Чтение онлайн

О. Б.:

Друже, це є справжній сталкінг! Відповідаю.

Перше. Філософи, яких ви згадали, безумовно, є гордістю Росії, центром мислі і концентратом її духовності. Але треба переглянути поняття духовності, тому що під духовністю часто розуміють «церковність», в той час як духовність — незміряно глибше поняття. Я сказав би, що духовність — це космотворчість, гармонізація зруйнованих основ Божого Буття. У духовність повинно входити все: освіта, наука, пізнання, виховання дітей, соціологія… навіть політика! Справжня політика має бути інструментарієм високої духовності. Так сталося, що політику стали вважати брудною справою. А якби Флоренський або Бердяєв не нехтували політикою, то ми уже давно змінили б ситуацію у світі.

Тепер щодо Української ідеї. Вона близька до Російської, точніше, це є Праруська ідея. Це спроба об’єднати розмаїті етноси в єдину сім’ю. Спочатку це відбувалося за допомогою сили і зброї (скажімо, так діяли Рюриковичі). Поступово з’явилися такі люди, як Сковорода, Соловйов, які стали формувати, так би мовити, «духовну імперію» — братерство народів, об’єднаних ідеєю преображення. Безумовно, і Соловйов, і Флоренський, і Бердяєв, і Сковорода, і Шевченко ніколи не виступали за екстремістські рішення, за те, щоб той чи інший народ відділявся і їв шматок свого хліба десь у куточку. А йшлося саме про те, щоб, кристалізуючи духовну й культурну суверенність, разом з тим здобутки національного генія об’єднувати, синтезувати, вводити в єдину загальнолюдську симфонію.

Ось приблизно така ідея України. Вже в «Руській Правді» є зачатки цієї ідеї. Навіть Святослав-завойовник ще в дохристиянську епоху, будучи воїном, вже відстоював суверенність народу саме як засіб до гармонізації його життя. І поступово, вік за віком, наші предки йшли до реалізації цієї ідеї. Наприклад, Запорізька Січ була не етнічним об’єднанням, а об’єднанням вільних воїнів. Навіть деякі гетьмани, полковники були не українського походження. Байда-Вишневецький, який сформував Січ, був литовського походження, полковник Нечай мав турецьку кров, Богдан Хмельницький — польську, Кривоніс був шотландець… Ідея об’єднання народів виникла ще до того, як сформувалося поняття «Україна». Це були древні косаки, як їх називали, люди, які крізь віки пройшли, посвячуючись у втаємничене знання про те, що найвище, що Людині треба берегти — це Свобода, тому що земля може загинути, географічні орієнтири можуть мінятись, а Свобода — це те, що веде в Небо!

Приблизно така ідея Духовної України, яка у XX столітті сформувалась як Небесна Республіка. І ви тут, звичайно, дорікаєте справедливо, що ми, можливо, не зробили все, що можна, але я хочу застерегти: ми не можемо воювати з потоком дезінформації. Тут потрібно знайти адекватні рішення, які відповідали б волі грядущого Пересотворення Світу. Це не так просто, повірте мені. І ви це добре знаєте.

Стосовно запитання: чи не було прийняття незалежності трагедією для Небесної Росії?

Ні. Тому що і Росія, і Україна ще не визначилися. Я глибоко вірю, що триєдина Русь буде знову відтворена. Навіть тризуб — це, по суті, дерево з трьома гілками. Але щоб це об’єднання відбулося, всі три гілки мають бути абсолютно незалежні і разом з тим» утворювати єдине древо. Дуже важко достукатися до сердець керівників наших держав. Вони — діти стереотипів. Аби люди відчули необхідність такого нового несподіваного поєднання, треба, щоб вони відчули, що іншого шляху нема.

І мова мусить іти не про економічні зв’язки, а про братерські, для того, щоби творити Людину Нового Типу. А вже Людина Нового Типу сама, без урядовців віднайде принцип співпраці і економічної, і військової, і соціальної. Якщо в нас немає взаємного розуміння грядущої землі, то нічого нам не допоможе.

Трагедія станеться, якщо не сформується нація Небесної України, якщо Україна відкине цей шлях і нас змусять думати лише про хліб насущний, — отоді буде біда, коли «випаде» покоління, яке ми не зуміємо сформувати, і вони не передадуть своїм дітям нашої естафети.

Чому УДР не виходить на більш широке поле діяльності?

А що таке «широке поле»? На широке поле діяльності виходив і Сталін, і Гітлер, і багато інших діячів, і який результат? Треба виходити не на широке поле діяльності, а на правильне. Якщо ми з вами викохаємо хоча б кілька зерен Нового Світу, Нового Творення, це може бути найбільше досягнення, яке тільки можна уявити.

Запитання:

Ви сказали, що ідея України і Росії — об’єднати народи. У зв’язку з цим: чим Українська ідея відрізняється, скажімо, від Французької ідеї, або Американської? Чи, може, в них ідеї немає, є тільки в нас?

О. Б.:

Гостре запитання! Але тоді ж можна було б запитати й інакше: чим це Ісус (або Будда) відрізняється від інших? Хіба не дві ноги, дві руки, двоє очей? Так і тут. Про українців можна сказати: такі ж люди, як французи, двоє очей, двоє ніг і так далі. Але Доля інша. Франція вже оволоділа певним способом буття, яке неможливо змінити. Ні Англія, ні Америка не змінять свій стереотип поведінки. Можуть серед них з’являтися такі, як Ричард Бах — його «Чайка на ім’я Джонатан Лівінґстон», «Ілюзії» нас надихали до духовного пробудження свого часу і до сих пір заворожують. І ідеї Баха відповідають нашому завданню. Він на одному з островів у Тихому океані створив альтернативну групу, яка готує прорив у інший світ. Але коли я розповів про ідею Духовних Націй, він був заворожений, він сказав: «Це те, що треба! І це можна здійснити лише на вашій землі. Ми в Америці можемо лише мріяти, щоб хоч декілька людей об’єднати, а націю, етнос — це вже неможливо».

Ось чим відрізняються такі етноси, як Україна, Росія, Білорусія чи інші слов’янські народи. У нас є ще небагато часу. От якщо нас економічним катком придушать і ми станемо споживачами, як американці або жителі Західної Європи, тоді ми скажемо: Франція і Україна однакові, різниця в тому, що Франція багато живе, а Україна — в злиднях. Тільки народ, який не кружляє в зачарованому кільці повсякденної рутини, здатний вийти з колії і осягнути нове буття, народитися знову, трансформуватись.

Запитання:

Як ви ставитеся до сучасної наукової фантастики?

О. Б.:

(Сміється.)

Дуже позитивно. Намагаюся прочитувати всі новинки. Більше того, фантастика — це той жанр літератури, який ставить, можливо, найсміливіші і найгостріші проблеми нашого сьогодення. Саме фантасти частіше від інших письменників в основу своїх творів кладуть ідею трансформації, ідею Преображення, ідею внутрішнього пошуку.

Запитання:

Єднання суверенних незалежних народів чи не буде такий крок запізнілим? Безперечно, це є утворення надійної бази для виходу Людства у Всесвіт, але чи не запізно?

О. Б.:

Ніколи не буває пізно, друже, бо Бог і вчора, і сьогодні,] завтра один і той же, а міст у нас. Тому я вас прошу, не думайте про те, що справа вирішується тепер, у цей момент. Ми у вічному поході, у вічному польоті, і наші предки за нами летять, чи, може, ми за ними, і ті, що мають народитися після нас. І все має бути єдиним Потоком, який прагне у запаморочливу далину. І чим далі ми будемо просуватися, тим більше буде радості. Буде очищення спершу планети, потім Сонячної системи, потім Галактики…

Запитання:

Що конкретно може зробити кожен із нас для відтворення братства трьох слов’янських народів? Адже ми не професійні політики, не можемо безпосередньо впливати на рішення Верховної Ради.

О. Б.:

Запевняю вас, що якби навіть Верховна Рада прийняла рішення про братерство трьох слов’янських народів, то це нічого не дало б. Саме ви можете це зробити, коли кожен з вас відчуває, що без відновлення внутрішнього братерства нічого не вийде. Навіть доля Світу — химера. Потрібно формувати усвідомлення цього не на рівні «я прийму чи не прийму цю концепцію». Треба переосмислювати, думати, відкидати світові стереотипи, ліквідувати ненависть, переступаючи навіть через образи. І якщо навіть східні народи, чи західні, чи турки, чи москалі колись нам щось зробили — так і ми їм робили. Хіба козаки на чолі з Сагайдачним не атакували Москву, не допомагали лже-Дмитрію утвердитися на троні? Допомагали! Треба зрозуміти, що історичні реалії творив не сокровенний дух народу, а наші забобонні предки. І ми з вами творимо ту ж саму мерзоту, приймаючи концепції мерзотних політиків. Отже, впливати можемо, якщо кожен з нас зокрема або й разом будемо це робити, слідувати цьому принципу Любові.