Чтение онлайн

І ХОЧ ЯК МОЯ ПРОСИЛА

Цілу нічку провалявся,

Та до квітки не добрався,

І хоч як моя просила,

А до себе не пустила.

22.2.2013 р.

ЩОБ РІД НАШ ПЛОДИВСЯ

Ми створені для того, щоб кохатись,

А Шарик вічно щоб крутивсь –

Отож пора б й за хлопця братись,

Щоб рід постійно наш плодивсь.

7.5.1983 р.

КОЛИ ЦВІТУТЬ САДКИ

Коли я йду через городи,

Дивлючь, як світяться мости,

Що з’єднують світила і народи,

Що разом йдуть до світлої мети.

Коли цвітуть садки вишневі, яблуневі,

І тьохкає кирпатий соловей,

Так це тому, що в сонячному дневі

Горять вогні закоханих очей.

Коли йду лісом з тяжкими думками,

Що гнуть, немов колоди до землі,

О, як тоді зустрітись хочу з вами,

Щоб ви сказали ніжне щось мені.

Коли дивлюсь в твої я очі-квіти,

Що визирають з-за берізок і дібров,

О, як же хочеться щоб було вічно літо,

І щоб жила завжди в людей любов.

Коли квітує травень світлолиций,

І скрізь навколо світяться сади,

Так це тому, що в нім живуть жар-птиці,

Які й мене заманюють туди.

13.4.1981 р.

КУДИ ПОДІЛИСЬ УКРАЇНЦІ?

От що я скажу по правді –

Не люблю я тих панів,

У яких із горла преться

Ну, а він все їв би й їв.

Подивіться на Вкраїну:

Хто на ній у нас живе?

Де не глянь – одні іуди,

Де ж поділись наші люди?

24.2.2013 р.

ЯКЩО В СУСІДА ГАРНІ ДІТИ

Якщо в сусіда гарні діти,

І ти таких хотів би мать,

То треба менш горілку пити,

А більше дома ночувать.

21.5.1983 р.

ЧОМУ СЕРДИТА, ЯК ГОРИЛА?

Тобі не сумно й не журливо,

І там де ти – квітує май,

Чому ж ти вічно, мов горила,

Мов загубила коровай?

Чому всі хлопці мчать до тебе,

Чи вартий твій отой горіх?

Що як твоє побачать небо –

То забувають і про гріх.

Чому всі хлопці мчать до тебе,

Чи того вартий коровай?

Що так зажала між ногами,

Що вже й ходить боїшся в гай.

25.5.1976 р.

ВІРНИЙ ТОВАРИЩ

Так як Місяць світить не своїм він світлом,

Так і я свічуся не своїм вогнем,

Та, проте, як стрінусь з ним десь в полі літом,

То завжди з ним разом до дівчат ідем.

21.5.1983 р.

ЖИТТЯ НЕ В ДУГУ

Все життя шукаю вдачу,

А знаходжу я біду,

Ну, а потім йду і плачу,

Що життя, а ні в дугу.

9.10.1983 р.

ДУМКИ ПРО ТЕБЕ

Всю ніч не сплю. Дивлюсь у небо

Як там літають павучки,

О, як же хочеться до тебе,

В твої дивитись світлячки.

9.10.1983 р.

ХОРОШИЙ ТОВАР

Хороший товар з роками

Не потребує реклами.

12.12.2012 р.

КРОПИВА ПЕКУЧА

Легкий дотик рук твоїх чарівних

В душу, ніби промінь залетів,

І йому не відав в світі рівних,

Поки ще тебе я не зустрів.

Хвилями жита в душі заграли,

Загули і бджоли, і джмелі,

Коли ти «люблю» мені сказала,

Більш нічого я не чув тоді.

Щось тоді творилося зі мною,

І тебе хотілось цілувать,

А за нами гнався день з грозою,

Ніби нас хотів він налякать.

А сьогодні жито перезріло,

Все ж чомусь не відбулись жнива,

Бо в полях, де жито зеленіло –

Поросла пекуча кропива.

Бо пішла ти з іншим по стежині

Тій, яку для нас я протоптав,

Й віддала йому ті очі сині

Від яких я спокою не знав.

18.3.1978 р.

ПРИМІТИВНІ ГЕНЕРАЛИ

Земля пливе наша в безмеж’ї,

І де б вона не пропливла,

Її стрічають люди чемні,

Й ніхто їй не бажає зла.

І тільки наші демократи,

Варто кокарди начепить,

Будуть своїх й чужих карати

За те, що хочуть ті дружить.

10.6.1981 р.

ПІСНІ СПІВАЮТЬ

Пісні на вулицях співають,

Скрізь транспаранти розтяглись,

В нас Жовтень радісно стрічають

Ще більш, як храм було колись.

7.3.1957 р.

Я ЧЕКАВ ТЕБЕ О ВОСЬМІЙ

Я чекав тебе о восьмій

Біля самого «Млина»,

Було літо, а вже осінь

А тебе нема й нема.

Осінь падає дощами,

І над полем, аж гуде,

А я жду свою принцесу

І не знаю, чи прийде.

По бульварах мчиться вітер,

Підмітає падолист,

Десь в садку сховалось літо,

Може й ти там? – обізвись!

16.10. 1970 р.

ПОКИ СОНЕЧКО ЗІЙШЛО

Кохання двох нас полонило,

Як по сімнадцять нам було,

І цілу ніч воно водило

То десь у поле, то в село.

Як ти знаходилась зі мною,

Ну що хотів тобі сказать,

З мене любов пливла рікою,

Що вже й не знав, куди зливать.

Я й пішов би до осички,