Чтение онлайн

Кілька хвилин Ерагон стояв поруч з Арією. Ніхто з них не зронив ані слова, вони просто дивились на закрут ріки, який повільно наближався. Нарешті Ерагон повернувся до неї й відкинув каптур з її обличчя, щоб глянути в очі.

— Аріє,— сказав він, а потім прошепотів її справжнє ім’я.

Дрож пробіг її тілом. Тоді й вона прошепотіла його справжнє ім’я — Вершник також здригнувся.

Він хотів щось сказати, та Арія випередила його, приклавши пальці до його губ. За мить ельфійка відступила назад і підняла руку.

— Прощавай, Ерагоне, Убивце Тіні,— сказала вона.

Ще мить — і Фірнен зісковзнув з неба й ухопив її з палуби, обдавши Ерагона поривом вітру з-під крил.

— Прощавай,— прошепотів Ерагон, дивлячись, як вона та Фірнен летіли до того місця на далекому березі, де все ще стояв Роран.

Аж тепер Ерагон дав волю сльозам. Вони мов град покотилися з очей. Вершник уп’явся руками в перила корабля й гірко плакав, залишаючи позаду геть усе, що він будь-коли знав. А вгорі над ним ридала Сапфіра. Вони оплакували те, чому не судилось збутися.

Спливла хвилина, друга, третя... Серце Ерагона почало битися трохи повільніше, сльози поволі висохли, і спокій, незнаний досі спокій огорнув його душу, коли він вдивлявся в безконечну пустельну рівнину. Вершник думав про те, які дивовижні речі можуть стрітися їм у далеких диких просторах. Він думав про життя, яке чекало на них із Сапфірою — життя серед драконів і Вершників.

«Ми не одинокі, малий»,— сказала Сапфіра. Несмілива посмішка заграла на обличчі Ерагона.

Корабель ішов уперед, спокійно й плавно рухаючись по осяяній місяцем річці до темних заобрійних земель.

Кінець.

ПРАДАВНЯ МОВА

Агаеті Блодхрен — святкування Кривавої Клятви Альфакін — народ (раса) ельфів

Атра ду еваринія оно варда — Нехай оберігають тебе зірки

Атра естерні оно тхелдуін — Нехай твої справи будуть успішними

Аудр! — Угору!

Боллр — круглий предмет, сфера, кулька Брізінгр — вогонь

Вае веогната оно вергарі, ека тет отерум — Ми вб'ємо тебе, присягаюсь

Ваетна — розвіяти Вайзе нейат! — Щезни!

Валдр — правитель Веохт — повільно Верма — нагріти

Врангр — кривий, звивистий Гангра — іти

Гангра аптр — іти назад Гангра рета — іти праворуч Гангра фрам — іти вперед Гвітр — білий

Гедвей ігназія — сяюча долоня

Гулай вейс медг оно, Арджетламе — Хай тебе супроводжує удача, Срібна Руко

Делой, шар’ялві! — Земле, рухайся! Джиєрда — ламати, бити

«Доміа абр Вірда» — «Вищість долі» (назва книги) Дотдаерт — Спис Смерті

Драумр копа! — Зважати на сновидіння! Дротнінг — королева

Дротнінгу — принцеса

Ду Вельденварден — Ліс-охоронець Ду Врангр Гата — Звивиста Стежка Ду Фелс Нангороех — Прокляті ГориЕбрітхіль — майстер, учитель

Ека ai фрікай ун Шуртугал — Я Вершник дракона і друг

Ека елрун оно, іольфіа, віол фьорн торнесса — Я дякую вам, ельфи, за цей дар

Елрун оно — Дякую тобі Ельда — шанобливе звертання Іллгратр — сильне бажання Іслінгр — той, що несе світло Істалрі — вогник

Кауста — приходити

Кверст — різати

Кверст мальмр ду гуілдрс едта, мар фрема не тон ека трейя! — Розріж залізо, яке тримав мене, але не більше, ніж я бажаю!

Ладрін! — Відкрийся! Летта — спинитися

Лідуен Кваедхі — поетичний рукопис

Має — фрагмент слова, яке Ерагону так і не вдалося промовити повністю

Наіна — світло

Наіна гвітр! — Хай буде світло!

Наіна гвітр ун боллр! — Хай буде кругле біле світло!

Нам іет ер Ерагон Сундавар-Верганді, сьорн абр Бром — Моє ім’я Ерагон, Убивця Тіні, син Брома

Нідвал — схожі на драконів істоти, споріднені з фангхурами

Ніермен — орхідея

Оно ах неят трейя еом верунсмал едта, о сналглі — Ти не хочеш битись зі мною, сналглі

Се оно вейс іліа! — Хай тобі щастить!

Се онр сердар сітджа хвас! — Хай ваші мечі залишаються гострими!

Слітха — спати

Сналглі — рід гігантських змій

Стенр, рейза! — Каменю, піднімись!

Стенр, слаута! — Каменю, трісни!

Сундаврблака — той, що змахує крилами в темряві

Тейна! — Тихіше!

Траутха — кидати

Трхриста віндр! — Стиснути повітря!

Тура — висушити

Фаіртх — зображення, зроблене за допомогою магії Фел — гора

Флауга — летіти Фретія — ховатися

Хелгрінд — Ворота Смерті Шуртугал — Вершник дракона

Яве — узи довіри

МОВА ГНОМІВ

Аз Раны — річка

Аз Свелдн рак Ангуін — Сльози Ангуін Барзул — прокляття

Вор Орикз корда! — За молотом Орика!

Грімстборіт — правитель гномів, король або королева

Дерунданн — вітання Дур — наш

Дургрімст — клан

Ереткнурл — камінь, зроблений із землі Ільф гаухиіт! — Усе їстівне!

Інгейтум — ковалі

Кнурлан — гном

Награ — велетенський вепр, який живе в Беорських

горах

Тардсвергунднзмал — щось таке, що виглядає не тим, чим воно є насправді

Тронжхейм — Шолом Велетня (назва міста-гори)

Фангхур — схожі на драконів істоти, але менші за розміром і не такі розумні (живуть у Беорських горах)

Фартхен Дур — Наш Батько

Фельдуност — порода кіз, які живуть у Беорських горах

МОВА КОЧІВНИКІВ

Но — шанобливий суфікс, що приєднується через дефіс до основного імені того, кого поважають

МОВА УРГАЛІВ

Нар — шанобливе звертання

Тхулькна — смужки тканини, на яких зображають герби кланів ургалів

Улутрек — Пожирачка Місяця

Ургалгра — рогаті (так називають свій народ ургали)

ВІД АВТОРА

Кветха, фріцай! Вітаю вас, друзі!

Це був дуже довгий шлях. Важко навіть повірити, що нарешті настав кінець. Не раз мені в душу закрадалися сумніви, що взагалі коли-небудь завершу цю серію книг. Те, що я все-таки це зробив, сталося, зокрема, завдяки допомозі й підтримці багатьох людей.