Чтение онлайн

ЗЕВС — головний еллінський бог, цар богів і людей.

ЗЕФІР — еллінський бог західного вітру.

ЗОПІР — син Багабухші, згодом — сатрап Вавілонії.

ІНДИ — народ, що жив на схід від Персії.

ІСІДА — єгипетська богиня, сестра й дружина Осіріса, сестра Сета.

КАМБІС — другий перський цар, син Куруша; правив з 529 по 522 рік до н. е.

КЕРИ — в грецькій міфології — демони лихої смерті, погибелі, нещастя.

КІБЕЛА — стародавня малоазійська богиня, по-іншому — Велика Богиня, мати богів, людей і всього живого на світі.

КІПСЕЛ — державний і політичний діяч Корінфа, тиран, батько Періандра; жив у VII ст. до н. е.

КЛЕОМЕН — син Анаксандріда, старший брат Леоніда, цар Спарти з 520 по 491 рік до н. е.

КРЕЗ — по-іншому — Крес; останній цар Лідії, правив з 560 по 546 рік до н. е.

КУРУШ — у Геродота — Кір; походив із роду Ахеменідів; перший цар Персії, правив з 558 по 529 рік до н. е.

ЛЕВТІХІД — спартанський цар; правив разом з Клеоменом.

ЛЕОНІД — син Анаксандріда, брат Клеомена; спартанський цар з 491 року до н. е. Загинув у битві з персами при Фермопілах 480 р. до н. е.

МАДІЕС — син Прототія, скіфський цар VII ст. до н. е.

МЕРМНАДИ — остання династія лідійських царів.

МІЛЬТІАД — афінянин, тиран фракійського племені долонків, що жило на Херсонесі Геллеспонтському (VI ст. до н. е.).

МІТРА — в перській міфології — син Ахурамазди, бог Сонця, чистоти й правди.

НАБУ-НА'ЇД — у Геродота — Лабінет; батько Нідінту-Бели, передостанній цар Вавілонії; правив з 556 по 539 рік до н. е.

НЕРЕЇДИ — німфи, доньки морського царя Нерея.

НІДІНТУ-БЕЛА — син Набу-на'їда, останній вавілонський цар; правив з 552 по 521 рік до н. е.

НОТ — еллінський бог південного вітру.

НЮКТА — по-іншому — Нюкс, Нікс, Нікта; еллінська богиня ночі.

ОКТАМАСАД — так греки називали скіфського царя V ст. до н. е.

ОСІРІС — єгипетський бог добра, чоловік та брат Ісіди, брат Сета.

ПАТІДЗІФ — маг-мідієць, брат Гаумати.

ПЕРІАНДР — тиран Корінфа з 625 по 585 рік до н. е.

ПЕРІКЛ — видатний державний і політичний діяч, вождь афінської демократії; жив з 490 по 429 рік до н. е.

ПРОМЕТЕЙ — титан; подарував людям вогонь, за що Зевс наказав прикувати його до скелі.

ПРОТОТІЙ — також Партатуа, Бартатуа; скіфський цар VIII ст. до н. е.

ПСАММЕНІТ — або Псамметіх; син Аб-мосе; останній єгипетський фараон (526—525 рр. до н. е.).

ПТАХ — або Пта; єгипетський бог, творець Всесвіту, батько богів, покровитель ремесел і мистецтв.

РА-АМОН — також Ра, Ре; єгипетський бог Сонця.

САВЛІЙ — син Гнура, скіфський цар VI ст. до н. е.

СЕСОСТРІС — єгипетський фараон (1878—1841 рр. до н. е.).

СЕТ — єгипетський бог зла, темряви й війни; брат Осіріса й Ісіди.

СІСАМН — перський сановник, батько Утани.

СКІЛ — скіфський цар, сучасник Геродота.

СКОЛОТИ — так стародавні слов'яни, яких греки іменували «скіфами», називали самі себе.

СКОПАСІС — буквально— «Пугач»; видатний воєначальник і державний діяч сколотів, учасник розгрому перського війська, що хотіло поневолити країну наших пращурів.

СОЛОН — афінський реформатор і політик, один із Семи Мудреців Світу; жив із 638 по 559 рік до н. е.

СОФОКЛ — Геродотів приятель, афінський державний діяч, драматург-трагік; жив із 496 по 406 рік до н. е.

ТОМІРІС — цариця масагетів, яка завдала поразки персам; у цій битві загинув і сам перський цар Куруш.

УТАНА — перський сановник, один із Великої Шістки.

ФАЕТОН — в еллінській міфології — син бога Сонця Геліоса; випросив у батька його вогняну колісницю, але, не вміючи правувати кіньми, надто наблизився до Землі й мало не спалив її. Щоб урятувати Землю, Зевс блискавкою вбив Фаетона.

ФАЛЕС — мілетський філософ, один із Семи Мудреців Світу, родоначальник античного матеріалізму й діалектики, астроном, умів передбачати затемнення Сонця; жив із 625 по 547 рік до н. е.

ФЕБ — одне з імен Аполлона.

ФЕМІДА — еллінська богиня правосуддя й законного порядку.

ХАП — або Хапі; священний чорний бик, вісник єгипетського бога Птаха. Греки називали його Епафом.

ХТАЙАРША — син Дар'явауша, четвертий перський цар (486—465 рр. до н. е.). Греки називали його Ксерксом.

АГОРА — в еллінських містах — головний майдан, де відбувались народні збори та торги.

АКРОПОЛЬ — укріплений особливим муром центр еллінського міста, так зв. «верхнє місто».

АРХОНТИ — урядовці в еллінських містах-державах.

АССІЯДІЯ — місяць перського календаря; починався 22 листопада.

«БЕЗСМЕРТНІ» — воїни 10-тисячного кінного перського полку; кожен воїн мав заступника, який заміняв убитого, через те кількість їх була сталою.

БОЕДРОМІОН — місяць аттічного календаря; починався 22 вересня.

ГАДЕС — або «адес»; відти церковнослов'янське «ад»; підземне царство, де панував брат Зевса — Аїд-Гадес; гадес також називали аїдом.

ГЕКАТОМБА — в Елладі — врочисте принесення в жертву відразу ста голів великої рогатої худоби.

ГЕМАТІОН — верхній одяг у стародавніх еллінів.

ГЕРОНТИ — буквально— «старі люди»; в Елладі — члени ради старійшин, герусій.

ГЕРУСІЯ — рада старійшин в еллінських містах-державах.

ГІМНАСІЙ — у Стародавній Греції — державний навчально-виховний заклад для юнаків.

ГОПЛІТ — важкоозброєний піхотинець в Елладі.

ДАЙВИ — в перській міфології — злі демони.

ДАРИКИ — золоті монети, які карбував перський цар Дар'явауш (Дарій).

ДЕМАГОГ — буквально— «народний вождь»; у Стародавній Греції — політичний діяч демократичного напрямку; згодом слово набуло різко негативного значення.

ДЕМОНИ — в еллінській міфології — нижчі божества, що сприяли або шкодили людині.

ДИПЛОДІОН — тепла верхня одежина в давніх еллінів.

ДІЄРА — великий — переважно бойовий — корабель в еллінів із двома рядами весел на кожному борту.