ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ
Шрифт:
Іван-чай вузьколистий
(Epilobium angustifolium L.)
Родина онагрові (Onagraceae)
Багаторічна рослина з прямостоячим стеблом висотою 50-150 см, густо вкритим черговими сидячими ланцетними листками. Великі квітки зібрані в довгі китиці. Пелюсток і чашолистків по 4, тичинок 8, маточка одна, відігнута донизу. Плід - 4-стулкова довга стручковидна коробочка. Цвіте з червня до вересня.
Росте на лісових зрубах, згарищах, галявинах, просіках, поблизу доріг, на сухих горбах, сухих піщаних місцях по всій Україні.
Назва роду утворена від грецьких слів, що означають "маленький" і "вогкий". Видова назва в перекладі з латинської мови -"вузьколистий". Назви роду пов'язані з використанням цієї рослини як сурогату чаю.
Суцвіття добре помітні здалеку, приваблюють комах. Але не всі вони можуть поласувати нектаром. Від мух та інших дрібних комах він надійно захищений тичинковими нитками і трьома волосинками на стовпчику маточки. Дістають нектар лише бджоли, які й запилюють рослину. Квітки у суцвітті розкриваються поступово, починаючи знизу. Уночі і на дощ вони закриваються і поникають, захищаючи пиляки і маточку від зволоження. Іван-чай - рослина-годинник: його квітки завжди відкриваються о 6-7-й годині ранку. Розмножується вегетативно - додатковими бруньками, що утворюються на коренях, і насінням.
Іван-чай - один з перших оселяється на вирубках. Під його пологом створюється затінок, нагромаджується волога, і тут починають рости інші рослини. Добрий медонос. На Україні росте 2 види іван-чаю.
Калина звичайна
(Viburnum opulus L.)
Родина жимолостеві (Caprifoliaceae)
Червона калина... Скільки тепла, ласки у цих звичних нашому серцю словах. Скільки пісень, легенд присвячено цій скромній рослині. Був звичай над могилою дівчини садити калину як символ чистоти й суму.
Калина має високі декоративні властивості. Навесні вона прикрашається квітами, восени - янтарно-червоними гронами плодів і листям, яке поступово червоніє. Недарма й зараз у багатьох селах і містах можна побачити цю красуню.
Високий гіллястий кущ (2-4 м заввишки) з сірою корою з родини жимолостевих. Пагони зеленувато-сірі з супротивними великими (до 5-7 мм) бруньками. Листки до 10 см завдовжки, супротивні, майже голі. Пластинка їх 3-5-лопатева, з серцеподібною основою, зелена, з двома ниткоподібними прилистками, черешки довгі. Запашні квітки зібрані в плоскі кінцеві щиткоподібні суцвіття, крайові великі, білі, безплідні, серединні - дрібніші, двостатеві. Чашечка з п'ятьма зубчиками, віночок п'ятироздільний.
Плоди - ягодоподібні червоні овальні кістянки (6,5-14 мм завдовжки і 4,5-12 мм завширшки) з твердою кісточкою.
Росте в підліску мішаних та листяних лісів, по берегах річок і водойм, на луках.
Кора калини містить до 6,5% смоли, до складу якої входять органічні кислоти (мурашина, оцтова, ізовалеріанова, капринова, каприлова, масляна, лінолева, церотинова, пальмітинова), фітостеролін, ситостерин і мірициловий спирт, а також дубильні речовини (близько 2%), флобафени і глікозид вібурнін. У плодах до 32% цукрів, до 3%. дубильних речовин, є ізовалеріанова і оцтова кислоти, вітамін С. В насінні до 21% жирної олії.
Рідкий екстракт і відвар кори використовують при внутрішніх кровотечах, а також як спазмолітичний і заспокійливий засіб у гінекологічній практиці. Зовнішньо - для зупинки паренхіматозних кровотеч. Препарати з кори калини знижують артеріальний тиск. Плоди посилюють скорочення серця і збільшують діурез. Вони входять у вітамінні збори. Після морозів плоди вживають в їжу як засіб від гіпертонії (початкова стадія) і кашлю.
Кору разом з квітками і плодами використовують у ветеринарії для лікування ящура великої рогатої худоби.
Завдяки високому вмісту пектинів з плодів калини виготовляють мармелад, готують наливки, лікери, фруктово-ягідні вина, їх консервують, застосовують як чайно-кавовий сурогат. Можна використовувати як начинку для пирогів. Крім того, плоди калини дають червону фарбу, кора - чорно-зелену, придатну для фарбування вовни.
Розмножується насінням і вегетативно (паростками, відсадками, поділом куща і живцями). Всі способи прості і дають добрий результат. Зокрема, насіння після тривалої стратифікації висівають у підготовлений грунт з міжряддями 30-40 см. Після дворічного догляду саджанці висаджують на постійне місце.
Рослину вирощують у парках для створення окремих груп і живоплотів. Ціниться також як порода, що приваблює корисних птахів.
Кору заготовляють з молодих пагонів у квітні - травні, роблячи кільцеві надрізи, які потім з'єднують поздовжніми. Сушать на горищах, під наметами, розстеливши тонким шаром.
Плоди збирають у вересні - жовтні, зрізуючи ножами або секаторами, сушать у печах або сушарках при температурі 50-60°С. Квітки збирають під час цвітіння і швидко висушують у затінку.
Катран татарський
(Crambe tataria Seb.)
Родина хрестоцвіті (Brassicaceae)
Багаторічна сизувата рослина висотою 40-80 (100) см. Стебло дуже розгалужене, має форму кулястого куща. Листки 2-перистороздільні. Квітки білі, численні. Плоди - нерозкривні 2-членні стручечки. Цвіте у травні -червні. Росте на кам'янистих, здебільшого вапнякових, схилах в Лісостепу. *г Назва роду походить від грецького слова, що в перекладі означає "капуста", і пов'язана, очевидно, з тим, що з давніх часів представники цього роду під назвою "морська капуста" культивувалися в країнах Південної Європи як овочі. Видова назва у перекладі з латинської мови - "татарський".
Катран має цікаву життєву форму - перекотиполе, що виробилася в процесі еволюції як пристосування до поширення плодів. Коли плоди дозрівають, стебло біля основи відламується; сильні осінні вітри перекочують кулястий кущ на далеку відстань, розсіваючи насіння.
Катран - чудова декоративна рослина. Його можна вирощувати на клумбах, кам'янистих гірках, газонах. Добре розмножується насінням. Жироолійна рослина (в насінні до 40% жирної олії). Добрий медонос.
Катран татарський занесено до Червоної книги, охороняється на заповідних територіях. На Україні росте 8 видів катрану.
Квасениця звичайна
(Oxalis acetosella L.)
Родина квасеницеві (Oxalidaceae)
У листяних лісах Полісся та Західного Лісостепу часто зустрічається квасениця - надзвичайно тендітна, ніжна маленька рослина з яскраво-зеленими трійчастими листочками. Вона тіньовитривала, в тінистих місцях утворює суцільні зарості, або куртини, що добре прикрашають ліси.
Поделиться с друзьями: