Чтение онлайн

Застосовують як чай. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку вересу і настоюють 10 хвилин. П'ють 2 склянки на день ковтками, корисний при катарі шлунка з підвищеною кислотністю. Як засіб, що заспокоює нерви і лікує безсоння, використовують суміш вересу, трави собачої кропиви, сухоцвіту болотяного і валеріанового кореня у співвідношенні 4:3:3:1 — беруть 1 столову ложку суміші на 2 склянки окропу й напарюють цілу ніч. П'ють щогодини по 4–5 ковтків, 4 склянки на день (при неврастенії), безсонні. 2 повні столові ложки суміші трави вересу, листків меліси і кореня валеріани у співвідношенні 2:2:6 на 1 склянку окропу, настоюють 15 хвилин. Випивають ковтками протягом дня.

При хронічних запальних змінах у серцевому м'язі, перикарді, серцевих клапанах і стані після їх перенесення (компенсовані і декомпенсовані вади клапанів серця, ендокардит, міокардит, перикардит, недостатність мітрального клапана, мітральний стеноз, недостатність аортального клапана, стеноз аорти) 2 чайні ложки суміші квіток вересу, квіток терну, квіток глоду колючого, трави собачої І кропиви серцевої, трави деревію, кореня любистку (порівну) варять протягом 20 хвилин в 1 склянці води і випивають ковтками протягом дня. Сечогінно діє суміш трави вересу, трави остудника голого, листків мучниці, трави дроку, трави звіробою звичайного, квіток лаванди, кореневищ аїру тростинного і листків шавлії (порівну) — беруть і столову ложку на 1 склянку окропу, напарюють 10 хвилин, п'ють 2 склянки на день.

Для компресів на рани, що трудно гояться, абсцеси вживають відвар з суміші трави вересу, трави хвоща польового і трави золотушника звичайного в співвідношенні 3:3:4–2 повні столові ложки заливають 0,5 л окропу і варять 15 хвилин.

Для ванн при висипах і ранах на тілі варять віл води 4 столові ложки трави вересу, відвар додають до повної ванни; приймають їх двічі на тиждень.

(Calluna vulgaris (L.) Hull.)

(Lysimachia vulgaris L.)

— багаторічна трав'яниста рослина родини первоцвітних. Кореневище повзуче, з довгими підземними пагонами. Стебло просте або розгалужене, 150–200 см заввишки, прямостояче, тупочотиригранне, залозисто-волосисте. Листки супротивні, короткочерешкові, ви-довженоланцетні або яйцевидно-ланцетні, цілокраї, по 3–4 у кільцях. Квітки двостатеві, правильні, в густих пірамідально-волотистих суцвіттях. Віночок п'ятироздільний, 20–23 мм у діаметрі, яскраво-жовтий. Плід — коробочка. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Росте на вологих місцях, серед чагарників, на болотах, по берегах річок та озер по всій території України. Заготівля і зберігання. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Сушать, розстеливши тонким шаром на відкритому повітрі у затінку або на горищі. Зберігають у паперових мішках. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. В. з. містить дубильні речовини, сапоніни, аскорбінову кислоту (в листках — до 1150 мг%; у квітках — до 880 мг%).

Фармакологічні властивості І використання. Настій трави В. з. має бактерицидні, протистоцидні, в'яжучі й протизапальні властивості. Галенові препарати В. з. застосовують як в'яжучий засіб при проносах, гастриті, різних кровотечах, жовтяниці, судомі, загальній слабості та цинзі і як засіб, що прискорює загоювання ран.

Лікарські формі і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави В. з. (1 столова ложка на 1 склянку окропу, настоюють 2–3 години) по 2 столові І ложки 3–4 рази на день. І ЗОВНІШНЬО — настій трави для полоскань при молочниці і стоматиті; припарки до забитих місць і пухлин, при артритах і венеричних захворюваннях.

(Lysimachia nummularia L.)

(Veronica officinalis L.)

Родина ранникові (Scrophulariaceae)

Багаторічна трав'яниста опушена рослина, 15–30 см заввишки, з повзучим кореневищем та лежачим, розгалуженим стеблом. Листки цілісні, супротивні, шорсткі, еліптичні, зубчасто-пилчасті, короткочерешкові. Квітки маленькі, зібрані у пазушні китиці. Оцвітина подвійна, зрослопелюсткова. Чашечка 5-роздільна, пелюстки блідо-блакитні або блідо-лілові з темними жилками, трохи більші за чашечку.

Плід — стиснута, туповиїмчаста, залозистоопушена коробочка. Росте в соснових і мішаних лісах, на галявинах, узліссях, зрубах. Поширена на Поліссі, в лісостеповій зоні, у Карпатах.

Лікарська рослина. На ліки збирають траву. Препарати з трави вероніки лікарської використовують у медицині як відхаркувальний і протизапальний засіб при шлунково-кишкових захворюваннях. Квітучі пагони зрізають ножем або серпом і швидко та обережно сушать на горищі або під наметом. Добра декоративна рослина й весняно-літній медонос. Інші види цього роду вероніка дібровна (V. chamaedrys L.), вероніка колосиста (V. spicata Ь.), вероніка довголиста (V. longifolia L.) та ін. на ліки не збирають.

(Carlina acaulis L.)

Родина складноцвіті (Compositae)

Багаторічна трав'яниста рослина. Стебло нерозвинене. Листки перисторозсічені майже до середньої жилки, розсіяно-опушені, колючі. Квітки зібрані в досить великі кошики, що сидять посередині листкових розеток. Листочки-обґортки неоднакові: зовнішні — зелені, листовидні; середні — темно-бурі розгалуженими колючками по боках; внутрішні — пелюстковидні, жовтувато-білуваті. Спільне квітколоже вкрите плівками. Плоди — сім'янки, волосисті, з чубком, складеним з одного ряду розгалужених перистих щетинок. Цвіте в липні — вересні.

Росте на сухих луках, гірських схилах, лісових полянах. Взятий під охорону.

Для лікування вживається корінь, який містить ефірну олію, дубильні речовини, смоли, до 20 % інсуліну тощо. Викорисовується як сечогінне, потогінне, відхаркувальне, при затримці менструацій.

Відвар з коріння п'ють при простудних захворюваннях сечових органів і нирок, при болях в шлунку і катарах легенів. Крім того ним лікують ниркові набряки, відвар виганяє глистів.

Для відвару беруть 3 г коріння на 0,5 л кип'яченої води. Замість відвару використовують також порошок з розтертого сухого коріння

Вовчі ягоди пахучі. Боровик (Daphne cneorum L.) Родина тимелеєві (Thymelaceae) .

Кущ 10–30 см заввишки з родини тимелейових з багаторічними листками на пагонах. Цвіте у травні — червні. Росте в соснових лісах, на схилах з близьким заляганням крейди Зрідка трапляється на правобережному Поліссі, північному Поділлі та в Лісостепу.