Чтение онлайн

о ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!

Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! і Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!

і Амінь!

11 Світлий Господе, а світом двигаш, киваш, і мі помогаш.

ІВ добрий час говорити,

^ І В лихий — буду мовчити,

Не сам з собов,

З Пречистою Святов,

З Духом Святим, з Сином Господнім,

З усіма святками — божими помічниками, — Роковими, тижневими, чисневими...

Станьте мені на помочі,

А всім християнам на фолосі.

Допоможіть мені примовити —

Все зле заклясти-замовити.

Я всі горесті-болесті, болючі-колючі

зву-визиваю,

Все зле визиваю-викликаю!

Іди собі там, де пси не добріхують,

кури не допівають,

Де люди не бувають,

Де служби сі не правлять,

де сонце не заходить, їді Я тебе відсилаю, п’ятьма пальцями,

шестов долонею

ті заклинаю. ї Як я тебе ЗД0Г0НЮ —

L Золотими мечами тобі голову здойму. ] Буду тя псами-перваками травити,

котами-перваками драти, Сокирами рубати, косами косити,

серпами жати, граблями розгрібати, віниками розмітати. Іди собі —

в сині моря, в глибокі потоки.

Там ти будеш піском пересипати, в воді си купати, в плеса завивати, в гіллю си колисати, а цього рожденного, хрещеного,

молитвенного, чистого

у здоров’ї лиши.

Цур тобі пек!

Скапайся, страться!

Моці не маєш, краси не спиваєш,

Відки прийшов, туди си назад повертайся!

Мольфар швидко-швидко промовляє тисячоліттями освячену формулу. І я відчуваю, як із мене мовби сповзає якась плівка, яснішає свідомість і з'являються нові сили...

Після цього примівник тричі обдуває мене, промовляючи при цьому:

і Тґ Тґ е мо1мДухом, а Божим духом, не моїми

* <1*1 словами, а Божими словами. Від Бога — вік, від мене — лік, щоб усе зле-лихе щезло-пропало, моці, пуття і способу не

мало. Від сьогоднішньої днини, від теперіш- І ньої хвилини, віднині до віку! Амінь! и

Мольфар бризкає на мене водою. Вода - одна з чотирьох стихій, із яких створено світ. Вода - основа життя на Землі, найвеличніший дар Матерь Землі. І один із найважливіших атрибутів моль-фарської роботи. Воду використовують у обрядах зцілення та очищення.

Вода - одна зі священних стихій у мольфарстві. «Гук» на річці Рибниці. Косів. Фото з архіву автора.

Для захисту проводиться спеціальний обряд: людина має привезти до мольфара «непочату воду», набрану до схід сонця. І мольфар її замовляє - на те, аби дім людини, вона сама, її рідні та близькі були захищені від зла, від напасті. До цієї непочатої води,

набраної в домі людини, мольфар додає святу воду - привезену з Єрусалиму, з Храму Гробу Господнього, або ж набрану в свято Йордану-Водохрещі. Остання називається «водичка-орданичка». А по тому мольфар читає над водою спеціальну примівку.

Людина має, коли повернеться додому, покропити тією замовленою водою поріг, а далі облитися нею сама - починаючи з тім’я так, аби вода стекла по всьому тілі, та перед цим потрібно три ковтки відпити.

Мольфар робить «наговірну воду» для мого дому та для сім'ї. В кінці обряду вода обов'язково «запечатується» вогнем замовлених сірників. Мольфар бере жмуток сірників, і по одному запалюючи їх, вкидає у замовлену воду. Добрим знаком вважається, коли наприкінці залишається два сірники - це означає, що робота мольфара піде на користь і на добро, і все вийде, як задумано.

– Уважно стежте, коли щось робите, - говорить Мольфар, опускаючи у воду восьмого сірника.
– Робота сама вам неодмінно підкаже, чи вийде з неї щось добре...

Мольфар пальцями тушить свічку - це знак, що ритуал скінчено. На полум'я ритуальної свічки не годиться дмухати.

Ми повертаємося назад до світлиці та продовжуємо розмову про білу й чорну магію. У наш час, коли сторінки газет та часописів рясніють примітивними оголошеннями доморощених магів, ці терміни втратили сенс і значущість. Але цієї

миті, в серці Карпатських гір, коли пронизливі сині очі карпатського цілителя й мага дивляться в мої, я розумію, що поняття «чорного» і «білого» - не просто слова.

– Людина заздрісна, зла, жадібна ніколи не оволодіє білою магією, тільки чорною, - слова Моль-фара спокійні, здаються каменями, що падають зі скелі.
– Чорні маги - це невмолимі, жорстокі люди, але вони є такі, які вони є. І вони потрібні - для великої рівноваги. Оце і є перша таємниця моль-фарства - велика РІВНОВАГА світу. Зазвичай темні маги - приховані. Вони відлюдники, рідко з'являються серед людей, віддають своє життя власним таємним ритуалам. Якщо ж людина стає на шлях білого мольфара - вона має бути доброзичливою, духовною, справедливою і високо віруючою. Тоді треба пам'ятати: що більше ви людину любите, то більше їй поможете. Якщо ж людина вас образила чи між вами є якась антипатія, ви не поможете їй, а тільки зашкодите. Краще тоді й не братися.

Мені час їхати. В листопаді рано сутеніє, і я хочу до смерку дістатися до Косова. Мольфар вирішує мене трохи провести. Ми йдемо стежинкою до річки, й далі говоримо про химерне поєднання язичництва і християнства, яким є мольфарська традиція. Ми говоримо про одну з найважливіших заповідей мольфарської магічної традиції: про те, що людина має бути вільною у своєму духовному виборі.

А що принесло візантійство в духовне життя наших предків?

Знищення правічних коренів. Знищення Віри. Спотворення духовних символів, які наповнювали життя тих людей сенсом, давали Силу як хранителям знань, так і звичайним людям. І справді - чи не звідтоді почався той духовний занепад, який і досі триває?

Я запитую у Мольфара:

– Зараз багато доводиться чути: необхідно, мовляв, повернутися назад, до прадідівських традицій, до прадавнього язичництва...

І цей носій традиції, котра химерно поєднала та сплавила у своїх ритуалах праєвропейські шаманські обряди, уламки слов'янського язичницького волхвування, козацьке характерництво та християнську віру, відповідає:

– Назад повернутися неможливо. Подивіться на річку - вона плине вперед, і ніяка сила не поверне її назад. Так само й потік історії: він рухається тільки вперед. Ми ніколи не зможемо повернутися назад. Це - ілюзія. Кожен процес закономірний, і якщо нам здається, що зараз необхідно повернути давні традиції, то мусимо дати їм нове життя, нове існування... Бо все змінюється...

– На Сході це теж основа основ - «Книга Змін».

– Так. Усі світові духовні традиції - це часточки прадавнього знання, котре після великої катастрофи, яку пережила колись Земля, було передане в різні куточки землі й розвинулося за індивідуальними законами. Від природи, від повітря та води залежить сила магічних традицій народів. Вони, ці традиції, нібито різні, але Джерело, яке породило їх, - єдине. І зараз завдання всіх, завдання моль-фарів - повернути людям ті витоки, які колись, давно-давно, розділилися на сотні джерелець...