Чтение онлайн

Будь-яке втручання в події або думки — це дуже небезпечна річ. Вся хитрість у тому, щоб знати, як і коли діяти. А цей аспект дуже неточний, навіть для пророка.

— Можливо, через те, що ми так болісно сприймаємо помилки, вчинені при наших добрих намірах, — сказала Енн, — ти зможеш зрозуміти, чому ми були в такому сум'ятті, дізнавшись, що ти взялася зробити вибір за Річарда — центральну фігуру пророцтва — і назвати його гравцем за магію Одена. Ми знаємо розмір збитку, який може бути викликаний втручанням навіть у відносно незначні обмеження пророцтва. Скриньки Одена — це вирішальний вузол пророцтв, і наскільки він далекий від незначних елементів — знає кожен.

Ніккі не думала про це таким чином. Вона ніколи не вважала себе непогрішною, скоріше навпаки. Все своє життя вона почувала себе пособницею зла, якщо не ним самим.

Її мати, брат Нарев, а пізніше і Імператор Джеган, завжди говорили їй наскільки неповноцінною вона була. Було навіть кілька дивно дізнатися, що аббатиса може бути настільки… людяною.

Пильний погляд Ніккі на аббатису розвіявся.

— Це прозвучало трохи інакше, ніж я про це думала. Я просто вважала, що Ви ніколи не помиляєтеся.

— Хоча я і не згодна з твоїм трактуванням подій, на які витрачено п'ять століть і незліченні роки непосильної праці і зусиль, — сказала Енн, — Я готова визнати, що ми всі робимо помилки. Одна з речей, які визначають наш характер — це те, як ми справляємося з цими помилками.

Якщо ми заперечуємо вчинені нами помилки, то чинимо неправильно, і це буде мучити нас. З іншого боку, якщо ми здаємося тільки тому, що зробили помилку, нехай навіть дуже велику помилку, то ніхто з нас нічого доброго в житті не доб'ється.

Що стосується твоєї інтерпретації наших дій через оголошені і відомі пророцтва, то тут існує безліч факторів, які ти не прийняла в розрахунок.

Ти пов'язуєш події надмірно спрощеним чином, якщо не сказати що і зовсім невірним. Твої розрахунки, зроблені на основі цих зв'язків, мають велику погрішність щодо поточних обставин.

Коли Натан прочистив горло, Енн продовжила.

— Але це не означає, однак, що часом ми не робимо невірних оцінок. Так, ми помилялися. Деякі з наших прорахунків спричинили за собою події, які ти тільки що вказала. І ми намагаємося виправити їх.

— Так як щодо пророцтва про відсутність пророцтв після Великої Порожнечі? — Запитала Кара дещо нетерплячим тоном. — Ви стверджуєте, ніби ми повинні переконатися, що лорд Рал битиметься в фінальній битві, тому що пророцтво говорить, що він повинен це зробити, і в той же час, інша його частина говорить, що пророцтв далі немає? Але це нелогічно — можливо пророцтво визнає, що його частина просто відсутня.

Енн стиснула губи.

— Тепер навіть Морд-Сіт стала фахівцем з пророцтв?

Натан глянув через плече на Кару.

— Не так-то просто зрозуміти зв'язок подій по відношенню до пророцтва. Бачиш, пророцтво і вільна воля співіснують в деякій напруженості, в певному протистоянні. Але, тим не менш, вони впливають один на одного.

Пророцтво — це магія, а будь-яка магія потребує балансу. Балансом пророцтву, балансом, який дозволяє пророцтвом існувати, є вільна воля.

— О, це багато що пояснює, — відрізала Кара з порога. — Якщо те, що ти говориш, правда, це означає, що вони скасовують один одного.

Пророк підняв вгору палець.

— О! Але цього немає. Вони взаємопов'язані і в той же час прямо протилежні один одному. Це, як магія Приросту протилежна магії Збитку, але вони обидві існують. Кожна з них служить для врівноваження іншої. Створення та руйнування, життя і смерть.

Щоб магія функціонувала, вона повинна бути врівноважена. І магія пророцтв не виключення. Пророцтво діє за наявності своєї противаги: вільної волі. Це одна з головних труднощів в розумінні всіх причинно-наслідкових зв'язків між пророцтвом і вільною волею.

Кара зморщила носик.

— Ти пророк і віриш у вільну волю? Тепер вже ЦЕ не логічно.

— А хіба смерть спростовує життя? Ні, вона її характеризує і таким чином надає їй значимість.

Кара не виглядала повністю в цьому переконаною.

— Я все-таки не розумію, як вільній волі вдається існувати всередині пророцтва.

Натан знизав плечима.

— Річард — ідеальний тому приклад. Він нехтує пророцтвами і одночасно врівноважує їх.

— Мною він теж нехтує, і всякий раз, коли він це робить, він потрапляє в неприємності.

— Між нами є щось спільне, — сказала Енн.

Кара зітхнула.

— Ну, у всякому разі, Ніккі вчинила правильно. І я вважаю, що це не пророцтво, а вільна воля привела її до цього розумного вчинку. Саме тому лорд Рал і довіряє їй.

— Не можу сказати, що я не згоден, — знизав плечима Натан.

— Хоча мене це дуже турбує, але все ж іноді ми повинні дозволяти Річарду чинити так, як він вважає за потрібне. Можливо, в кінцевому рахунку, все, що Ніккі зробила — це лише дала йому шанс знайти незалежність, щоб піддати свободу його волі справжньому випробуванню.

Ніккі вже їх не слухала. Вона думала про щось інше. Раптово вона повернулася до Натана.

— Я повинна побачити могилу Паніза Рала. Здається, я знаю, чому вона зникає.

Несподівано їх увагу привернув гучний рев, що прокотився звідкись здалеку через густіючі сутінки.

Кара витягла шию, щоб подивитися.

— Що відбувається?

Ніккі глянула поверх моря людей.

— Вони вітають гравців у гру Джа-Ла. Джеган використовує Джа-Ла в якості розваги для людей Старого Світу та для своїх військ. Однак, правила, за якими грають воїни, набагато більш жорсткі. Це задовольняє пристрасть його солдатів до кривавих видовищ.

Ніккі пам'ятала захоплення Джегана цією грою. Він був людиною, яка чудово знала, як контролювати і направляти емоції своїх людей.

Він відволікав їх від щоденних життєвих негараздів тим, що регулярно звинувачував у всіх повсякденних проблемах, з якими вони стикалися, тих, хто відмовлявся служити вірою і правдою ідеям Ордена.

Це переключення уваги затушовувало для людей всі питання по вченню Ордена, оскільки у всіх їхніх проблемах звинувачували тих, хто задавав ці питання.

Ніккі знала це, тому що, ще будучи Пані Смерть, сама чинила подібним чином. У всіх стражданнях звинувачувалися егоїстичні люди, якими вважалися всі, хто ставив запитання.