Кущі або відрізки кореневища висаджують на відстані 35-40 см один від одного, а насіння без стратифікації висівають на глибину 1-1,5 см з міжряддями 35-40 см. Весняні посіви (квітень) дають сходи у травні. В перший рік життя рослини утворюють розетку листків діаметром до 40 см. Починаючи з другого року, всі особини регулярно цвітуть і плодоносять. Цвіте у червні - липні. Масове достигання плодів - у вересні. Дає багатий самосів. Догляд за посівами, особливо в перший рік життя, полягає в прополюванні та розпушенні грунту. Якщо міжряддя густі, восени їх можна прорідити. Суцвіття заготовляють під час цвітіння (червень - серпень), для чого окремі кошики обривають руками чи зрізують ножами або серпами. Сушать на горищі під залізним дахом або під навісами з доброю вентиляцією, розклавши тонким шаром на папері чи мішковині. Підлісник європейський (Sanicula europaea L.) Родина зонтичні (Umbelliferae) Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 20-50 см. Прикореневі листки пальчасто-роздільні, з трьома-п'ятьма оберненояйцевидними дво -тринадрізаними пилчастими частками. Обгортка з ланцетних, зубчастих або перистороздільних листочків. Пелюстки блідо-рожеві. Цвіте в червні - липні. Росте в тінистих букових та хвойних лісах на родючих грунтах, найчастіше поодинокими екземплярами. В медицині використовується трава (Sanicula herba), що містить сапонін, дубильні й гіркі речовини, ефірну олію, вітамін С, бактерицидні речовини. В народній медицині підлісник застосовується при кровотечах легенів; листки у вигляді настою - при кашлі, подрібнені листочки вживають як ранозаживляючий засіб, у вигляді присипки - при фурункульозі. Відвар ще вживають при катарах шлунка й кишок. Пізньоцвіт осінній (Colchicum autumnale L.) Родина лілійні (Liliaceae) Багаторічна трав'яниста рослина. Підземна частина - бульбоцибулина, від якої восени розвиваються блідо-рожеві квітки, весною з'являються зелені широколанцетні листки і плоди. Бульбоцибулина дворічна, сидить досить глибоко в грунті. Квітки великі (1-3), рожево-лілові, рідко білі. Плід - коробочка. Цвіте у вересні - жовтні. Вся рослина отруйна. Росте на вологих луках в низині, передгір'ї та гірській частині невеличкими заростями по кілька гектарів. Природні зарості пізньоцвіту взято під охорону в межах всього ареалу, їх використовують як насінники. З лікувальною метою використовують насіння (Semen colchici), бульбоцибулини (Tuber colchici). Насіння містить сильно отруйний алкалоїд колхіцин, жир, цукор, смолу і дубильні речовини. Квітки містять 0,4-1,8% колхіцину й апігенін. В бульбоцибулинах міститься від 0,08-0,2% колхіцину. Пізньоцвіт раніше вживався проти ревматизму, подагри, невралгії. Інтерес до цієї рослини підвищився з того часу, як доведено порушуючу і затримуючу дію колхіцину на поділ клітинного ядра. Цією властивістю скористались лікарі для затримування росту пухлинних клітин при лікуванні раку шкіри. Лікування проводять під суворим наглядом лікаря. Насіння збирають в період його повної стиглості, в червні - липні, розсипають тонким шаром на полотні й сушать у теплому темному місці. Бульбоцибулини збирають перед самим цвітінням, приблизно в кінці серпня. Очищають їх від коренів та залишків листкових піхв і використовують свіжими або висушеними. Півники болотні (Iris pseudacorus L.) Родина півникові (Iridaceae) Багаторічна трав'яниста рослина 60-150 см заввишки, з товстим, коротким, розгалуженим кореневищем. Стебло прямостояче, округле, трохи стиснуте, облистнене. Листки чергові, мечовидні, сірувато-зелені, по краю перетинчасті, нижні - такої самої довжини, як стебло. Квітки великі, правильні, жовті, з простою 6-роздільною віночковидною оцвітиною. Тичинок 3, маточка 1 з коротким 3-роздільним стовпчиком, з пелюстковидними 2-лопатевими частками, що прикривають тичинки. Плід - багатонасінна коробочка. Цвіте в червні - липні. Росте на болотах, по берегах річок, ставків, озер, у вільшняках. Препарати з кореневищ застосовують у медицині як відхаркувальний та заспокійливий засіб. Ароматичні ефірні масла з кореневищ, широко використовують у парфюмерній промисловості. Кореневища збирають восени або рано навесні, їх викопують лопатою, промивають у холодній воді, обрізають рештки надземних частин і корені. Сушать на горищі або під наметом. Рослина дуже декоративна завдяки великим гарним квіткам. Підсніжник звичайний (Galanthus nivalis L. ) Родина амарилісові (Amaryllidaceae) Багаторічна цибулинна рослина. Назва роду походить від грецьких слів, які в перекладі означають "молочно-квітковий" (колір квітів цієї рослини нагадує молоко). Підсніжник звичайний зростає у листяних лісах і чагарниках в Карпатах та західних лісостепових районах. Підсніжник - символ надії. Згідно з однією старовинною легендою, коли перші люди були вигнані з раю, на землі йшов сніг і було холодно. Єва дуже змерзла. Щоб її утішити, надати надії на кращі часи, декілька сніжинок перетворилися у ніжні квіти підсніжника - провісника весни. Ранньою весною місцями в лісах утворює на грунті чудовий білий мереживний килим. Цвіте у березні - квітні. Дуже цінна декоративна рослина. Цибулини отруйні. Ці перші квіти - весняні усмішки рідної землі - користуються величезним попитом, їх безжалісно виривають. У зв'язку з цим вже в багатьох місцевостях, де колись підсніжників було багато, вони зникли. Підсніжник потребує охорони, занесений до Червоної книги України. Плавун благовидний (Lycopodium clavatum L.) Родина плаунові (Lycopodiaceae) Багаторічна вічнозелена рослина з довгим повзучим вилчасто-розгалуженим стеблом, від якого відходять невисокі висхідні вилчасто-розгалужені пагони. Стебло і пагони густо вкриті дрібними вузькими темно-зеленими листками. На верхівці окремих пагонів на майже безлистих ніжках, розвивається 3-5 стробілів. Листки, з яких складаються стробіли, називаються спороносними: біля їх основи розвиваються спорангії із спорами. Спори дуже дрібні, блідо-жовтого кольору. Спороносить рослина у серпні - вересні. Росте у тінистих вологих хвойних і мішаних лісах у лісових і лісостепових районах. Кількість його поступово зменшується у зв'язку із змінами екологічних умов, а також через недбайливе збирання. Потребує бережливого використання. Назва роду в перекладі з латинської мови означає "вовконіг". Українська назва походить від слова “пливун” (гнучке сланке довге стебло рослини ніби пливе по землі). Плющ звичайний (Hedera helix L.) Родина аралієві (Araliaceae)