Чтение онлайн

Але повернемося до основної концепції, до основного завдання. Що означає змінити орієнтацію, змінити характеристики цього світу? Якщо ми знищуємо хімічну, ядерну зброю, якщо ми намагаємося очистити ґрунти — це добре. Але так неможливо провести очищення планети. В перспективі, динаміка забруднення завжди переважатиме динаміку очищення. Це все одно, що бочку дьогтю наповнювати потрошку медом, щоб у далекому майбутньому повністю замінити дьоготь медом. Такого не буває. Пропаде і мед, і дьоготь уже буде ні до чого.

Тому завдання стоїть зовсім інакше: змінити саме творення світу, в якому ми перебуваємо. Його можна змінити зміною психологічної орієнтації. Ви запитаєте: як це зробити? Окремі маги, йоги, мудреці, аскети самі міняють орієнтацію. Зверніть увагу на описи життя святих отців, пустельників, йогів: ми бачимо, що вони прагнули усамітнення, вони прагнули позбавитися зайвих речей, ввести їх до мінімуму, звести до мінімуму контакт з людьми. Це не ідеальний варіант спроби змінити орієнтацію, зсунути свою точку збирання світу, але це близько.

Бо що таке фіксація точки збирання? Вона знаходиться зверху над тім’ям. Людина, можна сказати, своєрідне веретено. Один кінець веретена на тімені, де козаки залишали оселедець. А другий кінець — точка Кундаліні. Цей вихор в тілі багатомірний. Наші ДНК, елементарні частки, які складають клітини тіла, обертаються з різною часовою динамікою, з різними швидкостями. В цьому веретені і відбувається вся динаміка нашого контакту зі світом.

Майже всі люди на Землі орієнтуються однаково, за допомогою грандіозної системи шкіл, релігій, сімейного, вуличного, традиційного і якого завгодно виховання. Як дітей у пологових будинках викладають — рівнесенько, як «лялечок». Отакими «лялечками» ми й існуємо впродовж усього життя. Нас індуктивно орієнтують в одному напрямку.

І коли вдається спонтанно, випадково тому чи іншому досліднику, мудрецю, романтику змінити орієнтацію, він починає відкривати несподівані речі.

Ось це і є завдання астросталкерів: розблокувати свою точку збирання. Поки що, на перших кроках, треба розглянути, що нас тримає, що нас фіксує, що не дозволяє нам інакше подивитися навіть на ту суму фактів, які нам уже відомі. Ще недавно, коли з’являлися телепати або люди, що володіли ясновидінням, ясно-чуттям, можливістю пересування невеличких предметів, одразу ж з’являлись офіційні «громили».

Пригадую, коли я написав «Зоряний Корсар», у якому ставилося питання вільного пошуку, як одразу ж вступили в дію всі сили: і Комітет безпеки, і ЦК партії, і вчені, і «Литературная газета», і «Літературна Україна»… Чому? Я дуже дивувався. Чому треба було виступати проти фантастики? Ну назвіть її дурницею. Я так і запитав свого слідчого, а він сказав: «Е-е-е… Ви не знаєте або прикидаєтеся дурником. Ви розхитуєте — так і сказав! — ви розхитуєте свідомість людини, орієнтовану певним чином. Ми упродовж багатьох десятиліть її формували, а ви її розхитуєте, і ми вже не можемо нею керувати». Отак він сказав, відверто й цинічно.

А зараз фіксація йде іншим методом: завалюють усім підряд: тут вам «Агні-Йога», тут — Тантра, там — ще якісь практики. І в людини в голові вже ніби хтось ложечкою поколотив. Куди йти, якщо попереду одразу тисячі шляхів?

Тому ми якраз і говоримо про те, що в цей ВРАЖАЮЧИЙ, ТРИВОЖНИЙ ЧАС, коли Червоний Дракон роззявив рота і поглинає нашу сутність, треба дуже уважно зосередитися й вибрати правильний шлях. Найголовніший інструмент — це очищення думок від цілого комплексу непотрібних речей. Ясна річ, треба виховувати дітей, годувати їх, одягати… Але це треба робити, як робиться всяка рутинна справа. Найголовніше, щоб ваша думка, ваша ментальність уже жила там, у майбутньому, щоб вона вже була звільнена, щоб ви приділили повсякденній роботі тільки якусь невелику частку.

Ми якраз підходимо до такого трампліну, з якого може бути здійснений політ у Свободу. Інші напрямки, інші вектори не годяться. Ніщо не витримає: ні планета, ні біосфера, ні психосфера. Які б не збиралися сили, які б не збиралися парламенти і президенти. Можна тільки певний відрізок часу використати для термінової дії, для того, щоб прорити оцей тунель в інше буття. А тепер перейдемо до діалогу…

Запитання:

Чи можна досягнути тих самих результатів, яких досягнув Кастанеда під керівництвом дона Хуана, якщо людина сама по собі?

О. Б.:

Ми не знаємо, чого досягнув Кастанеда. Він просто пише про деякі феноменальні речі. Місія Кастанеди — написати книги, щоб ми почали думати. Це дуже серйозні книги, глибоке вчення, але воно не прямолінійне, а дуже втаємничене. Над ним треба думати.

Ми з вами розглянули кілька аспектів так званої точки збирання. Дон Хуан учив Кастанеду зсувати точку збирання, користуючись сновидінням, оскільки в сновидінні точка збирання вільно плаває. Саме тому ми у снах бачимо різні світи. Якщо туди перенести чатуючу свідомість, ми можемо сформувати так званий дубль, свого двійника і вже звідти розпочати прорив, звільнення.

Для нас це дуже тяжко. Очевидно, маги Центральної Америки мають цілий ряд втаємничених методів. Ми їх не маємо і в книгах цього теж немає. Але ми можемо, використавши знання своєї психології, знання, нагромаджені нашими вченими і тисячолітнім досвідом, зробити це інакше.

Запитання:

Що таке Світ Вогняний і чи можна його досягти зміщенням точки збирання?

О. Б.:

Світ Вогняний — це світ ДУМКИ. Тільки ви зверніть увагу, чим ми її навантажуємо: нікчемними, рутинними, повсякденними думками. Коли я казав вам про машинальність у вирішенні тих чи інших буденних проблем, то це є найголовніше. Тому що задіювати вогняну субстанцію думки для цього не варто. Якщо у вас клекотить думка і хоче проявитися, то замість лаятися із чоловіком чи дружиною, почитайте дитині книжку або допоможіть їй малювати… Тобто орієнтуйте ментальність на вищий рівень.

Якщо ми нашу думку починаємо накачувати на орбіту високого мислення, то здійснюється стрибок, міняється сама характеристика нашого життя. Звільнена думка стає оцією вогняною Птахою. Вона тоді зливається із Першосубстанцією, стає ПТАХОМ СВОБОДИ і несе нас, бо тіло — це не ми, тіло — це і є та Першо-субстанція, монада, яка подарована нам самим Батьком Небесним. І коли ця монада і наші вищі принципи зливаються з Птахом Радості навіки, ми покидаємо темницю і відлітаємо у Свободу.

Ми утворені еманаціями Орла, як його називають маги в Центральній Америці. Ми його називаємо інакше: це є грандіозна капсула, утворена Чорною Дірою. Ми говорили, починаючи з перших лекцій, що ми знаходимося в грандіозній Космічній матці. На плані звичайного сприйняття — це тюремне веретено вражаючого масштабу, на плані духовному — можливість нового Народження. Чим сильніший прес яйця, в якому ми знаходимось, тим сильнішу потенцію треба проявити для того, щоб прорвати, проламати його.

До речі, сьогодні в нас на зустрічі присутній новий друг, бард із Донеччини Сергій Сольоний. Він зараз і заспіває пісню про те, як треба долати перешкоди.

Звучить пісня:

Всьому наперекір, усім наперекір

Летіти в ніч,

Зірвати сітку снів, вдихнути сяйво зір,

Почути їхню річ!

Про що вони дзвенять, про що мовчать вони

Віки, віки?

Що сіється вночі на зоряні лани?

Людські думки!

О розуме їдкий, о розуме хисткий!