Остап Вишня. Невеселе життя
Шрифт:
Далі він повідомив про те, що рік тому чи менше одержав від т. БАЛАША листа й в ньому фотографичну картку свою (БАЛАША) який зазначив, що це нехай для ДПУ, на цей лист т. Губенко відповів лайкою, зазначивши, що певно ти (Балаш) хотів, щоб я побував ще в ДПУ, так я вже був й нового нічого для мене не буде, а от я жалкую, що ти не побував в той час, але дуже жалкую – цей лист був надісланий з лайкою досить вульгарн. й після Губенко не одержував більш листів.
Далі по асоціації він згадав епоху петлюровщини, коли й він був – працював в часописах, особливо 1919 рік – епоху УНР в Каменець-Подільскому. Він сказав: «Які ми були близорукі і дурні що в той час вірили в других – проводарів, що вони здібні утворити держави й керувати українським людом, що все це йому здається як сон, що все це було в дитячі роки, якось аж соромно згадать, а меж тим там закордоном ще є такі дурні, що вірять в свій державний розум, бо час от часу вору… про що видно з часописів.
Наприкінці казав, що збірається їхати за кордон й заїде до Праги до Балаша спеціяльно вилаяться.
Інтермедія
26 березня 1925 р.
Виходить К у м е д н и к.
К у м е д н и к. Гей, латрижники, ланці!.. Розбишаки! Цитьте, смирітесь!.. Внемліте… К річам моїм слух преклоніте… (Гамір бурсаків). Тихо, невигласи! Смиріте ваши гласи! Зараз почнеться кумедія. Весела інтермедія. (Гамір бурсаків). (Улаштовує кін). Ритори й авдитори… Граматики і братики, і партійні й безпартійні, й навіть чесні безпартійні!.. (Сміх). І робітні й безробітні… Вичищені й відновлені… Хто «за» і хто «проти». (Зниженим голосом). А ну, хто проти – піднесіть руки (павза). Нема? То-то-ж! Незаможники й середняки!.. Трррудова – інтелігенція. Прислухайтесь!.. Прридивляйтесь! Все, що покажемо – запам’ятайте й на вуса намотайте. Ми вам чистку «савецьку» покажемо, й як від тої чистки врятуватися, розкажемо. (Гамір). Ось іде комісія по чистці.
Входять три б у р с а к и й сідають.
Ось іде громадянка Ундервуд, що чиститись мусить. Вона хвилюється, трясеться, чистку проскочити бідолашна пнеться.
Входить п а н н а радянська й стає тремтячи перед комісією.
Панна на радянській платформі опинилась, прийняла, сердечна, соціяльну революцію і вивчила за Стучкою всю радянську конституцію. Прислухайтесь… Кожному з вас у пригоді стане, бо чистити вас ще не скоро перестануть… (Як діякон у церкві). Будьмо уважні!..
На всі відповіді п а н н и б у р с а к и реагують жереб’ячими «Го-го-го»…
Г о л о в а (до Панни). Ваше соціяльне походження?
П а н н а. Я донька селянки і двох робочих від станка.
Г о л о в а (хитає головою). Мало… мало… мало.
П а н н а. Вибачте! Я донька двох селянок і трьох робочих від станка.
Музика грає туш.
Г о л о в а. Замужем?
П а н н а. Замужем.
Г о л о в а. Хто ваш чоловік?
П а н н а. Металіст.
Г о л о в а. По якому металу?
П а н н а. По благородному.
Г о л о в а. Яку участь брали в революції?
П а н н а. Я ще до сентябрської революції…
Г о л о в а. До якої? До сентябрської?
П а н н а. Ну-да. Я ще до сентябрської революції в підпіллі «работала».
Г о л о в а. Розкажіть.
П а н н а. Як робітники, було, до папи прийдуть, то я заховаюсь під веранду і работаю… І так, було, там наработаю…
Б у р с а к и. Го-го-го…
Музика грає туш.
Г о л о в а. А як ви на Врангеля дивитесь?
П а н н а. Проти дивилась. А як ще побачу, теж дивитимусь проти.
Г о л о в а. Правильно! Тепер скажіть, будь ласка, – кого ви знаєте з основоположників марксизму?
П а н н а. Основоположників марксизму – два: Фридрих Маркс і Карл Енгельс.
Г о л о в а. Як, як?
П а н н а. Пробачте, я переплутала: Марл Карс і Енгліх Фридрихс.
(Гамір).
Музика грає туш.
Г о л о в а. Ну, з марксизмом ви знайомі! А тепер скажіть, як ім’я, по-батькові та прізвище Григорія Івановича Петровського?
П а н н а. Не знаю.
Г о л о в а. Пригадайте.
П а н н а. Згадала – знаю!
Г о л о в а. Ну, як?
П а н н а. Вуцік.
Г о л о в а. Правильно. А в бога віруєте?
П а н н а. Ні.
Г о л о в а. Ви вільні.
П а н н а (христиться). Слава тобі, господи!
Комісія шепочеться.
Г о л о в а. Громадянка Ундервуд залишається на посаді, бо вона відповіла на всі запитання не замислюючись!
Музика грає туш.
Б у р с а к и (співають). Очистилась, очистилась, очистилась.
В Ы Д Е Р Ж К А
из справки о подл./лит. дело № 199
ГУБЕНКО Павел Михайлович – служит секретарем редакции «Селянська правда». С сотрудниками обращается хорошо.
Имеет связь с бывшим деятелем Центральной Рады /с Голубовичем и др./ Часто за протекциями к нему обращаются лица, далеко стоящие от Соввласти /напр. один бывший поп и т. д./ Сейчас он проводит много времени с артисткой Держдрамы – МАСЛЮЧЕНКОВОЙ. Обязанности секретаря исполняет хорошо. Хорошо связан с провинцией /частая переписка/.
Верно:
Пом. Уполномоч. КРО ГПУ УССР /Шерстов/ [Підпис]
Сов. секретно
МЕМОРАНДУМ
по гр-не ГУБЕНКО Павле Михайловиче /ОСТАП ВИШНЯ/.
За вчерашний день установлено, что в продолжение последних двух месяцев ОСТАП ВИШНЯ выезжал месяц тому назад в г. Москву. Ездил он туда вместе с Гнатом ЮРОЙ, ЗЕГЕРОМ /сотрудником журнала «Всесвит»/ и еще кем-то по делам Держдрамы. Из Москвы он, вместе с этими лицами, никуда не заезжая, вернулся в Харьков.
Последний раз ВИШНЮ видели 22 марта.
ВИШНЯ в прошлом – украинский эс-эр. Имеющиеся у нас о нем данные говорят, что он лояльно относится к Советской Власти и ругает себя за прошлое участие в петлюровском движении, когда он работал в петлюровской печати.
Компрометирующих сведений о нем не имеется.
НАЧ. СО ГПУ УССР [Підпис] /ГОРОЖАНИН/
26 марта 1926 года.
ГУБЕНКО бывш. член УПСР. Вступил в партию в 1917 г. или 1918 г. При УНР работал в газете «Трибуна» – оффициозе правительства УНР и в журнале «Тризуб». Отступал вместе с войсками Петлюры до Каменца. В Каменце жил в 1919—20 г.г. В 1920 г. вместе с ГОЛУБОВИЧЕМ остался в подпольи. В момент ареста ГОЛУБОВИЧА, ГУБЕНКО скрылся в Полтавскую губ. и жил в своем селе – Грунское. Сейчас много работает над литературой и посвящает ей все время. В общественной жизни участия не принимает. В широких украинских кругах его не видно. До 1922 г. он поддерживал материально автокефальную церковь, но затем перестал вносить деньги.