Чтение онлайн

— Так-так! Я розумію, що ти маєш на увазі. Подвоєння звертає силу всередину і утворює область, де в центрі можна творити дивовижні речі! Стародавні маги вміли таке, про що я тільки можу мріяти. — Енн кивнула.

— Подвійний кокон замикається сам на себе, створюючи внутрішню і зовнішню зону.

Є два вузли там, де кокони скріплені. Один — на зовнішньому щиті, інший — на внутрішньому.

Зедд скоса глянув на неї:

— Але вузол внутрішнього кокона, самий основний, в такому випадку вразливий.

До речі, ти знаєш, де він знаходиться?

— Ми в ньому стоїмо.

Зедд, випроставшись, озирнувся по сторонах.

— Так, мені зрозуміло, чим вони при цьому керувалися — помістили його в скельну основу, де він найкраще захищений.

— Саме тому, щоб уникнути руйнування, ми категорично забороняємо чарівникам вдаватися до заклинань вогню на всьому острові Халзбанд. Зедд неуважно відмахнувся. — Ні-ні! Чарівний вогонь не може зашкодити такому вузлу. — Він підозріло подивився На неї. — Навіщо ти мене сюди привела?

— Я привела тебе сюди, щоб дати тобі можливість зробити те, що ти хочеш, — помститися і знищити чари.

Зедд втупився на неї, як на дивину.

— Ні. Це буде несправедливо, — заявив він нарешті.

— Чарівник Зорандер, зараз невідповідний час піддаватися докорам сумління.

Зедд розвів худими руками:

— Ці чари були накладені чарівниками, набагато могтнішими, ніж я, більш могутніми, ніж я можу навіть уявити. Це ж диво, зразок найвищої майстерності. Я не стану руйнувати таку красу.

— Я порушила перемир'я! — Зедд задер підборіддя.

— Порушення перемир'я прирікає на смерть всіх сестер Світла, захоплених в Новому світі. А ми зараз не в Новому світі. В умовах перемир'я нічого не сказано про те, що я маю право з'явитися в Старий світ і влаштувати тут розгром.

Енн грізно глянула на нього.

— Ти поклявся, що, якщо я відволчу тебе за нашийник від твоїх друзів, ти зрівняти із землею Палац пророків. Дій же!

— Це був раптовий напд злості. Здоровий глузд давно повернувся до мене. — Зедд окинув її глузливим поглядом. — Як ти не старалася змусити мене повірити, ніби ти злісна стара, позбавлена навіть зачатків добра, тобі не вдалося мене обдурити. Ти зовсім не така.

— Я насильно тебе волокла! Я поставила під загрозу життя тих, хто тобі дорогий!

— Я не стану руйнувати твій дім, аббатиса! Життя — штука відносна. Якби у миші, чий термін життя вимірюється кількома роками, була можливість скоротити моє життя до звичного їй терміну, то, з моєї точки зору, вона таким чином убила б мене, хоча з точки зору миші вона подарувала мені звичайну тривалість життя. Ось що мав на увазі Натан, коли сказав, що ти його вбиваєш. Зруйнувавши чари, я вкорочу життя сестер, зробивши його по тривалості таким же, як у всіх інших, але ж вони сподівалися прожити значно довше, так що з їх точки зору це буде рівносильно вбивству. Я не стану цього робити.

— Якщо доведеться, чарівник Зорандер, я скористаюся нашийником і буду мучити тебе до тих пір, поки ти не погодишся.

Зедд лише посміхнувся.

— Ти й уявити собі не можеш, які випробування болем я пройшов, щоб стати Чарівником першого рангу! Так що давай старайся!

Енн в розпачі стиснула губи.

— Але ти мусиш! Я одягла на тебе нашийник! Я нехтувала твоєю гідністю! У пророцтві сказано, що для знищення Палацу потрібен гнів чарівника!

— Ти мала мене за танцюючу собачку! — Горіхові очі наблизилися до неї. — Але я танцюю тільки тоді, коли знаю мелодію.

Енн сердито пирхнула і здалася.

— Добре. Правда полягає в тому, що імператор Джеган збирається захопити Палац для своїх власних потреб. Він — Соноходець і тримає під контролем розум всіх сестер Тьми. Він має намір скористатися пророцтвами, щоб знайти в них вилки, необхідні йому для того, щоб виграти війну. А ще він збирається жити тут, під захистом чар, багато століть і правити світом і всім людством.

Зедд гнівно подивився на неї.

— А ось тепер кров у мене закипає! Це вагома причина знищити Палац. Прокляття, жінка! Чому ти мені відразу цього не сказала?!

— Ми з Натаном працювали над цими пророцтвами сотні років. І там сказано, що Палац знищить розлючений чарівник. Невдача загрожує такими похмурими перспективами, що ризикувати не можна було. Тому я зробила те, що, на мою думку, мало спрацювати. Я намагалася досить розлютити тебе, щоб ти захотів знищити Палац пророків. — Енн потерла стомлені очі. — Це був відчайдушний вчинок.

— Відчайдушний вчинок! — Посміхнувся Зедд. — Ось це мені подобається! Мені подобаються жінки, які розуміють, що іноді необхідно здійснювати відчайдушні вчинки. Це доводить наявність у них твердості духу.

Енн схопила його за рукав.

— Так ти це зробиш? Часу майже не залишилося. Барабани більше не б'ють.

Джеган може з'явитися в будь-яку хвилину!

— Зроблю. Але нам краще відійти до входу. Коли вони повернулися до величезної кам'яної двері сховища, Зедд дістав з кишені щось схоже на камінь і кинув на підлогу.

— Що це?

Зедд подивився на неї через плече.

— Я здогадався, що ти веліла Натану сплести світловий кокон.

— Так. Крім Натана, мене і ще кількох сестер, ніхто не знає, як сплести світловий кокон. Думаю, Натану вистачить сили розбити зовнішній вузол, як тільки у внутрішньому почнеться розпад, але я точно знаю, що ніхто з нас не володіє достатньою силою, щоб впоратися з внутрішнім. Тому я і притягла тебе сюди. Боюся, що тільки Чарівникові першого рангу під силу впоратися з цим завданням.

— Гаразд, я постараюся, — пробурчав Зедд. — Але мушу попередити тебе відразу, Енн, що, як би не був вразливий внутрішній вузол, він все-таки створений чарівниками, що володіли могутністю, яку мені навіть важко уявити.

Він зігнув палець, і камінчик миттєво розрісся до розмірів здоровенного плоского валуна. Зедд зійшов на нього.

— А ти давай забирайся звідси. Вийди за двері, Простеж за Холлі, поки я тут зайнятий. Якщо щось піде не так, я не зумію утримати під контролем каскад блискавок, і в тебе не буде часу сховатися.

— Відчайдушний вчинок, Зедд?

Він лише хмикнув у відповідь і, звівши руки, повернувся обличчям до стелажів. З каменю тут же піднялися мерехтливі різнокольорові вогники і приховали чарівника закрученою дзигою світлових спіралей.

Енн доводилося чути про хмарні камені, але вона ніколи раніше не бачила їх і не розуміла, як вони діють. Однак вона відчула силу, яку почав випромінювати старий чарівник, коли ступив на цю штуку.

Підкоряючись його наказу, Енн вискочила зі сховища. Вона не була впевнена, що Зедд велів їй забратися тільки з міркувань безпеки, а не тому, що не хотів, щоб вона побачила, як він це робить. Чарівники, як правило, воліють тримати свої секрети при собі. Крім того, Зедд виявився ще більшим хитруном, ніж Натан, — досягнення, яке Енн вважала просто неможливим.