Свіччине весілля
Шрифт:
Заслоняйте свiчi -
Буде зараз князь княгиню
Цiлувати двiчi.
Поцiлунок. Тиха нiжна музика.
Свiчка пiдводиться, взявши за плечi почервонiлу Меланку, що теж пiдвелась, цiлує її в губи довгим поцiлунком.
Хвилина шанобливої тишi змiнюється знову бурхливою веселiстю.
В с i
Гаразд, гаразд! Оце солодка чара,
Нехай вона не зсякне вам вовiк!
Т е т я н а
(в захватi).
Оце якраз! Аж губи засвербiли!
Аж закортiло i собi того ж!
Х о р
Цiлував, цiлував -
Не нацiлувався,
А в саду соловей
Не нащебетався.
К а п у с т а
(витирає вуса).
Ну, то чого ж! Давай i ми з тобою
Покажемо, як треба, молодим.
Т е т я н а
Та ну тебе в болото - з бородою
Та лiзе цiлуватись, бардадим! 1
1 Бардадим - здоровило.
(Спiває).
Цур тобi, прудивусе,
Якi в тебе сивi вуса,
Яка в тебе борода,
Наче стерня в полi.
Не пiду я за старого -
Бородою коле,
Але пiду за такого,
(Хапає Коляндру, той даремно виривається).
Що сiються вуса -
Вiн мене поцiлує,
А я засмiюся!
К о л я н д р а
Та одчепись! Пусти! Не хочу я.
Ой! Дихати... Задавиш, навiсна.
Т е т я н а
Е, нi,
(цiлує його).
попався, кравчику мiй любий,
Горобчику кривенький - не втечеш.
Ч i п
(кепкує).
Ага, попавсь! Виходить, що i в тебе -
"Не вирвався - то й цiлувати можна".
К о л я н д р а
(вiдсапуючись).
А ти хоч i ведмiдь, а все ж нiяк
В своєї бджiлки меду не дiстанеш.
Ч i п
Ба нi! Дiстану.
(Хапає Прiсю, що крутилась поряд).
Бджiлонько моя!
Невже й тепер мене не поцiлуєш!
П р i с я
(виривається).
Який швидкий! Неначе рак на греблi.
(Спiває).
Не хапайсь цiлувать - я не твоя рiвня,
Бо ти мнець-кожум'як, а я бондарiвна,
Хоч ти мнеш десять шкiр за одну хвилинку,
А менi не зiгнеш пальчика-мiзинка.
Ти живеш в Гончарях, а я на Подолi.
Не дiстанусь тобi з доброї я волi.
Тiкає. Чiп за нею.
К о л я н д р а
Чи бачили! Кохайся пiсля цього.
Т е т я н а
Чи я ж тебе, мiй любий, пiдвела?
К ол я н д р а
(спiває).
Ти ж мене пiдманула,
Ти ж мене пiдвела,
Дала менi вечеряти,
Та не дала ложки!
Хор пiдхоплює пiсеньку, дехто танцює.
VI
К а п у с т а
Та що я, католик чи бусурман,
Щоб на весiллi та не танцював!
(Iде на середину й починає притупувати).
Ану-бо, хехи! До роботи час!
Ой, казала менi мати,
Щоб музику не кохати,
Бо музика-ледащиця
Цiлий тиждень волочиться.
У недiлю весь день грає,
В понедiлок пропиває,
А в вiвторок весь день п'є,
А в середу жiнку б'є.
В с i
До танцiв! Всi до танцiв! Починай!
Починаються рiзноманiтнi танцi, серед яких вiдрiзяються танцi окремих цехiв.
Б i л е й ч о р н е
Сподобалась ковалю
Дiвка-теслярiвна,
Нi, тебе я не люблю -
Я тобi не рiвня.
Не займай мене, мугир,
В тебе руки в сажi,
А я бiла, наче сир,-
Ти мене замажеш!
Не дивись, теслярiвно,
Чи бiле, чи чорне,
А дивись, моя люба,
Чи добре пригорне.
Де не взявся сiрий вовк -
От так веремiя!
Теслярiвна ковалю
Кинулась на шию.
Ой, рятуй мене мерщiй,
Хлопче мiй моторний!
–
Вже забула, що у нього
Руки в сажi чорнi.
Не дивись, теслярiвно,
Чи чорне, чи бiле,
А дивись, моя люба,
Яка в ньому сила.
VII
Раптом за дверима чути галас, тривогу й брязкiт зброї. Танцi порушуються, i в палату вривається озброєний загiн драбiв з Ольшанським, Козекою, i Козелiусом на чолi. Позаду виглядає Ш а в у л а.
К о з е к а
А, незаконне зборище! Свiчки!
Ш а в у л а
(ззаду).
Свавiлля! Бунт! Вони мою персону
Словами непристойними кляли.
К о з е к а
Всiм розiйтись! Гасити зараз свiчi!
А за вогонь та збори незаконнi
Вину сплатить негайно - двадцять кiп
На кожен цех, а разом - двiстi сорок.
Ш а в у л а
(ззаду).
Та за мою персону двадцять кiп.
Свiчка виривається на середину.
С в i ч к а
Тобi нехай заплатять навiть тридцять -
Цiна то Юди - зради серебро!
П е р е д е р i й
Свавiлля це! Як смiєш ти сюди
На мирне свято драбiв наводить!
В с i
Доволi вже знущання! К чорту драбiв!
Ч i п
(хапає дзиглик).
Всiх потрощу! Всi забирайтесь геть!
П р i с я
(чiпляється за йою плечi).
Василечку! Василечку мiй любий!
К о з е к а
А! Бунт! Свавiлля! Дверi на замок!
Мечi з пiхов! Нiкого не пускать!
С в i ч к а
(побачивши Ольшанського).
То, значить, ось який звичай князiвський -
Мов татарва, вдиратись до людей.
Меланка поривається до Свiчки, але Капуста, Тетяна та iншi жiнки її затримують.
М е л а н к а
Iване, любий!
К а п у с т а
Заспокойся, доню,
Гаразд все буде... буде все гаразд...
О л ь ш а н с ь к и й
Коротка ж в тебе пам'ять, майстре Свiчко!
Хiба забув, як всiх нас запросив