Чтение онлайн

Самсон— біблійний герой, якому приписувалися надприродна фізична сила і відвага. Потрапив у руки ворога внаслідок підступництва Даліли, що обрізала С. волосся, у якому таїлася його чарівна міць. У полоні волосся у С. відросло, і до нього повернулася колишня сила. С. із усією силою штовхнув стовпи, що підтримували храм, і загинув разом з ворогами

СамусьСамійло Іванович (? — після 1711) — виходець із Переяславщини. Служив у короля Яна III Собєського, командуючи козацьким законом, на основі якого 1688 утворений Богуславський полк. 1693 король призначив С. Самуся наказним гетьманом Правобережжя. Контактував з І. Мазепою, підняв народ на боротьбу з поляками (1702), 1 січня 1704 з 15 старшинами з'явився у Перяславі з наміром передати бунчук і булаву І. Мазепі. Не бажаючи відкрито вступати в контракцію з польською владою, І. Мазепа відмовився прийняти від С. Самуся гетьманські клейноди, але отримав від царя дозвіл-наказ перейти з полками на правий берег Дніпра для допомоги С. Самусеві. Богуславський полк під командою С. Самуся проіснував до 1711, коли він із старшиною підтримав визвольну акцію мазепинців на чолі з П. Орликом. Оточений військом М. Голіцина, С. Самусь потрапив у полон. Здогадно загинув на засланні в Москві або в Сибіру.

сане женад(фр.) — без церемоній

Сарай— столиця Золотої Орди

сарака(діал.) — бідолаха

сармацький(олімп) — сарматський

Сас— прізвище польського короля

свобода— слобода; поселення, яке на певний час звільнялося від феодальних повинностей і податків; велике село, селище

сволок— балка, що підпирає стелю; поперечна балка в спорудах

сердюк— козак найманих піхотних полків на повному утриманні гетьманського уряду; охоронець гетьмана

Сиґізмунд IIАвгуст [Zygmunt II August, Зиґмунт, Жигмонт] (1520–72) — останній з династії Яґеллонів, великий князь литовський з 1529, польський король з 1548 (формально з 1529), син Сиґізмунда I Старого. 1561 здобув перемогу над Лівонією, утримував конфесійну толерантність; 1569 домігся тісної унії Польщі та Литви.

сильвета— силует

Сінявський— польський коронний гетьман

скипка— скіпка; тонка, суха тріска, якою освітлювали приміщення

скит— монастир у безлюдній місцевості

скіряний— шкіряний

склеплений— склепінчастий

СкоропадськийІван Ілліч (1647–1722) — майбутній гетьман, сподвижник І. Мазепи у 1687–1708 рр. Був старшим канцеляристом при гетьманському уряді І. Самойловича, виконував дипломатичні доручення. Був полковим писарем у Чернігові. Після перевороту 1687 залишився на попередній посаді. 1694 І. Мазепа призначив його генеральним бунчужним, а 1701 — генеральним осавулом. На початку 1708 став Стародубським полковником. І. Мазепа посилав його до Петра I спростувати донос на нього В. Кочубея та його спільників, У повстанні І. Мазепи через збіг обставин участі не взяв. Гетьманом обраний проти своєї волі. Співчував мазепинцям і докладав зусиль для полегшення долі їхніх родин.

смок(польськ.) — дракон

смоляк— смоляний факел

снідь— зелений наліт, патина

Содома й Гоморра— біблійні міста, мешканці яких через огидну розпусту були спалені вогнем з неба

Содоми дитина— мешканці біблійного міста Содома вирізнялися нечестивістю і протиприродною розпустою

сокрушити— розтрощити

сопух— запах

сотнар— центнер

спід— низ

спірітус(лат.) — спирт

сплендор(лат.) — слава, велич; блиск

сподні— штани

сполошений— наляканий

спосібний— здатний

споювати— скріплювати; єднати, поєднувати

ст. ст. — старий стиль

стаднина— табун коней різного віку

стрільно— набій

стрічка— рядок (у листі, книжці тощо)

струпішілий— струхлявілий

стюк(польськ.) — алебастр, опоряджений під мармур

стятися(про кров) — відчути страх, переляк

суголовок— межа між двома полями у вигляді незасіяної чи незасадженої вузької смуги; польова стежка

судець— суддя

судорога(рос.) — судома, корч(і)

суєвірний— марновірний, забобонний

суєтитися— метушитися

СулимаІван Федорович — генеральний хорунжий у 1708–1721 рр.

супліка— письмове прохання або скарга

суплікант— той, хто подає супліку

Сфінкс— у давньогрецькій міфології крилате чудовисько з лев'ячим тулубом та жіночим обличчям. Сиділо на скелі біля Фів і вбивало подорожніх, які не могли відгадати його загадку про людину; у давньоєгипетському мистецтві — страховисько в постаті лева з людською головою

схід— тут: східець

Сціпіо— Сціпіон, давньоримський полководець, визначний оратор. 146 р. до н. е. захопив і зруйнував Карфаген. 133 р. до н. е. здобув перемогу над Нуманцією і закріпив за Римом Іспанію.

Танський Антін— Київський полковник

тачки— тачка

Теміда[Феміда] — богиня правосуддя у стародавній Греції темник — татарський військовий начальник, який командував тьмою — десятьма тисячами вояків Термопіли [Фермопіли] — гірський перехід з Фессалонії (Півн. Греція) в Локриду (Середн. Греція), де 480 року до н. е. відбулася битва між армією перського царя Ксеркса і грецьким військом, ядро якого становили 300 спартанців під проводом царя Леоніда. Коли перси обійшли прохід гірськими стежками, Леонід відпустив 1200 гоплітів, залишившись для захисту проходу тільки з 300 спартанцями. Всі вони загинули.

термосити— трясти, торгати, шарпати

тета— тітка

тічня— тічка

товар— тут: худоба

товариська огладь— світський глянець (блискучий зовнішній вигляд і манери)

товариські(форми) — світські, етикетні (форми)

тогідь— торік, минулого року

толеранція— поблажливе ставлення до чиїхось думок, поглядів, вірувань тощо

тонзура— виголоне місце на маківці голови католицьких духових осіб

трабант— драбант, охоронець

тратва— пліт

тратувати— топтати (про коней)

трензля— трензель; вуздечка з металевими вудилами

тринітар— чернець ордену тринітаріїв (лат. trinitas — «свята трійця»)

Тритон— у давньогрецькій міфології морський бог Тритонійського озера в Лівії, куди занесло аргонавтів. Син бога моря Посейдона і нереїди Амфітрити