Чтение онлайн

І ви вважаєте, що потрібні талмудисти чи середньовічні кабалісти, щоб розгадати суть цих «символів»? Символ гарного Бога буде гарний, символ жорстокого Бога буде жорстокий.

Христос же казав: «Полюбіте ворогів ваших». Це означає — полюбити у ворогу своєму прихованого Титана, Божественне Дитя. Бо коли ми любимо гарне зерно навіть у ворога, то ми допомагаємо йому вирости, воскреснути і тим самим зцілюємо світ. Навіть Сатану можна полюбити! Полюбити в ньому Первонародженого Архангела, первістка Божественного Творіння. Битвою, замиканням Сатани у «безодню вогняну» нічого не зміниш! Все одно буде Світ Щастя — і Світ Муки. І знову два полюси будуть протистояти один одному.

Що значить любити ворога? Це не відповідати йому ударом на удар. Воюючи з драконом, ти не повинен насичуватися ненавистю, бо так ти його не переможеш. Ти, перемігши дракона, сам станеш драконом, як герой старовинної в’єтнамської казки.

Запитання:

Що ви можете сказати щодо 12 Знаків Зодіаку?

О. Б.:

Скажу. У в’язниці 12 камер. І тюремники періодично переміщають в’язнів із камери в камеру. Для чого? Щоб оновлювати обстановку, щоб були нові люди, нова інформація, щоб ми не закисали і не повставали. Ви розумієте, в чому тут хитрість? Щоб вважали, що відбувається оновлення! Ось пройшло дві з половиною тисячі років: новий знак, новий тригон, вода, огонь, земля…

Зодіакальне Кільце має дуже цікаве і зловісне походження. Колапс, що утворився в результаті падіння древнього Світу, — це древній Пуруша, Першолюдина. У Скандинавії його називали Іміром. Розчленивши його, Боги, сотворили людину, світ, її тюремність і так далі. Так от, ця небесна сфера, Зодіакальне коло, це і є колосальна КОСМІЧНА ЛЮДИНА, яка має свій голографічний відбиток на Землі. Кожен з нас не може вмістити в себе весь Зодіакальне коло. Тому він при народженні отримує лиш обмежений промінь. Так от, якраз треба подолати цю астрологічну приреченість, тому що це прекрасна, романтична, зоряна тюрма, яку для нас сотворили демонічні монстри. їм потрібно тримати мільярди душ у цьому колапсі, пити з них кров. Тому завдання астрологів грядущого віку не в тому, щоб просто описати, в якій камері зоряній ти живеш, а показати, як вийти за межі цього колапсу. І щілина, до речі, така залишена.

Ви знаєте, що є тринадцятий знак, знак Змієносця, і саме через цю астрологічну щілину у цей світ прийшов Христос. Чому Він і сказав: «Будьте, як діти, прості, але й мудрі, як змії». Бо лише через знак Змієносця можна вирватися…

Зустріч третя

Олесь Бердник:

Дорогі друзі! Безліч душ проклали безліч доріг у різних напрямках; ті дороги схрещувались і сплітали те, що ми називаємо земною долею окремих індивідуальностей, націй і всієї Землі. Прийшов час, коли необхідно проаналізувати, куди ж ведуть ці дороги. Так треба запитати кожного сталкера, який виходить за обмеження давніх стереотипів: чи зможе він пройти по Нових Стежках, що відкриваються перед нашим зором, перед нашою свідомістю і сумлінням?

Сьогодні надзвичайно важлива тема — і небезпечна. Раніше за це спалювали на вогнищах. Зараз теж, можете не сумніватися, ця тема буде не до шмиги ні священнослужителям, ні атеїстам. Тому що релігія і атеїзм — це дві руки одного і того ж самого демона.

Спершу я викладу свою концепцію про походження богів, їхнє значення та перспективи у космоісторії світу, а після того ви задасте свої запитання.

Чому в контексті зоряних першопрохідців виникла потреба говорити про явище богів? Існує гіпотеза про те, що боги закрили від нас зоряну безмірність, опустивши над нами своєрідний «ковпак». Для того, щоб експлуатувати психоенергію тієї чи іншої планети, вони створюють для мислячих істот найрізноманітніші концепції та парадигми — наукові, антинаукові, релігійні, антирелігійні.

Всі ці суперечності для них не мають значення. Щоб вам стало ясно, до чого я веду, давайте конкретно прослідкуємо, як вплинули релігії на той чи інший регіон світу.

Згадайте «Іліаду» Гомера, де описується греко-троянська війна. Розглядаючи уважно міфи, можна говорити про те, що ця війна була інспірована Синами Місяця, послідовниками — якщо слідувати еллінським міфам — царя Міноса18. Він збудував на Криті Лабіринт, в якому оселився Мінотавр, людинобик, який кожних дев’ять років отримував данину: сім дівчат і сім хлопців.

І цар Мінос, і Лабіринт — це грандіозні символи. Корінь «мін» вказує, по-перше, на Місяць, по-друге, на мінливість, синонім часу, Хроноса, який, як ви пам’ятаєте, пожирає своїх дітей. Лабіринт же є символом нашого мозку, про що говорять усі містичні джерела. Так от, древні маги Криту, послідовники царя Міноса, називали себе Синами Місяця. І зараз є дуже багато релігій і організацій, що йдуть під цим знаком. Місяць уособлює астральний світ примар, ілюзій, світ Майї. «Організації» Синів Сонця теж до сих пір збереглися. Це Учення багатьох Великих Посвячених. Між Синами Місяця і Синами Сонця завжди точилася війна. Древній індійський епос «Махабхарата» теж описує це велике протистояння.

Троянська ж війна стала визначальною битвою. Тут, де живемо ми з вами, панували громади Синів Сонця. Ця земля називалася Землею Трояновою. Троян — древня назва Трійці. У це поняття наші предки вкладали своє глибоке знання про триєдність Світу, про цільність, єдність трьох світів: світу фізичних проявлень, світу чуттєвості і вогняного світу Думки, який торкався божественного синтезу. Завдання ж Синів Міноса полягало в тому, щоб вторгнутися в астральний світ, у світ чуттєвості і втягнути туди Троянського Коня. Це глибокий символ. Кінь завжди був символом Духу, який несе на собі Розум. З допомогою Духу йде Преображення. Пам’ятаєте, в казках: в одне вухо коня герой входить, з другого виходить преображеним. Так-от, Троянський Кінь — це вторгнення на Троянову Землю ІДЕЇ БОГІВ.

Наші предки не знали поняття «богів». У них були «кумири». Візантійці трактували це поняття як ідолопоклонство. Насправді ж Кумир — це покровитель. Навіть до сьогодні ми запрошуємо до дитини кума, хрещеного батька, і він вважається покровителем нашої дитини. Такі покровителі народу й були в нас: Сонце, дощі, стихії природи. їх називали Дивами. І за всіма ними стояв Єдиний Дух Життя, якого наші предки називали Родом.

Боги-ідоли виникли пізніше, коли грекам вдалося втягти свого Коня. Протягом кількох поколінь вони поступово ввели в менталітет нашого народу ідею богів — господарів певних природних стихій. І люди стали ментально творити їх, а потім і вирізати з каменю чи дерева.

Отже п’ять тисяч років тому відбулася Троянська трагедія — коли наші предки ослабли, ментально піддалися Синам Місяця, тоді було змінено нашу сонячну дорогу. Дорога ця була проста й природна: Людина і Сонце, Людина і Зоряний Небосхил, Людина і Ріка. Людина відчувала себе нерозривною з навколишнім світом. Як писав Вернадський: «І зорі, і дерева, і квіти, і хмари — це продовження наших почуттів». Якби такий напрямок наших предків був збережений до цього часу, у нас не було б екологічного розгрому, ми до сьогодні б мали прекрасну планету, одночасно піднімався б менталітет Людини, ставали тоншими почуття і зберігався б оцей втаємничений, сакральний зв’язок Людини і Стихій. А Стихії, відчуваючи любов Людини, надали б нам можливості без комп’ютерів, без апаратів оволодіти ними. Як у казках, де Людина літає, переноситься з місця на місце, отримує допомогу і риби, і птаха, і вовка… Це була велика правда. Нам тяжко це збагнути. Для нас вовк — це хижак, ураган — руйнівна сила. Стихії збунтувалися, тому що Людина відділилася від них і почала їх експлуатувати. Падіння в обійми місячних загарбників привело до того, що ми втратили сонячний імунітет. І далі вже весь наш розвиток — чи то культурний, чи духовний, чи науковий — підпорядкований нашій хворобливості, що бере початок з того моменту, коли ми п’ять тисяч років тому відсікли себе від Джерела Буття.

А тепер перейдемо до більш небезпечної теми: виникнення християнської релігії. Христос прийшов зовсім не для того, щоб створити релігію. Навпаки, Він приніс Учення Визволення, прийшов, аби визволити людей від усяких богів. Дві тисячі років тому прийшов могутній Посланець Духу Життя, Батька Небесного. Він перший відчув, що Людина має увійти у єдиний потік Розуму-Сердечності, Любові, щоб Бог і Людина стали нероздільними. Саме тому Він так тяжко був покараний. А зовсім не тому, що Він прийшов узяти на себе чиїсь гріхи! Не гріхи Він прийшов узяти, а подарувати Свободу, визволити нас, розкрити наш розум, наше серце. І ми не зможемо збагнути велич Христа, якщо не збагнемо, що Він — Провідник у таке радісне царство, якого люди ще не знали.