Історія польсько-українських конфліктів т.1
Шрифт:
2) Треба встановити території, на яких з огляду на місцеві умови доцільніше буде посилити ревіндикаційну акцію та на яких цю акцію тимчасово не треба проводити, і то з метою відокремлення (усунення) перед тим православних, які віддані своїй релігії, від попів, що русифікують народ. Поділ цих територій повинні провести повітові керівники акції на засаді повної і точної орієнтації в окремих гмінах і осередках.
В осередках, визначених для проведення ревіндикаційної акції щодо віросповідання, ту акцію належить проводити у такий спосіб, щоб вона мала масовий характер (масовий перехід на римо-католицтво). Ці осередки, на яких проводяться такі акції, наказую подати мені у термін до дня 30.VIІ ц.р. з одночасним висвітленням, у який спосіб акція була організована, хто її проводить і передбачуваний і можливий час, коли такий масовий перехід міг би відбутись. У разі, якщо перед названим терміном з'явилась можливість прискореного переходу, то належить мені про це негайно повідомити.
3) Належить також посилити діяльність, яка стосується прохань православного населення щодо запровадження григоріанського календаря. Групових петицій окремих сіл чекаю протягом червня-липня ц. р.
4) Належить звернути увагу на діяльність римо-католицьких і православних священиків, особливо стосовно їхньої можливої акції щодо унії; кожний окремий випадок повинен бути тут точно описаний.
IV. У термін до дня 15.VI ц. р. всі повітові керівники акції представляють мені умови і можливості разом з приблизними коштами організації літніх напівтаборів, які спираються на такі засади:
— напівтабір організовується при школі, розташованій у повністю польському середовищі;
— роботу в таборі проводить учитель чи вчителька, які беруть участь у ревіндикаційній акції і які за скромну винагороду взялись би за цю справу;
— цими таборами повинні користатись бідні православні діти з польською настановою (хто послуговується польською мовою).
— Незалежно від вищенаведеного у термін до дня Л 5. VII ц. р. окремі повітові керівники проведуть акцію, спрямовану на збирання петицій на зміну назв зросійщених сіл на польські назви. Ці петиції належить спрямовувати до адміністративних органів, копію пересилати мені.
— За допомоги своїх довірених осіб і гмінних гуртків Товариства розвитку Східних земель повітові керівники проведуть акцію, спрямовану на збирання прохань про зміну зросійщених прізвищ. У цій справі належить домовитись з повітовими старостами, які на підставі обов'язкових норм мають можливість підвищити ефективність цих змін безплатно.
— У термін до дня 15.VII ц. р. належить подати мені назви місцевостей, а також умови розміщення в них польських осередків ремісничих, або індивідуальних, або колективних — ремісничих кооперативів.
— У той самий термін належить подати мені, чи є в окремих повітах безпроцентові каси, де і який характер вони мають, як і те, чи були дії у напрямку утворення цих кас.
— Від осені маю намір почати інтенсивну акцію щодо читалень, тому також до дня 30.VII поточного року поштові керівники акції повинні надати мені на мапках 1:300 000 перелік читалень, світлиць, які розміщені на території повіту, з зазначенням, ким ці читальні обслуговуються, їх характер та інтенсивність.
— Восени також маю намір провести короткі роз'яснювальні курси про ревіндикаційні акції для окремих груп державних працівників та органів самоврядування, розташованих на місцевості, а зокрема: для секретарів гмін, дорожників урядової і приватної лісової служби і т. п.
Не інформую поки що про всі мої наміри, окремі повітові керівники повинні продумати справу організації тих курсів і надати мені до дня 30.VII поточного року умови утворення тих курсів уже від перших днів жовтня поточного року.
— Керівники повітів Томашів, Грубешів, Холм подають мені у термін до дня 15.VII поточного року ті регіони, де з огляду на координаційну акцію належить використати перебування військ з нагоди літніх навчань як місце концентрації відповідних районів навчань окремих відділів. До уваги повинні братись ті райони, у яких польське населення, перебуваючи у розпорошенні, має слабше самопочуття порівняно з православним населенням з руською спрямованістю, яке їх оточує. Висновки належить подати мені з відповідним обґрунтуванням.
ТУРКОВСЬКИЙ полковник
Отримують: Командир OK II — представляю
Усі повітові керівники акції — для виконання
CAW DP 1313.3/2
Ми, громадяни православної віри, які проживають на території Томашівського і Замойського повітів Люблінського воєводства, подаємо до рук Високого Уряду і Законодавчих палат Сейму і Сенату Найяснішої Речі Посполитої Польської такий меморіал.
Староста Томашівського повіту пан Казимир-Вєляновський організував загін нищителів і руйнівників православних храмів і парафіяльних будинків, а також підбурював напади на духовенство і населення православної віри. До акції руйнування православних храмів і здійснення нападів на духовенство і православне населення староста Вєляновський застосував підпорядковану йому державну поліцію.
Деякі з комендантів ДП, а також і постерункові занадто суворо і брутально виконують доручення (розпорядження) старости Вєляновського при руйнуванні храмів, б'ють і катують православних людей, які моляться, знущаються і принижують духовенство, доказом чого може послужити факт арешту комендантом ДП у Тишівцях дня 24 червня 1938 року ксьондза Романа Хоменка і Гжегожа Рогальського, які проживають у селі Жернікі.
У першу ніч після їхнього арешту в гмінному осередку Тишівці з 24 на 25 червня ц. р. цей же комендант замкнув до в'язничної камери ще двох осіб, озброєних кастетами, які на його намову кинулись на Гжегожа Рогальського і, поваливши на підлогу, тяжко побили, після чого подібним чином учинили з ксьондзом Романом Хоменком. Не задовольнившись одноразовим побиттям, комендант ДП намовив невідомого злочинця, щоб він кинув через вікно цеглу до камери з наміром поранення ксьондза Хоменка, який, лише керуючись інстинктом, в останній момент відхилив голову і таким чином уникнув удару.
Тієї самої ночі невизначені злочинці повибивали вікна у православного священика місцевості Тишівці, вірогідно, за те, що відвідав затриманого у в'язниці ксьондза Хоменка. Щодо брутальності коменданта ДП і війта гміни у Тишівцях наводимо ще факт знищення придорожнього камінного хреста, частини якого були викинуті під шлюз. Штахети від огорожі хреста знайдено на подвір'ї гміни. Подібний випадок стався у селі Лашчів, де війт гміни Хмєль, керуючи розбиранням православної церкви, публічно знущався з єпископів і взагалі з православного духовенства, хоча цей же війт відомий як хронічний пияк, що підтвердилось під час об'їзду Томашівського деканату в 1936 році єпископом Гродненським Савою, — напившись до безтямності, він повис на штахетах.
Поза тим, староста Вєляновський принижує гідність і підриває авторитет православної церкви у Польщі Його Святості митрополита Діонісія, називаючи його саботажником державних законів і розпоряджень адміністрації.
Належить зазначити, що той самий пан Вєляновський за дворічний період урядування у Томашівському повіті не тільки не зміг послабити антагонізм католицького і православного населення, але й кинув кістку ненависті між населенням обох визнань і своєю нестримною тягою до замикання і безглуздого руйнування храмів викликав заворушення і хаос у Томашівському повіті, розсадив комунізм і сектантство, які довели остаточно до необхідності проведення пацифікації у 1936 році. Про розміри руйнування православних храмів під керівництвом старости Вєляновського у Томашівському повіті свідчить кількість зруйнованих церков і будинків молитви, а конкретно:
— У селі Тарноватці опечатано будинок молитви 2.V. 1938 року. У ксьондза Демчука вибито вікна і за дорученням старости Вєляновського вислано з Тарноватки, ксьондз покараний двомісячним ув'язненням.
— У селі Панькові розібрано церкву за вказівкою старости Вєляновського. Розбиранням керував війт гміни і комендант ДП у Тарноватці. Розбирання було здійснено 22.VI.1938 року.
— У селі Коргині опечатано церкву 24.IV. 1938 року; за вказівкою старости її треба розібрати.