ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ
Шрифт:
Перетертий з кореня порошок беруть на кінчик складаного ножика (0,2-0,5), всипають у чарку молока і випивають натщесерце 1 раз на день. Ця доза діє ефективно при гарячці і глистах, також при мігрені, грудній жабі, істерії, надчутливості. Якщо ж взяти порошку більше (до 5 г), то це може спричинити блювання.
Відвар кореня готують так. На 1 склянку окропу (або козячого молока) дають половину чайної ложки подрібненого кореня, 1 хвилину варять і відціджують. П'ють по 1 столовій ложці 3-4 рази на день при менструаціях, нестравності шлунка (диспепсії), при гастритах, ентеритах, хворобах печінки та від жовтяниці. При серцевих хворобах діє як заспокійливий засіб. Дітям при судомах або наслідках переляку дають половину ложки 1 раз на день відвару з половини чайної ложки кореня в 1 склянці молока. Відвар цього кореня на воді застосовують проти алкоголізму - 1 столову ложку відвару вливають в 1 склянку горілки. Цей засіб спричинює блювання і часто змушує хворих відвертатися з огидою від спиртних напоїв.
Відвар з 1/5 чайної ложки подрібненого листя копитняку в 1 склянці окропу вживають проти глистів. При лихоманці п'ють по 1 столовій ложці відвару двічі на день протягом 2-3 тижнів. Цим відваром також лікують при алкоголізмі.
Як відхаркувальний засіб вживають при бронхіті: беруть 1 столову ложку суміші (порівну) листків копитняка, розхідника звичайного і нетреби на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин і п'ють по півсклянки 5-6 разів на день,
Настій листків поліпшує серцеву діяльність, спричинює значне звуження судин і підвищення тиску крові. Відвар кореня копитняка використовують як примочку при хворобах очей. .
Королиця звичайна
(Leucanthemum vulgare Lamb.)
Родина складноцвіті (Asteraceae)
Багаторічна рослина висотою 30-60 см, здебільшого з одним кошиком. Листки прості, довгасті, по краю зарубчасто-зубчасті. Копійки великі - 3-5 см у діаметрі. Язичкові квітки білі, трубчасті - жовті. Сім'янки без чубка. Цвіте з травня до кінця літа. Росте на луках, схилах, галявинах, уздовж доріг по всій Україні.
Назва роду походить від грецьких слів, що означають "біла квітка". Видова назва в перекладі з латинської мови - "звичайна". Часто цю рослину неправильно називають ромашкою, від якої вона відрізняється цілісними листками (у ромашки листки перистоскладні).
Королиця має сплячі бруньки, які розвиваються при пошкодженні рослини. Якщо ранньою весною зрізати стебло королиці під корінь, то з пазух прикореневих листків розвинеться кілька нових пагонів - цього ніколи не буває за нормальних умов розвитку. Білі язичкові квітки - маточкові, добре помітні комахам; трубчасті - двостатеві, в них пиляки дозрівають раніше від маточок. Пиляки зростаються своїми краями і утворюють трубочку, через яку проходить стовпчик маточки, виносячи приймочку над тичинками. Ростовий стовпчик, досягнувши пиляків, виштовхує з них дозрілий пилок, який переноситься комахами на квітки з дозрілими приймочками. На ніч і в дощову погоду кошики закриваються, захищаючи пилок від намокання.
Королиця - чудова декоративна рослина, введена в культуру. На Україні росте 3 види королиці.
Коронарія зозуляча, зозулин цвіт
(Lychnis flos-cuculi L.)
Родина гвоздикові (Caryophyllaceae)
Багаторічна рослина висотою 30-70 см. Стебла прямостоячі, вгорі галузисті. Нижні листки видовжено-лопатеві, верхні - вузьколінійні. Квітки зібрані в рідкі суцвіття. Чашолистків і пелюсток по 5. Кожна пелюстка довжиною до 2,5 см, глибоко розсічена на 4 частки. Цвіте у червні - серпні.
Росте на вологих луках, на болотистих місцях поодиноко або групами по всій Україні.
Назва роду походить від латинського слова, що в перекладі означає "корона" (квітка рослини схожа на корону). Видова назва складається з двох латинських слів, у перекладі - "квітка" і "зозуля".
На стеблі коронарії (у вузлах) є краплі рідини, схожої на піну (звідси назва рослини - "зозулячі сльози"). Якщо обережно здути рідину із стебла, можна побачити на ньому маленьку зелену личинку пінявки - дрібної комахи, яка виділяє рідину і в ній живе. Запилюється коронарія зозуляча нічними метеликами і бджолами, які прилітають до неї за нектаром і пилком.
Чудова декоративна рослина. На луках часто росте великими ділянками, які справляють сильне враження під час масового цвітіння.
На Україні в дикому стані росте коронарія шкіряста (С. coriacea (Moench) Schischk. ex Gorschk.) - багаторічна рослина, опушена м'якими білими волосками, з великими поодинокими червоними квітками, яку часто вирощують у культурі. Культивують ще коронарію халцедонську (С. chalcedonica L.), квітки якої здебільшого червоного кольору.
Косарики черепитчасті
(Gladiolus imbricatus L.)
Родина півникові (Iridaceae)
Рослина з подвійною бульбоцибулиною. Великі рожево-фіолетові квітки з неправильною, майже 2-губою оцвітиною зібрані в однобічний, досить густий колос на верхівці високого (30-60 см) квітконосного стебла, з мечовидними широколінійними листками. Тичинок 3, маточка одна з нитковидним стовпчиком і 3 майже пелюстковидними приймочками. Цвіте в червні. Росте на вологих луках, у чагарниках, на галявинах у лісових і лісостепових районах Правобережної частини України.
Назва роду походить від латинського слова, що означає шпага", "меч" (від форми листків). Видова назва в перекладі з латинської мови -"черепитчастий".
Квітки добре пристосовані до перехресного запилення. В молодих квітках стовпчик і приймочки розміщені над пиляками і притиснені до верхніх пелюсток, а в більш зрілих - стовпчик нахилений донизу, а приймочки перекривають шлях до нектару. Комахи, переважно бджоли, в одних квітках вимазуються пилком і переносять його на приймочки більш зрілих квіток, запилюючи їх.
Рід косариків широко відомий. Розкішні садові гладіолуси з квітками неперевершено! гами кольорів належать до цього роду, їх скромні дикорослі додачі, звичайно, поступаються красою, але теж декоративні. Косарики черепитчасті потребують охорони, занесет ДЪ ^?рйК$йЯ>\ ^ЙЖЧЙ.
–
–
На Україні росте 4 дикорослих види косариків і кілька культурних представлених багатьма сортами.
< image l:href="#"/> Кремена лікарські (підбіл лікарський)
(Andromeda polifolia L.)
Родина складноцвіті (Compositae)
Багаторічна рослина. Листки 50 см в поперечнику, округло-серцевидні, кутасто-рівнозубчасті, щільні, зісподу білоповстисті, далі майже голі. Квітки -м'ясо-червоні. Кошики - в довгастому гроні на покритому листочками довгому квітконосному стеблі. Кореневище велике, повзуче. Цвіте в березні - травні.
Поделиться с друзьями: