451° за Фаренгейтом
Шрифт:
— От і співай її, — сказав він.
Але вона ніяк не могла почати. Він бачив, як безгучно ворушились її вуста, як вона намагалась заспівати — та дарма.
Він рвонув мішковину, засунув руку всередину, мовчки помацав там і почав наспівувати сам; нарешті знайшов те, що шукав, і в ранковому повітрі пролунав чистий акорд фортепіано.
— Ось так, — сказав він. — Тепер заспіваймо що пісню від початку до кінця. Всі разом! Даю вам тон.
ЗМІСТ
Тривоги і надії Рея Бредбері
Михайло Слабошпицький
451° ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ
Роман
ОПОВІДАННЯ
Були вони смагляві й золотоокі
Гра в котика-мишки
Бетономішалка
Калейдоскоп
Папуга, який знав Татуся
Призначена година
Про блукання вічні й про Землю
Суничне віконце
Поделиться с друзьями: