Загадка однієї неділі
Шрифт:
— Ще не все — так?
Він зареготав.
— Ви чудовий фізіономіст, Аресе,— зауважив.— Так, є одна дрібниця. Ви нам і досі не пояснили, чому злочин зроблено саме в ту неділю?
— А! — з полегшенням зітхнув я.— Ось у чім справа: не втаю, вираз вашого обличчя налякав мене. Все дуже просто, коли загадку розв'язано. Згадайте — Національна лотерея розігрувалася саме по суботах. Субота, проте, була днем, коли не проводили банківських операцій. Тому Сусанна мусила тримати виграшний квиток у себе вдома. А виграш був винятково великий — півмільйона песо. У понеділок же вона, поза всяким сумнівом, поклала б цей квиток до банку. Збагнули?
— Гаразд, більше ми вас не затримуємо, Аресе,— мовив Рене.— На суд ми вас викличемо свого часу.
Коли я вийшов на вулицю, вже залягла ніч. Чудова зоряна ніч. Прохолодний вітер ударив мені в обличчя. Я відчував себе в полоні суму й гіркоти. Хотілося побігти до будинку Алісії, але як прийняла б вона мене після всього, що сталося? Якщо хтось 1 додавав мені сил у недолі, що спіткала мене, то це була вона, з ії майже щоденними відвідинами. Коли вийшов із в'язниці, вона благала мене забути про помсту. І чим я відплатив їй? Я пішов од неї. Ось уже сім місяців, як я не бачив її. Чи втомилася вона, нарешті, просити і надіятися? Цілком можливо, і я не докоряв би їй за це.
Пройшовши півкварталу, я завернув за ріг і побачив Алісію. Ошелешено озирався довкола себе й у кількох метрах од неї побачив Рене. Вона, від сильного хвилювання, заридала. Я ніжно витер їй очі хустинкою. Потім вона взяла мене попідруч, і ми разом пішли додому.
Игнасио Карденас Акунья
ЗАГАДКА ОДНОГО ВОСКРЕСЕНЬЯ Приключенческая повесть Издательство «Радянський письменник» Тираж 65 ООО. Зам. 1437. Ціна в оправі 58 коп. «Радянський письменник», Київ, бульвар Лесі Українки, 20. Книжкова фабрика <Атлас» республіканського виробничого об'єднання «Поліграфкнига» Держкомвидаву УРСР, Львів, Зелена, 20.