Чтение онлайн

Вона опустила очі.

— Чейз каже, що наступні два дні будуть суцільним кошмаром. Напевно, краще мені спробувати заснути.

Річард знав: що б з нею зараз не відбувалося, він не в стані допомогти. Він не має права нав'язуватися, Келен повинна впоратися з цим сама.

— У тебе є зобов'язання і переді мною, — сказав він.

Дівчина здивовано подивилася на нього і запитливо підняла брову. Річард посміхнувся.

— Ти обіцяла бути моїм провідником. Я не збираюся забувати про це.

Келен посміхнулася і мовчки кивнула у відповідь. На очі її навернулися сльози. Дівчина поцілувала кінчик свого пальця, притиснула його до щоки Шукача і розчинилася в ночі.

Річард сидів у темряві, намагаючись позбавитися від клубка, що стояв в горлі. Келен давно пішла, але він все ще відчував на щоці дотик її пальця.

Ніч тут була така тиха, що Річарду здавалося, ніби в усьому величезному світі не спить тільки він. Високо над головою, подібно застиглому в польоті магічному пилу, мерехтіли зірки. Місяць теж мовчазно дивився на Шукача. Вовче виття, і те не долітало до вершини пагорба. Почуття самотності охопило Річарда, погрожуючи зламати його волю.

Річард зловив себе на тому, що мріє про появу ворога, який відвернув би його від тяжких роздумів. Щоб хоч чимось зайнятися. Шукач дістав меч і почав чистити блискучий клинок краєм плаща. Він повинен використовувати Меч Істини, як вважатиме за потрібне. Так сказав Зедд. Люди Рала полюють за Келен. Ну що ж, спершу їм доведеться познайомитися з чарівним клинком.

Річард подумав про Квод, про Даркена Рала, і його охопив гнів. Він бажав, щоб переслідувачі опинилися перед ним негайно, щоб покласти цьому край. Шукач жадав битви. Він весь підібрався. Серце шалено закалатало в його грудях.

Раптово Річард усвідомив, що його гнів породжений магією меча. Меч Істини звільнився від піхов, і одна тільки думка про те, що над Келен нависла загроза, пробудила дрімаючу лють клинка. Річард застиг, вражений здогадкою. Як же це просочилося в нього? Так непомітно, так тихо і так спокусливо. «Сприйняття», — як сказав Чарівник. Що ж прочитала магія в його серці?

Річард прибрав меч у піхви і придушив гнів, відчуваючи, як при вигляді темної долини ним знову опановує зневіра. Він встав, пройшовся, щоб розім'яти ноги, і знову, замислений, опустився біля скелі.

За годину до кінця першої варти, він почув знайомі тихі кроки. Зедд, власною персоною. Без плаща, в одному старому балахоні. По шматку сиру в кожній руці.

— Навіщо ти піднявся? Твоя варта ще не скоро.

— Я думав, ти зрадієш старому другу. Тримай, це тобі, — Чарівник простягнув Річарду шматочок сиру.

— Спасибі, не треба. Я маю на увазі сир. Другу я буду радий.

Зедд прилаштувався біля Шукача. Притиснувши до грудей кістляві коліна, він натягнув на них балахон, спорудивши якусь подобу намету.

— В чому справа?

Річард знизав плечима.

— Мені здається, в Келен.

Зедд нічого не відповів, і Річард відвів очі.

— Я засинаю і прокидаюся з думкою про неї. Такого зі мною ніколи не траплялося. Знаєш, Зедд, я ще жодного разу не відчував себе таким самотнім.

— Розумію. — Зедд відклав сир в сторону.

— Я знаю, що подобаюся їй, але мені здається, ніби вона тримає мене на відстані. Коли сьогодні ввечері ми сиділи біля вогнища, я сказав, що, виявися вона на місці Чейза, я б неодмінно повернувся. Потім вона прийшла сюди і сказала, що не хоче, щоб я йшов за нею, але вона мала на увазі інше. Вона взагалі не хоче, щоб я про неї думав.

— Чудова дівчина, — пробурмотів Зедд.

— Що?

— Я сказав, що вона чудова дівчина. Всі ми її любимо, але, повір, Річард, у Келен є й інші турботи. Інші обов'язки.

— І що це за інші турботи? — Насупившись, запитав Искатель.

Зедд злегка відкинувся назад.

— Не мені тобі про це розповідати. Нехай вона поговорить з тобою сама. Мені здавалося, ти це знаєш. — Старий поклав руки йому на плечі. — Якщо тобі стане від цього легше, то знай: вона мовчить лише тому, що ти подобаєшся їй більше, ніж слід. Вона боїться втратити твою дружбу.

— Ти посвячений в її таємницю. І Чейз теж, я по очах бачу. Всі знають, крім мене. Сьогодні вночі вона спробувала мені сказати, але не змогла. Даремно вона боїться мене втратити. Такого просто не може трапитися.

— Річард, Келен — чудова людина, але вона не для тебе. Вона не для тебе.

— Чому?

Зедд взявся зосереджено струшувати з рукава порошинки, уникаючи дивитися другові в очі.

— Я пообіцяв нічого не говорити тобі до тих пір, поки вона сама не вважатиме за потрібне це зробити. Доведеться тобі повірити мені на слово. Вона не може стати тим, ким ти хочеш. Знайди іншу дівчину. Земля кишить ними. Та що там, половина народу — жінки. По-моєму, у тебе багатий вибір, так що вибери іншу.

Річард обхопив руками коліна і відвернувся.

— Добре.

Зедд здивовано підняв очі, усміхнувся і поплескав юнака по спині.

— Добре. Але за однієї умови, — додав Річард, вивчаючи поглядом прикордонні лісу. — Ти повинен відповісти на одне питання. Тільки чесно. Як самому собі. Якщо скажеш «так», я зроблю те, про що ти просиш.

— Одне? Одне питання? — Обережно запитав Зедд, притиснувши до тонких губах кістлявий палець.

— Одне питання.

— Гаразд. Одне питання, — погодився Зедд після хвилинного коливання.

Річард повернувся до старого. Очі його спалахнуло гнівом.

— Якщо б хто-небудь сказав тобі перед весіллям… Ні, не так, хай тобі навіть легше буде відповісти «так»… Якби той, кому ти довіряєш, старий друг, якого ти любиш, як батька… Так от, якби він прийшов до тобі і сказав: «Обери іншу», — ти б його послухався?

Зедд відвів очі й глибоко зітхнув.

— Прокляття! Будь впевнений, тепер-то я запам'ятаю, що не слід дозволяти Шукачеві задавати питання. — Він підняв сир і відкусив шматочок.

— Я теж так думаю.

Зедд жбурнув сир у темряву.

— Зрозумій, Річард, це нічого не змінює! Між вами нічого не буде! Я це говорю не для того, щоб образити тебе. Я люблю тебе як сина. Якщо б я міг змінити світ, я б зробив це для тебе! Мені дуже хотілося б, щоб все було по-іншому, але це неможливо. Між вами нічого не вийде. Келен це знає, і якщо ти будеш стояти на своєму, то нічого не досягнеш і заподієш їй біль. Я знаю, ти цього не хочеш.

— Ти сказав, — в голосі Річарда звучала спокійна впевненість, — ти сказав, що я Шукач. Я знайду спосіб змінити світ.