Чтение онлайн

ЖАНРЫ

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ

Гладун Ярослав

Шрифт:
Суниці лісові - багаторічна трав'яниста рослина 5-30 см заввишки. Буре кореневище горизонтальне або скісне, з довгими повзучими пагонами. Стебло пряме, волохате. Листки - трійчасті, прикореневі, з сидячими овальноромбічними великозубчастими листочками, темно-зелені, зверху майже голі, знизу - сизувато-зелені, пухнасті. Суцвіття щитковидні. Квітки двостатеві, сидять на довгих квітконіжках, пухнастих від притиснутих до стебла волосків, пелюстки квіток білі. Цвітуть у травні - червні. Плоди - численні сухі зернятка на ягоді. Останні з приємним запахом і смаком, зеленувато-червоні або яскраво червоні. Ростуть у лісах, серед чагарників, на узліссях, галявинах, на сухих і трав'янистих схилах, зрубах. Плоди містять цукри (до 10%), лимонну, яблучну і саліцилову кислоти (1,6%), дубильні й біологічно активні речовини, пектин, залізо, мікроелементи. Вони багаті на вітаміни: вітаміну С - до 60 мг%, каротину - 0,08, вітаміну Вг - 0,03, вітаміну В2 - 0,1, вітаміну К - 0,1 мг% . Листки містять вітамін С (100 мг%), їх вживають як сурогат чаю. Суниці вживають як потогінний і сечогінний засіб, при хворобах печінки, нирок, недокрів'ї та білокрів'ї, туберкульозі легень, безсонні. Листки - при гіпертонії, корінь - від ревматизму, свіжі плоди - проти екземи. Використовують у гомеопатії та косметичній практиці. Плоди і листки призначають і як слабкий сечогінний засіб, при подагрі, ниркових каменях, жовчнокам'яній хворобі, маткових кровотечах, недокрів'ї. Листки у вигляді чаю - для полоскання рота при поганому запасі. Свіжі ягоди цілюще діють на організм людини. Та й у продуктах переробки суниці зберігають аромат і властивості свіжих плодів. Розмножуються насінням і вегетативно (надземними пагонами). Швидко розростаються, тому потребують постійного догляду. Стиглі ягоди збирають в суху погоду, листки - під час цвітіння, обриваючи їх без черешків. Сушать на горищах або під наметом. Талабан польовий (Thlaspi arvense L.) Родина хрестоцвіті (Brassicaceae) Однорічна сиза рослина висотою 20-50 см. Листки цілісні, сидячі, довгасто-ланцетні. Квітки білі; чашолистки відлеглі від пелюсток. Плоди округло-еліптичні, ширококрилаті, на верхівці глибоковиїмчасті, з дуже коротким стовпчиком між виїмками. Цвіте в квітні - липні. Росте на полях, городах, поблизу житла і вздовж доріг. Назва роду походить від грецьких слів, що в перекладі означають "сплющений щит", і пов'язана з формою плодів рослини. Видова назва в перекладі з латинської мови - "польовий". Розмножується насінням. За літо дає 2-3 покоління; на кожній рослині утворюється до 60-80 тис. насінин. Недозріле насіння проростає майже так само швидко, як і дозріле. Проростає воно з глибини до 1 см, у глибших шарах грунту зберігає схожість протягом 9 років. У насінні міститься до 30% жирної олії, придатної для миловаріння і їжі. З молодих листків талабану готують весняні салати. В листках міститься 200 мг% вітаміну С, вуглеводи, глікозиди; вони гострі на смак, із запахом часнику, мають в'яжучі протицинготні, дезинфікуючі властивості. На Україні росте 7 видів талабану. Терен звичайний (Prunus spinosa L.) Родина розові (Rosaceae) Загальновідома колюча кущова рослина, заввишки до Зм. Листки видовжені, ланцетні або оберненояйцевидні. Квітки білі, п'ятипелюсткові. Плід - кістянка з м'ясистим соковитим оплоднем, кулястий, синій з сизим нальотом. Цвіте в квітні - травні, плоди достигають восени. Росте на схилах, по сухих розріджених лісах, на узліссях, при дорогах, в ярах, на межах, на сухих берегах річок. Для лікування збирають усі частини: корені, деревину, кору, квітки, плоди, верхній пігментований шар кори. У квітках міститься амигдалин і вільна синильна кислота; в насінні - амигдалин і глюкозид ескулин, до складу якого входить кумарин. В листках міститься 108,5-157,9 мг%, в плодах 32,6 мг% вітаміну С. Кора містить 3-5% дубильних речовин, плоди - 1,7%, листки - 3,42%. До складу плодів входить 82,4% води, 2,4% клітковини, 5,5-8,8% інвертного цукру, 3,4% вільних кислот, 0,8% азотвмістимих речовин, 0,8% пектинів, 1,3% золи (Т.С. Гейдеман та інші, 1962). Квітки терну (Pruni spinosae flores) мають легку проносну властивість, дуже м'яко діють на перистальтику кишок і нирки, поліпшують загальний обмін речовин; корисні також при лікуванні різних хвороб печінки. Тирлич крапчатий (Gentiana punctata L) Родина тирличеві (Gentianaceae) Рослина висотою 20-60 см, з кореневищем. Листки супротивні, овальні. Квітки дзвониковидні, з темними крапками, в пазухах верхніх листків і на верхівках стебел майже сидячі. Цвіте в липні - серпні. Росте в Карпатах на схилах, гірських луках, дуже рідко в заростях криволісся. Назва роду походить від імені ілірійського царя Гентіса, який, за переказами, перший відкрив лікувальні властивості рослин цього роду. Видова назва пов'язана з наявністю темних крапок на пелюстках. Тирлич крапчастий - цінна лікарська рослина. З лікувальною метою використовують кореневище. Природні запаси цієї рослини на Україні вичерпані, її занесено до Червоної книги. Тепер трапляються незначні ділянки в кількох місцях у субальпійському поясі на хребтах Чорногора, Свидовець, Горгани. На Україні росте 13 видів тирличу. Фіалка запашна (Viola odorata L.) Родина фіалкові (Violaceae) Цю ніжну ранньовесняну рослину з темнозеленими листками та синьофіолетовими запашними квітками часто зустрічаємо в широколистих лісах. Заввишки вона 6-15 см, має розетку прикореневих листків і повзучі пагони, товсте здерев'яніле кореневище, широкоовальні або нирковидні з серцевидною основою та городчастим краєм листки. Квітки зі шпоркою, в якій знаходиться нектар. Тіньовитривала рослина, цвіте у квітні - травні, запилюється комахами, що мають довгий хоботок. Плід - багатонасінна пухнаста коробочка. Фіалка запашна ціниться як медонос і ефіроолійна рослина, що дає сировину для парфюмерної промисловості. Декоративна рослина, може прикрасити затінені місця парків, лісопарків і скверів; розмножується вегетативно: кореневищами та повзучими пагонами. У листяних лісах часто зустрічаються фіалка дивна (V. mirabilis L. ) і волосиста (V. hirta L. ), у мішаних - собача (V. canina L. ) та лісова (V. sylvestris Lam. ). Всі види фіалок потребують охорони. Хміль звичайний
Поделиться с друзьями: