Ігор - князь сіверський
Шрифт:
12
А пішло ж ходюче слово Сталого Бояна І на жінку молодую Співака Когана, Що жив колись у Олега І у Святослава Та хвалив стареє врем'я Діда Ярослава: "Хоч без плечей тобі тяжко, Голово, стояти, Але гірко і для тіла Голови не мати…" І як справді тілу тяжку Без голови бути, То так тяжко й землі Руській Без Ігоря бути. Сонце світиться на небі, Небо освітилось, А князь Ігор в землі Руській, І все звеселилось. І дівчата на Дунаї Співають і в'ються, І голоси через море До Києва ллються. Ігор їде Боричевом У Київ на прощу До святої матір-божі В церкву Пирогощу. Поклонився, помолився І сів на посаді - І городи всі веселі, І сторони раді! * * *
Колись-то ми князям старим Співали, мій брате! А потому і молодим Прийшлось заспівати. Слава ж Ігорю, Всеволоду, Синам Святослава! Владимиру Ігоричу І дружині слава! Здорові ж ви, князі, будьте! Здорова, дружино! Що боретесь за християнів, Що погані гинуть… Нехай гинуть поганії, Як у воду камінь! Зато буде князям слава, А дружині - амінь. Поделиться с друзьями: