Бiблiйнi пригоди на небi i на землi
Шрифт:
– Молодої зміни, - пояснив Іафет.
– А то, приміром, вчора прибігас до Хама його вкрай невихований синочок Ханаан і репетує: "Дід, каже, так по-свинськи нализався, каже, що сірника, каже, запалити страшно, бо дід вибухне, каже, мов смердюча бочка зі спиртом..."
– Так і сказав? Ой, болить...
– Це ще не все! Каже, буцім, ви одяг пропили і голим бігали...
– Невже?
– жахнувся Ной.
– Я ваш одяг приніс, - скромно повідомив Іафет.
– От я й питаю: де повага до старших?
– Ой, голівонька потріскує...
– І цьому можна було зарадити, якби не одна прикрість, - ніби вагаючись, тихо докинув Іафет.
– А що таке?
– Та сьогодні з відділу кадрів прибігли, щоб нові свіжі кадри на дегустацію кинути...
– Ой-ой-ой!...
– І принесли вам кумасика, щоб підлікувати від усіх хвороб...
– Ну, то де він - отой кумасик?
– Та Хам перехопив його...
– Що? Висмоктав мої ліки, мерзотник? Сто пробок йому у пельку!
– Не знаю, як вам і сказати...
– Та вже кажи до краю!
– Вилив Хам ваші ліки у море!..
– Ну й недолюдок!.. Хіба ні?
– Цей ганебний факт - акт безвідповідальності та безгосподарності.
– Ой, голівонька моя розвалюється... Що ж ти пропонуєш, Іафете?
– Я ось для вас пляшечку припас...
– Ага!..
– Може загострити питання, підняти на височінь та й поставити руба?
– Слушна думка. Клич, Іафете, колектив дегустаторів на виробничі теревені. Сто доган йому у пельку...
Чергове сімейне обговорення проходило активно: Іафет завбачливо налив у чайник ліків від усіх хвороб. Ще до оголошення порядку денного Сім вніс цінну конструктивну пропозицію:
– Щоб у роті промовців не пересихало і щоб всім вистачало, пропоную до наступної наради замість чайника придбати відро і ковшик до нього. Це, поза всяким сумнівом, піднесе нашу балакучість на ще нечувану висоту!
21. Три святі у хаті
На порядку денному виробничої ради було одне питання: на кого шити робу винороба.
У короткому вступному слові бригадир дегустаторів Ной яскраво змалював загальне становище:
– Сини мої! Легендарне ходіння під всі вітри до гори Арарат успішно завершено! Але не буду від вас приховувати: до неба високо, до хати далеко, а до шинку близько. З цих реальних умов ми і мусимо виходити. Перед нами поставлено почесне завдання - келихи піднімати та вино дегустувати. Важка ця праця й дуже шкідлива для здоров'я. З власного досвіду знаю, що після напруженої виробничої вахти дегустатори просто-таки падають з ніг. І навкоси - теж! Навіть несила доплентатись до ліжка без перешкод. Але коли це нас лякали тимчасові труднощі? Ніколи! і ми знову доведемо, що успішно подужаємо будь-який плановий обсяг! Однак нам необхідно вирішити ще одне виробниче питання. З нашого невеличкого, але згуртованого колективу ми мусимо висунути одного кандидата на відповідальну роботу винороба, де с всі можливості показати зразки натхненної праці. Які будуть думки і пропозиції в світлі ганебного вчинку Хама?
Першим узяв слово Сім, бо у нього в роті було сухо, як у зіпсованому сифоні:
– Батьку і брати! Що я хочу сказати? Га? Ага! Я хочу сказати, що нам не слід панікувати. Здавна відомо: краще втопитися у вині, аніж у воді. (Іафете, налий скляночку... Та не бійся за мене - душа не тільки бога, а й міру знає! А який бог змочив, такий і висушить... Ху!.. Добре пішла!) То про що я хотів сказати? Га? Ага! Я хочу нагадати, як Хам наплутав у списках худоби. Це жах і навіть кошмар: ми гризли такі тоненькі галети, що крізь них можна було затемнення сонця спостерігати! А злодюга Хам в цей час віз контрабандою цілу отару харчів! (Іафете, хлюпни до склянки - душа міру знає, а я розхвилювався...) То що я хотів сказати? Га? Ага! Я мовчати не буду! Я ще говоритиму - душа міру знає... Так от! Хіба ми гарантовані від того, що наш Хамло знову не наплутає і не наллє у келихи замість горілки помиї? Фу, аж гидко стало! Хлюпніть у склянку - душа горить... От Іафет просить слова. Він скаже як по писаному. Ху! Добре пішла!
– Батьку і брати!
– урочисто почав Іафет.
– Високе звання дегустатора зобов'язує, надихає і кличе!
– Ще як!
– вклинцювався невгамовний Сім.
– У світлі поставлених завдань ми не можемо миритися з тим ганебним фактом, що Хам злочинно знищив цілий кумасик цінної виробничої сировини. Я рішуче відкидаю недоречні зараз родинні почуття і з усією відвертістю кажу: я не доручив би Хамові навіть здавати порожні пляшки, бо він не мас жодної уяви про матеріальну відповідальність. А ще я хочу запитати збори: хто публічно паплюжив геніальні вказівки Всевишнього і сіяв чорну зневіру в наших серцях? Хто ганьбив славних ковчегобудівників на сторінках бортівки "З наждачком"? Хто прирік на погибель окрасу тваринного світу? Хто підмінив списки "чисті-нечисті" на списки "їстівні-неїстівні"?
– Атож - хто?
– бадьоро озвався Сім.
– Відповідаю: Хам!
– А я що казав?
– Хам і ще раз Хам! Він один докладав всіх зусиль і знаходив приховані резерви, щоб ми долали все нові й нові труднощі. Тож нехай спокутує свої гріхи на виноробній ниві. Хай вирощує лозу! Хай давить грона! А ми не пошкодуємо усіх наших сил, щоб дати об'єктивну оцінку його праці.
– Ще як дамо!
– радо підхопив Сім.
– Батьку!
– звівся на ноги Хам, знову порушуючи порядок, бо йому ще ніхто не надавав слова.
– Кого ви слухаєте? Один ладен втопитися у кухлі сивухи, а другий меле неначе з білої гарячки. Та їх обох спарувати й бісові подарувати!
– Він ображає збори, - просичав, Іафет.
– Позбавити його слова! Виліз на трибуну непроханий, то й злізе некоханий. Ач який!..
– Регламент!
– загорлав Сім.
– Підвести риску! Вже й на дегустацію пора!
Але головуючий Ной і так уже деренчав склянкою по чайнику, закликаючи присутніх до порядку.
– Ставимо пропозицію на голосування, - цілком демократично мовив він. Хто за те, щоб за неетичну поведінку на зборах позбавити Хама слова? Один, два, три... Переважною більшістю голосів пропозицію прийнято. Ану, Хаме, геть з трибуни і затули пельку!.. Я вважаю, що ми попрацювали плідно і нема потреби дискутувати далі: вже всі набалакались. Дозвольте оголосити проект резолюції, бо, як слушно підказав сумлінний трудяга Сім, вже й на зміну пора.
Збори дозволили. Іафет подав Ноеві заздалегідь нашкрябаний проект, і той зачитав його:
"За безпідставне критиканство, систематичне зловживання своїм службовим становищем та виробничі зриви збори ухвалили кинути Хама на виноробну периферію, щоб на низовій роботі навчити його тримати:
1) руки по швах;
2) язик за зубами.
Амінь!"
Епілог
Ой, не хотілося так сумно кінчати нашу допотопну історію. Кинулися до першоджерела - Біблії: раптом ще можна щось зробити для роботящого трударя Хама? Ні, справи його - швах. Не тільки самого Хама, а й сина його Ханаана і всіх нащадків його закріпостили три святі, що й до холодної води не бралися. А на доказ - ось наша резолюція в її біблійній редакції:
"Ной проспався від вина свого, і дізнався, що зробив над ним менший син його;
І сказав: проклят Ханаан; рабом рабів буде він у братів своїх.
Потім сказав: благословен господь Сімів; Ханаан же буде рабом йому.
Та поширить господь Іафета; та й поселиться він в наметах Сімових; Ханаан же буде рабом йому".
Ось так воно буває!
Ото й уся Хамові нагорода...
Книга третя. Мемуари пророка Самуїла
"І зріс Самуїл, і господь був з ним; і не залишилося жодного із слів його, щоб не виповнилися. І пізнав весь Ізраїль, від Дана до Беер-Себи, що Самуїл угоден бути пророком господнім".
Зшиток перший
Коли хтось хоче мене засмутити, то дошкуляє мені оповідкою про святого духа, що зглянувся на мою матір і зійшов на неї. Це сталося рівно за дев'ять місяців до мого народження - ніч у ніч, а між ними стільки днів, скільки треба для плоду у череві. Ви запитаєте: а чим же святий дух може дошкулити благовірній людині? Адже всім відомо: святий дух - істота безтілесна. Якщо він зійде навіть на дівицю непорочну, вона й лишиться непорочною. Хоч би й народила дитя після того. То чим же дух мені дошкуляє?