ЖАНРЫ

Історія польсько-українських конфліктів т.1
Шрифт:

Дня 12.11.1939 р. навмисно зволікав з початком богослужіння, аби, однак, найдовше притримати поліцейського, який, згідно з його словами, стояв у церкві з багнетом; «Він також говорив, що у майбутньому не має наміру молитись за президента Речі Посполитої».

Інформація від 15.III.1939 р.

Доповідаю, що за звітний тиждень були відправлені такі православні богослужіння:

1. Дня 12 березня ц. р. у Лазісках відбулось богослужіння літургійною мовою, здійснене православним священиком Грегоржем Нестеруком. Ксьондз Нестерук виголосив проповідь польською на тему: «Прийди, великий Христе Господній, покажи мені образ Твоєї Божої краси».

2. У день 12 березня ц.р. богослужіння у Сєдлісках відправив літургійною мовою православний священик Павло Швайка, також виголосив проповідь польською на тему: «Значення Святого Хреста». У проповіді він закликав не забувати про християнську православну віру і звертався до зібраних, щоб не давали себе дурити нашіптуванням злих людей і продовжували стояти за православну віру, а не наслідували св. Петра, який три рази відмовився від свого Бога».

У богослужінні взяло участь близько 200 осіб (нормально). Настрій населення в цілому був спокійним.

Перед проповіддю ксьондз Швайка підкликав дітей до олтаря, де питав їх і навчав релігії польською, вони ж відповідали переважно руською. Ксьондз хвалив дітей за добрі відповіді, старші притискалися до олтаря, щоб спостерігати за цією сценою.В момент початку проповіді кілька осіб вийшло з церкви, на що зреагував священик словами: «Не виходьте, бо це Вам і так не допоможе, а можете лише наразитись на прикрість».З церкви під час проповіді вийшло лише кілька осіб. Молитва за успішність держави, пана Президента і війська не була відправлена.

Згідно з отриманою таємною інформацією священик Павло Швайка проводить агітацію серед православних, щоб вони не полишали православного віросповідування і не переходили у римо-католицтво.

Усіх тих, хто проголосив готовність перейти у католицтво, священик Швайка закликав до сповіді іменними картками і схиляв їх, щоб не приймали нової віри.

Акція проти польських проповідей у церкві триває надалі. Агітацію у цьому напрямку ведуть: 1) Клос Марія, 2) Добош Текля, 3) Яртис Анна, 4) Яртис Катерина.

Одночасно деякі православні мешканці села Сєдліски висловлюють бажання прийняти римо-католицьку віру разом з родинами. Ними є: 1) Білик Антоні, 2) Дрозд Якуб, 3) Следзь Антоні, 4) Заянць Ян, 5) Дулемба Михал, 6) Онух Михал, 11) Гоцак Марія, 12) Дума Михал.

У зв'язку з наміром зазначених осіб на території села Сєдліски з боку православних проводиться сильна агітація, яка має за мету утримати їх від зречення православної віри.

CAW З DP1313.3/2

Документ 27

Л. дз. 49/таем. КК. 8 березня 1939 р.

Пан директор пошт і телеграфів у Любліні

У зв'язку з акцією навернення-полонізації отримую повідомлення, що в поштово-телеграфних установах і агенціях на території повітів Холм, Грубешів, Томашів, Замость, Білгорай працевлаштовуються не поляки, наприклад, у Замості — службовець Савіцький, греко-католик, український шовініст, і Папіжанський, греко-католик, секретар пошти в Тишівцях, повіт Томашів, керівник агенції Король, православний. У Тарноватці, повіт Томашів, 2 русини у поштовій агенції.

Прошу пана директора взяти до уваги викладене при найближчих персональних змінах, бо вважаю, що тут, на цій території в таких важливих місцях, якими є поштово-телеграфні установи і агенції, повинні бути працевлаштовані тільки поляки і тільки патріоти.

Командир дивізії /-/ТУРКОВСЬКИЙ, полковник

CAW3 DP 1313.3/2

Документ 28

17.III.1939 р.

У полку легкої кавалерії легіонів у Замості індивідуальна сповідь під накриттям, проведена двома православними священиками, які прибули з Любліна (в тому числі православний декан), уже принесла відчутні негативні наслідки для польськості і проведення у цьому полку навернення душ.

Незважаючи на це, в артилерійському полку, нема жодного офіцера, підофіцера чинної служби, підофіцера понадстрокової і навіть курсантів підофіцерської школи православної віри і русинів, а активність польськості є дуже велика. Дуже скрупульозно використовується кожна можливість для того, щоб відвоювати нового поляка-католика. Після тієї сповіді дальша праця у цьому такому позитивному напрямку зустрічає сильний опір, бо рядові православні на сповіді були так підтримані попами, що відкрито заявляють, що вони не тільки православні за переконанням, але й національність є руська чи українська.

Обізнані ближче зі справою навернення у полку говорять, що цей період мине, але потрібен час, щоб їх переконати, що попи, які відтягують від польськості, є шкідниками Польської держави і за вірність їм нічого не можуть дати.

Тут повинен діяти певний тиск з боку православних ззовні (листи від родини, які, очевидно, також відповідно навчаються православними священиками, як зі своїми марнотратними синами чинити). Вважаю, що належить частіше контролювати листи рядових православних, які надсилаються додому і приходять до них від родин, і напевно можна б отримати дуже добрі й цінні відомості, які потім можна використати для усування нелояльних православних священиків.

DP1З13.3/2 CAW3

Документ 29

Повітове правління Товариства розвитку Східних земель у Замості. Дня 21 березня 1939. № 17/39.

До головного правління Союзу товариств плантаторів цукрового буряку у Варшаві На руки JWP дир. Морисінського

Повітове правління ТРСЗ у Замості, діючи на основі статуту, затвердженого комісаріатом уряду, дотримується у своїй праці директив головного правління товариства, яким керує пан маршалок Пристор.

Одним із основних завдань Товариства є піднесення польського майнового стану на мішаних територіях і зміцнення у цьому напрямку впливів польського елементу, зв'язаного з польською державою без решти і діючого на його користь.

Одним із засобів піднесення польського майнового стану в Замойському повіті є надання дозволу на плантацію цукрового буряку, який становить одну з найбільш рентабельних галузей малих господарств.

Простим наслідком тієї допомоги і підтримки є, у малій, зрештою, кількості, випадки відбирання дозволу на вирощування цукрового буряку в плантаторів-русинів чи українців, яких на території Замойського повіту проживає близько 6000.

Поделиться с друзьями: