Проза

Анатолий не боялся смерти. Всю жизнь он ходил под ней, и до сих пор эта малосимпатичная женщина с косой относилась к нему более-менее благосклонно. Вот и теперь он надеялся, что перейдёт линию фронта как обычно, без приключений. Тем более что Донбасс – это сильно пересечённая местность, изрытая глубокими…

Луи никогда не был хорош в выборе музыки, поэтому сейчас в его ушах звучит звонкий голосок Майли Сайрус, и сколько бы Луи не переключал песни, в его ушах играют, то Джастин Бибер, то Селена Гомес, то Кэти Перри, то еще какая-то фигня. Луи жуткий неудачник и если бы он попал на Голодные игры, то…

И снова на поверхности воды тишь, да гладь, разве что водомерка из-под пня вылезет и ловко поскачет измерять ее длинными лапками, но только зарябит от ветра речушка, и спешит она пристроиться на какой-нибудь опавший листочек или спрятаться на прибрежных кочках с зарослями осоки. Игривый ветерок приглаживает…

Летом 1943 года гитлеровское командование предприняло новое, «пятое наступление» с целью разгрома народных вооруженных сил Югославии. Об этом наступлении необходимо сказать несколько подробнее, потому что в воспоминаниях действующих лиц романа содержатся не всегда точные сведения. Гитлеровцы развернули…

- Васильку, го-ов! а йди сю­ди! - гук­нув з под­вiр'я батько. Ва­силько по­бiг до батька. - Лагодь, си­ну, са­ни, вiд­ве­зеш ялин­ку. Та ха­пай­ся, си­ну, бо вже ген-ген з по­луд­ня, а тре­ба вер­ну­тись за­вид­на… Ко­ли б ще снi­гу не бу­ло, - ка­зав Яким, удив­ля­ючись у край не­ба, - на­че хма­ра…

У Трилісках нам на зміну заквартирувала інша сотня. У ній були мої односельці-вербівчани Микола Остафійчук, Дмитро Семенчук, Данило Семенич, Іван Голинський, Василь Осадчук, Юрко Голинський. Хлопцям судилася трагічна доля. Очевидно, хтось із тих, кого ми затримали вдень, усе-таки замельдував енкаведистам.…

– Стучать надо, алі самой пріспічіло? – Да я стучала, святейший… – Ага… Ага… Ага… Дужі руки отця-настоятеля надушили плечі, поставили її на коліна, перш ніж вона встигла щось пролепетати, карк її хряснув, голова безпомічно, як у курки, повисла на шиї. Зося, тобто Зосима, підтиснувши коліна, вицокуючи…

Натомість Мері Ленокс із «Таємного саду» спершу з’являється перед нами як свавільне розпещене створіння, яке не любить ні себе, ні світ довкола себе. Проте, подібно до старого графа Доринкорта, Мері відкрила у собі здатність радіти, сміятися, захоплюватися і любити. А почалося усе із співчуття до покинутого…

— Гей, ти! — гукав до когось Сава Барбосу [4] , здоровань з кулачищами завбільшки з диню. — Заборгував стільки ось, — повідомляв із-за прилавка Януліс, гортаючи свою чорну книжку. Тоді отаман, часто з допомогою пальців, щось лічив, недогризком олівця записував цифру на папері, який заміняв скатертину,…

І тоді знову прийшов фінагент Йосип Шило, але вже не з Рукавицею, а з міліціонером. Шило поклав на стіл паку квитанцій і сказав, що за нею рахується кільканадцять недоплат: по м'ясу, по городині, по яйцях. Ледь стримуючись, Ганна заперечила: вона покрила коровою всі недоплати й сплатила літ на п'ять…

Вуйко Андрій дуже нас укривдив; і послідню коровину з загороди займив. Але не споминай йому лихом, як вийдеш. Усе-таки свій своїм. А тепер, брате мій Іване, брате мій рідний, прощай мене: і перший раз, і другий, і третій! А коли тобі бог поможе та будеш мати з-за чого, споминай мене, твого рідного…

Волость була недалеко. На дорозі догнав Грицька знайомий і підвіз його. У волості було багато людей. Там теж батьки розпитували про дітей: кому йти в москалі, кому вільгота. Голосно балакали. Діда Грицька всі знали, бо він був самий ветхий чоловік. Дід Грицько неначе ще гірше постарів і зморщився: так…

Чу ги и далече отнесе. Там, където се бяха стопили и думите на доктора, че страшно си няма. Че Веселка е дете нормално, нищо, че с други деца не играе и с вятър и треви си хортува. А Веселка си порасна. Тиха, в себе си вглъбена и глава наклонила леко встрани, сякаш някой й говори, а…

   … Що було по тому, вже мало кого цікавило.    Тисову Рівню, враз схарапуджену неймовірною новиною від млина на в’їзді до млина на виїзді, після жіночого лементу й хапливого заламування рук, після мовчазного чоловічого втихомирення, цікавили лише дві речі.    Перша…

Хванаха ме дяволите. — Ходжа, аз ще търколя кацата, ала дворът ми се вижда малко! Ще я пусна да се търкаля оттука надолу към дерето! Ако се пукнат обръчите — халал да ви е джумбуша, ако ли останат здрави — хубаво да знаеш: ще те обръсна! — Обръсни ме! — казва ходжата. Видяха агаларите, че работата…

Прыязджала з Менска Хайноўская7. Яна асталася такая ж мiлая, разумная i практычная ў самым найлепшым сэнсе. Усё ўмее i можа зрабiць i ўсё ацанiць праўдзiва. Яна казала: "Адна з вашых сёстраў увосень сорак першага году прыязджала ў Менск шукаць вас". Анюта8 гэта цi Маша9? Мiлая Маша, у годы майго студэнцтва…

- От каб дзе, здаецца, на адным месцы засесцi, не люблю цягацца. Каб дзе гаспадарку якую завесцi, - сказаў Кузьма. - Па мне, - адказаў Улас, - можна засесцi, можна i хадзiць. Мне ўсё роўна. А пакуль што добра было б прыпынiцца дзе сягоння на работу, цягнуцца далёка ахвоты няма ветрам такiм - у вочы…

Де ж наші зовиці? Еге! Як мати усе їх ніжить, так вони й байдуже! Покинули невістку, а самі і за холодну воду не приньмуться. Забралися собі у противну хату та писанки оправляють, що цілий піст писали. Та й мудрі ж і писанки! Зелені гвоздички з блакитним листям; а кохвейна рожа на усе яйце і не уписалася,…

Она замоталась в полотенце. Полотенце узковато, грудь выпирает над краем. Это гостиничное полотенце, с логотипом – выпрыгивающим из воды дельфином, вышитым на белой ткани. Она прекрасно знает, что так делать нельзя. Во всех ванных комнатах висят объявления, повсюду таблички с надписями. Не разрешается…

Но было и еще одно в той легкости, с какой решился вопрос о его первом приезде, который он про себя называл возвращением. Он это понял уже в Испании, пораженный странным безразличием испанских чиновников. Он ездил на машине во Францию и обратно через Пиренеи, потом в Гибралтар, и хоть бы раз задержался…