Чтение онлайн

У своїх працях автор неодноразово вказував, що Москва платила данину Кримському ханству до 1700 року. Ще Петро І за часів перших років царювання сплачував кримським ханам данину. Напевне, та данина сплачувалася за передані Кримом Московії так звані Мещерські землі.

Турецький султан недаремно відмінив сплату дацини Московією до Кримської казни. Московія в черговий раз, порушуючи всі попередні договори, розпочала війну в Європі, так звану «Северную войну». Послухаємо Енциклопедію:

«Северная война 1700–21, война… (Московії. — В. Б.) со Швецией за выход в Балтийское море; в ней в разное время про тив Швеции участвовали другие европейские державы (Дания, Речь Посполита, Саксония, Пруссия и др.)» [2, т. 23, с. 120].

Не думаймо, що 1700 рік в обох випадках співпав випадково. Аж ніяк. Москва свідомо відволікала увагу Європи, рятуючи Османську імперію після її розгрому в 1683–1697 роках об’єднаними військами «Священної Ліги».

«Карловицкий Конгресс 1698–1699 зафиксировал крупные территориальные) потери Османской империи в Европе» [2, т. 26, с. 375].

Ось про цщ свідчить відміна Османами сплати данини Москвою до казни Криму.

Яку ж данину щорічно платила Москва до Криму?

Наводимо посланців (мовою оригіналу), час перебування в Криму і об’єм сплаченої Москвою данини протягом 1613–1650 років Кримському ханству:

1. Лодыженский А. и Данилов П. (X.1613–VIII.1614) — розмір данини невідомий.

2. Волконский Гр. и Евдокимов П. (IX.1614–VI.1615) — 7300 руб. за 122 р. (роки наведені за московським літочисленням).

3. Спешнев И. и Нестеров Б. (VII.1615–XII.1615) — 7968 руб. за 123 р.

4. Челюсткин Ф. и Данилов П. (IV.1616–VI.1617) — 7077 руб. за 124 р.

5. Лодыженский А. и Болдырев Р. (VII.1617–ІІІ.1620) — 7804 руб. за 125 р., 540 руб.

6. Зрушев С. и Бредихин С. — 8467 руб. за 126 р. (Московські посли до Криму були перехоплені у Єльці козаками Сагайдачного).

7. Воейков П. и Матчин С. (V.1620–IV.1621) — 9145 руб. за 128 р.

8. Лихарев Н. и Махов В. (V.1621–III.1622) — 9145 руб. за 129 р.

9. Усов А. и Уготский С. (V.1622–V.1623) — 9763 руб. за 130 р.

10. Дашков Я. и Волков В. (VII.1623–XI.1624) — 9556 руб. за 131 р.

11. Прончищев С. и Болдырев Р. (I.1625–ІХ.1625) — 10655 руб. за 132 р.

12. Скуратов Д. и Посников Н. (Х.1625–VIII.1627) — 11858 руб. за 133 р.

13. Тарбеев С. и Басов И. (Х.1327–VIII.1629) — 11247 руб. за 134 р., 11247 руб. за 135 р. (Данина за два роки)

14. Кологривов Л. и Дуров А. (Х.1629–Х.1630) — 10433 руб. за 136 р., 10433 руб. за 137 р., 364 руб.

15. Воейков П. и Зверев С. (ХІІ.1630–ХІІ.1631) — 10104 руб. за 138 р.

16. Соковнин П. и Голосов Т. (II.1632–V.1634) — 9904 руб. за 139 р.

17. Ансимов Т. и Акинфиев К. (Х.1633–I.1634) — Московій підписувала нову Шертну грамоту з Кримським ханом після походу Мубарек–Гірея.

18. Дворянинов Б. и НепейцынА. (VI.1634–VI.1635) — 10202 руб. за 140 р., 10202 руб. за 141 р. (Данина за два роки).

19. Зловилов Г. и Угаев Г. (VII.I635–X.1636) — 11068 руб. за 142 р., 11068 руб. за 143 р. (Данина за два роки).

20. Астафьев Д. и Кузьвлев А. (ХI.1636 — ІХ.1638) — 11638 руб. за 144 р.

21. Фустов И. и Ломакин И. (XII.1638–II.1640) — 23353 руб. за 145, 146 р. (Данина за два роки).

22. Извольский С. и Зверев С. (I.1638–IV.1638) — Московія підписувала нову Шертну грамоту з царем Бегадир–Гіреєм.

23. Сухотин В. и Звягин С. (IV.1640–X.1640) 11129 руб. за 147 р.

24. Чубаров А. и Байбаков И. (ХІІ.1640–ХІ.1642) — 11781 руб. за 148 р.

25. Приклонский Б. и Лавров Г. (ХІІ.1642–Х.1643) — 25064 руб. за 149, 150 р. (Данина за два роки).

26. Неронов Г. и Головнин Н. (ХII.1643–ІІІ.1644) — 12553 руб. за 151р.

27. Караулов Т. и Акшиев Г. (IV.1645–IX.1647) — 12631 руб. за 152 р.

«Поминок за 153 и 154 гг. из–за набегов не было» — так написав московський професор О. А. Новосельський.

28. Хотунский Т. и Степанов И. (XII.1647–IV.1649) — 12631 руб. за 155 р.

29. Ларионовы. и Никитин И. (V.1649–XI.1649) — 12631 руб. за 156 р.

30. Волков Г. и Огарков Д. (I.1650–Х.1650) — 25000 руб. за 157, 158 р.

«Общая сумма выплаченных поминок, по нашим данным, равняется 363970 руб. Цифра эта, безусловно, много ниже действительных расходов на поминки» [149, с. 439].

Як виявилось, ті витрати Москви були занижені у три рази. Сам же професор і підрахував. Послухаємо:

«Середний годовой расход за весь период (наведений нами. —

В. Б.) превышает 26 тыс. рублей. По тем временам сумма эта была весьма значительной. Укажем для сравнения, что в 1640 г. на построение двух городов — Вольного и Хотмышска — было отпущено из казны 13532 рубля. Следовательно, на крымские расходы можно было сооружать ежегодно по крайней мере по четыре города, подобных Вольному и Хотмышску» [149, с. 442].

Звернімо увагу ще на один факт: коли за європейським календарем йшли 1614–1650 роки, у Московії на той час були 122–158 роки. Москва у часи Богдана Хмельницького жила за своїм літочисленням, яке, на кшталт золотоординського, поділяло рік на дві частини. Тобто Москва, вводячи у 1492 році своє, московське, літочислення аж ніяк не поєднувала себе з давньою Руссю. Що очевидно.

Сьогодні, окрім московитів та проросійськи налаштованих людей, це розуміють усі. Звернімося до статті, мною дещо скороченої, професора Гарвардського університету (США) Едварда Кинана (Edward L. Keenan).