Катран татарський (Crambe tataria Seb.) Родина хрестоцвіті (Brassicaceae) Багаторічна сизувата рослина висотою 40-80 (100) см. Стебло дуже розгалужене, має форму кулястого куща. Листки 2-перистороздільні. Квітки білі, численні. Плоди - нерозкривні 2-членні стручечки. Цвіте у травні -червні. Росте на кам'янистих, здебільшого вапнякових, схилах в Лісостепу. *г Назва роду походить від грецького слова, що в перекладі означає "капуста", і пов'язана, очевидно, з тим, що з давніх часів представники цього роду під назвою "морська капуста" культивувалися в країнах Південної Європи як овочі. Видова назва у перекладі з латинської мови - "татарський". Катран має цікаву життєву форму - перекотиполе, що виробилася в процесі еволюції як пристосування до поширення плодів. Коли плоди дозрівають, стебло біля основи відламується; сильні осінні вітри перекочують кулястий кущ на далеку відстань, розсіваючи насіння. Катран - чудова декоративна рослина. Його можна вирощувати на клумбах, кам'янистих гірках, газонах. Добре розмножується насінням. Жироолійна рослина (в насінні до 40% жирної олії). Добрий медонос. Катран татарський занесено до Червоної книги, охороняється на заповідних територіях. На Україні росте 8 видів катрану. Квасениця звичайна (Oxalis acetosella L.) Родина квасеницеві (Oxalidaceae) У листяних лісах Полісся та Західного Лісостепу часто зустрічається квасениця - надзвичайно тендітна, ніжна маленька рослина з яскраво-зеленими трійчастими листочками. Вона тіньовитривала, в тінистих місцях утворює суцільні зарості, або куртини, що добре прикрашають ліси. Квасениця звичайна не має надземного стебла. Від тонкого повзучого кореневища відходять пучки довгочерешкових листків 6-12 см завдовжки. Листки квасениці здатні змінювати своє положення в просторі. В непогоду та на ніч пластинки листків складаються, листок поникає. Закриваються на ніч і гарненькі білі квітки з рожевими або ліловими жилками. Вони розміщені поодиноко на квітконосах, що відростають від кореневища. Цвіте рослина в травні - червні, запилюється комахами, плід - маленька коробочка, що розкривається щілинами. Листочки квасениці мають приємний кислий смак, з них готують салати. Квасениця - медоносна та лікарська рослина. Вона досить декоративна, її можна вирощувати в затінених місцях парків, лісопарків. Клокичка периста (Staphylea pinnata L.) Родина клокичкові (Staphyleaceae) Кущ до 5 м заввишки, з родини клокичкових. Росте в широколистяних лісах, по узліссях, іноді серед чагарників. Трапляється зрідка в Закарпатті та західному і правобережному Лісостепу. Вид поширений в південній частині Середньої Європи, Середземномор'я, на Кавказі, в Малій Азії. Окремі місцезнаходження на Україні, безсумнівно, є реліктовими залишками з тих доісторичних часів, коли клімат тут був значно теплішим. Саме тому всюди, де ця рослина трапляється в дикому стані, вона потребує охорони. Цікаво, що в Закавказзі бутони клокички разом з молодими пагінцями збирають і квасять, як капусту, одержуючи так звані "джонджолі". Насіння цієї рослини за смаком дещо подібне до фісташки, з нього добувають олію. Завдяки пониклим суцвіттям білих квітів, а ще більше завдяки оригінальним своєрідним плодам - пухирчасте здутим коробочкам - рослина дуже декоративна. Культивується в парках, а на півдні - в лісосмугах. Кмин звичайний (Carum carvi L.) Родина зонтичні (Аріасеае) Насіння кмину звичайного давно відоме людині як лікувальний засіб і прянощі. Це - дворічна трав'яниста рослина. У перший рік життя створює лише розетку прикореневих листків, а на другий - розвиває порожнисте, всередині борознисте стебло, яке пускає гілки майже з основи. Листки чергові, перисторозсічені, верхні - сидячі. Квітки білі, правильні, зібрані в складні зонтики. Цвіте в червні - липні. Плоди - двосім'янки, сплюснуті з боків, при достиганні розпадаються на вузькі серповидні сім'янки. Росте в розріджених лісах, на узліссях, лісових зрубах, луках, горбах, по краях доріг. Плоди кмину містять 3-7% ефірної олії (основні її компоненти - карвон і лімонен), 14-22% жирної олії з високим вмістом петроселінової кислоти та дубильні речовини. З трави і насіння виділено флавоноїди кверцетин, кемпферол та ізорамнетин, а також ацетилові сполуки - поліїни. Відвар плодів використовують при атонії і болях у кишечнику, метеоризмі, для підсилення функції підшлункової залози, підвищення тонусу й перистальтики кишечника, зниження в ньому процесів бродіння і гниття. Ефірну олію використовують для ароматизації лікарських препаратів. Плоди кмину звичайного широко використовують також у харчовій і парфюмерній промисловостях. Розмножують насінням, яке висівають рано на весні з розрахунку 100 г наЮО м2, глибина сівби 2-3 см. Сходи з'являються через 2-3 тижні. Для прискорення проростання насіння намочують і витримують 2-3 дні при температурі 18-20°С, після чого висушують та висівають. Деякі рослини цвітуть у перший рік життя, більшість - на другий і наступні роки. Заготовляють насіння кмину в суху погоду, бо зволожені плоди втрачають товарну якість. Кінський часник черешковий (Alliaria petiolata M. В .) Родина хрестоцвіті (Brassicaceae) Дворічна рослина висотою 25-100 см. Якщо її розтерти, пахне часником. Стебла прямостоячі, вгорі розгалужені, вкриті листками. Нижні листки майже серцевидні, верхні - трикутна виїмчасто-зубчасті. Квітки дрібні, довжиною 4-7 мм. Плоди - голі стручки на коротких ніжках. Цвіте у квітні - червні . Росте як бур'ян у чагарниках, лісах, садах, на затінених місцях по всій Україні. Назва роду походить віл кельтського слова, що означає "пекучий" (розтерті листки рослини пекучі на смак). Видова назва в перекладі з латинської мови - "черешковий". Кінський часник черешковий росте в місцях, де завжди достатньо вологи. На ньому майже немає опушення, листки тонкі і м'які. Зірвана рослина швидко в'яне. Специфічний часниковий запах рослини зумовлений наявністю в ній алілової ефірної олії. У листках кінського часнику є вітамін С, каротин. Ось чому їх вживають весною як салатну зелень. З цією метою у Франції рослину вирощують у культурі. Кінський часник використовують і як приправу, особливо гострий запах має насіння. Використовують у народній медицині. Ковила волосиста, тирса (Stipa joannis) Родина злакові (Gramineae) Єдина на Україні ковила, остюк у якої не пірчастий, а волосовидний. Відростає ця ковила пізніше, ніж пірчасті ковили, розвивається поволі. Зацвітає в липні, під час спеки, коли більшість степових рослин уже утворила насіння і засохла. Викидаючи суцвіття, прикрашені довгими волосовидними остюками, тирса надає степу блідо-зеленого кольору. Рослина буває до 1 м заввишки, має щільну, сильно розвинену дернину. Стебло міцне, голе, з плоскими щетиновидно згорнутими листками, опушеними всередині, а зовні голими. Волосовидний остюк нижньої квіткової луски до 23 см завдовжки. За допомогою цих остюків достигле насіння тирси розноситься по степу і "загвинчується" в землю. До цвітіння тирса - чудовий корм для худоби, особливо для коней і овець; сіно, скошене в цей час, має добрі поживні якості. Після достигання плодів тирси пасовища стають небезпечними для овець, бо плоди заплутуються у вовні, вкручуються в шкіру, завдаючи болю тваринам і наносячи їм рани; ушкоджують вони й ротову порожнину худоби. Росте на кам'янистих схилах, на узліссях у Лісостепу; зустрічається в передгір'ях гірських районів. Козлятник лікарський (Galega officinalis L.) ' Родина бобові (Legutniniosae) Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 40-90 см, рідше до 1,5 м. Корінь стрижневий, з коротким багатоголовим кореневищем. Стебла численні, прямостоячі, гіллясті, густо вкриті листям, голі або вкриті розсіяними волосками. Листки з прилистками, непарноперисті, черешкові, 5-20 см завдовжки, з 5-10 парами лінійно-ланцетних листочків. Квітки численні, зібрані в густі, що перевищують довжину листків, пазушні китиці, досягають 8-27 см у довжину. Віночок метеликовий, близько 1 см завдовжки, ясно-блакитний, зрідка білий. Плоди - багатонасінні, голі, 2-4 см завдовжки. Цвіте в червні - серпні.