в середовищі.

Еволюція біологічна — історичний розвиток живої природи, який су проводжується пристосуванням організмів до умов існування, перетворенням біогеоценозів і біосфери.

Екологія — наука про відносини рослинних і тваринних організмів, які утворюють спільності між собою і з навколишнім середо вищем.

Екологізація сільськогосподарського виробництва — об'єктивно зумов лена, планомірно здійснювана система загальнодержавних, галузевих і регіональних заходів, спрямованих на впровадження в практику якісно нових, екологічно безпечним видів техніки, технологій та ор ганізації матеріального виробництва, способів і методів функціону вання промислових, аграрних та аграрно-промислових комплексів з метою найефективнішого використання природних ресурсів, їх збе реження, відтворення і примноження, підтримання динамічної еко логічної рівноваїи у навколишньому середовищі. Кінцевим підсум ком екологізації розвитку продуктивних сил може бути досягнен ня (забезпечення) повної гармонізації відносин між суспільством і природою.

Екологічний підхід — виявлення і дослідження зв'язків, які існують між об'єктами (процесами), що вивчаються, і навколишнім середо вищем.

Екологічна ефективність — аналіз ефективності вирішення екологічних економічних або соціальних проблем для досягнення заданих екологічних показників.

Екологічна експертиза — особлива комплексна діяльність з ідентифі кації негативних впливів виробничої діяльності на навколишнє се редовище і природні комплекси з тенденціями економічного розвитку.

Екологічні показники — аналітичні величини, що характеризують стан екосистеми та її елементів, включаючи елементи середовища (вода, повітря, земля та ін.).

Економіка — сукупність виробничих відносин певної суспільно-еконо мічної формації, економічна основа суспільства або його структур ної виробничої одиниці.

Екосистема — єдиний природний комплекс, який утворюють живі орга нізми та середовище їх існування. Поняття «екосистема» застосо вується до природних об'єктів різної складності і розмірів (весь •океан або невеликий ставок, лісовий масив або ділянка березового гаю).

Жива речовина — сукупність живих організмів біосфери, кількісно виражена в елементарному хімічному складі, масі та енергії. Пред ставлена такими організмами: автотрофними (зелені рослини), гете ротрофними (безхлорофільні рослини; все живе, людина), мікросо-профними (які живляться готовими органічними рослинами).

Заказник — територія (акваторія), на якій у певний сезон або цілоріч не охороняється ландшафт, усі або окремі види тварин і рослин при обмеженому використанні інших ресурсів.