Поэзия

Руданський С. В. СПІВИ ОЛЕГ - КНЯЗЬ КИЇВСЬКИЙ I Не у гості, а на кості Ходили ко­за­ри. Та не пи­во ж і їм бу­де, А кров та по­жа­ри! Вже зібрав­ся Олег віщий На вра­жу не­до­лю, Їде ко­нем білог­ри­вим По чис­то­му по­лю. Блищить бро­ня ца­рег­радська,…

Руданський С. В. БАЙКИ ЛЕВ І ПРОЛЕВ (ЛЕВ І ЦИГАН) Іде циган по діброві (Десь лихе носило), При нім пара вареників, Люлька та кресило. Чорний, темний, як та хмара, По лісі блукає: Іскривився, курить люльку… Аж Лев вибігає. Вибігає, став, питає: «Хто ти,…

Котляревський І. П. ПОЕТИЧНІ  ТВОРИ ПІСНЯ НА НОВИЙ 1805 ГОД ПАНУ НАШОМУ І БАТЬКУ КНЯЗЮ ОЛЕКСІЮ БОРИСОВИЧУ КУРАКІНУ[1] Гей, Орфею, небораче! Де ти змандровав від нас? Як би тільки ти, козаче, Мні під сей згодився час! Кажуть про тебе іздавна, Що у тебе кобза гарна, Кобза…

Родни руски небосклони, Рус старинна, роден край. Къщите - като икони, синева - от край до край. Аз като набожен странник гледам твоите поля. Куп тополи - мед кована - шушнат в тихите села. Мамят ме пътеки чисти и ливадите край тях и звъни като мъниста някъде момински…

Припалюючи сигарету, боковим зором зауважив, що у бляшаній поштовій скриньці на стіні ліворуч щось біліє крізь круглі дірочки в її металевих дверцятах. Це вже, значить, і ранковою поштою обнесли. Чи, може, нехай лежить, зачекає до вечора? Але ні, треба подивитися, що воно там. Поштовий ключик, ось він,…

ТИРАДА 7 Пречиста Діво, помагай мені шукати шлях у золотім вогні. Порадь, коли я ради вже не жду, і захисти, і заступи, і порятуй. Дай лише ті слова, які Тебе достойні у вищих небесах, на дорогому троні. Осяй сирітську мову українську, вгорни її у ласку материнську. …

II Аякже, вежа, добре обтесане каміння,              переходи, балкони, ґалереї,              вежа, покрита ґонтою, і висока,              і, знову ж таки, самотня — між              хмар, які течуть на північ, друзки              двох-трьох вибухів сонця забутого,              призабутої…

С кръв гяурска утолихме жаждата си, ей Аллах! Ний душмана поразихме, и байрака си побихме върху неговия прах! С името на Мохамеда мръсния стъпк`aхме кръст! Ей Аллах! Каква победа! Черна кръв се вредом гледа, знак на страшната ни мъст! Българи! О сган робове! Смърт ли креехте…

Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. В неволі виріс меж чужими, І, не оплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі. І не пом’яне…

7 Занедужав король, важко стогне, кричить, А Роксана при нім не ридає, мовчить. Головами хитають старі лікарі, І тривога, як ніч, залягла у дворі. По всім краю йде вість, наче змора та сон, І сумує весь край, і рида Вавілон. Ось у строях, білилах, рум'янах ціла, В…

Ця друга лінія виявляє цікаві та оригінально опрацьовані мотиви релігійної поезії. У книжці бачимо дивовижне відчуття присутності Господа у світі, де вже навіть «украдені плоди» нікому не потрібні. Несподівану появу Бога наприкінці тривалих нічних медитувань, яка знаменує сміливий прорив у інший буттєвий…

ВАЛЕНТИН КУДРИЦЬКИЙ ВТОМЛЕНІ ГОРИ Гумор, сатира   ПОЖАЛІЙТЕ ДІТЕЙ СВОЇХ Ми говоримо про кризу. А що таке криза насправді? Це коли держава перенасичена продукцією, яка стає дешевою і доступною А це зовсім невигідно для багатіїв. Отож і вигадують всілякі нісенітниці,…

ВАЛЕНТИН КУДРИЦЬКИЙ А ЛИСТЯ ПАДАЮТЬ... Лірика, Гумор, Сатира 2009р. ПОЛЕ Ой, як вийду я ранком на поле І подивлюсь як шумують поля, Поле моє! Життєрадісне поле, Ти ніби казка моя чарівна. Стану я тут, де жита грають хвильками Й сам я неначе не свій,…