Чтение онлайн

24Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його.

25Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його.

26І покладу на море руку його і на ріки — правицю його.

27І буде він звати Мене: “Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.”

28І я первенця піднесу Мого високо, вище царів землі.

29Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому.

30І продовжу навіки рід його, і престіл його — як дні неба.

31А якщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми,

32якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть,

33то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою — на неправду їх.

34Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї,

35не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх.

36Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду.

37Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його — як сонце переді Мною,

38як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний”.

39А ось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого.

40Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його.

41Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну.

42Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх.

43Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його.

44Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою.

45Відібрав славу його і престіл його повалив на землю.

46Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом.

47Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій?

48Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських?

49Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла?

50Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй?

51Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів.

52Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого.

53Благословен Господь навіки. Амінь, амінь.

Слава…

89 псалом

Молитва Мойсея, чоловіка Божого.

1-2Господи! Пристановищем нашим був Ти з роду в рід.

3Перше, ніж з’явилися гори і створилися Земля і Вселенна, — од віку й до віку Ти єси.

4Ти повертаєш людину у тління і кажеш: “Верніться, сини людські!”

5Бо тисяча літ перед очима Твоїми — як день учорашній, що пройшов, як сторожа нічна.

6Ти, наче повінню, зносиш їх. Вони як сон, як трава, що зранку зеленіє й цвіте, а ввечері опадає, в’яне й сохне.

7Бо ми в страху від гніву Твого, і від ярости Твоєї ми в тривозі.

8Ти поклав перед Собою беззаконня наші і таємне наше перед світлом лиця Твого.

9Всі дні наші минають у гніві Твоїм, і роки наші щезають, як мрії.

10Дні віку нашого — сімдесят літ, а як при силі — вісімдесят літ, і найкраща пора їх — труд і хвороби: час швидко минає, і ми зникаємо.

11Хто знає силу гніву Твого, щоб страхом перед Тобою виміряти ярість Твою?

12Навчи нас так обчисляти дні наші, щоб ми придбали серце мудре.

13Повернися, Господи, доки ж? Змилосердься над слугами Твоїми.

14Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимось.

15Звесели нас у всі дні наші — за ті дні, коли Ти смиряв нас, за літа, коли ми бачили зло.

16І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої і навчи синів їх.

17І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас. Діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам.

90 псалом

Хвалебна пісня Давида (у євреїв не надписаний).

1Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться.

2Каже він до Господа: “Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе”.

3Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної.

4Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його.

5Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень.

6А ні пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні.

7Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться.

8Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити.

9Бо ти сказав: “Господь — надія моя”, і Всевишнього ти обрав за оборонця собі.

10Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї.

11Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх.

12На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь.

13На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія.

14Бо каже Господь: “За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє.

15Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його.

16Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє”.

Слава…

Тропарі

Після 12-ї кафизми Трисвяте.

І тропарі, глас 7.