Чтение онлайн

— Ми тут обидва в гостях, — похитав головою Роні Купер. — Посидимо, поговоримо, почекаємо господаря. Тим часом мої хлопці зроблять обшук.

Співробітники “Ескадрону милосердя” зірвали дверцята сейфа й почали копирсатись у паперах. Вони не поспішали, неквапливо перегортали сторінки книг, відкладали убік записнички.

Батько мовчав, втупивши очі в незриму цятку на підлозі. А Девід затулив обличчя руками. “Це я винен, — думав він. — Привів сюди, до батька, Купера та Сема. Я приношу йому тільки нещастя”.

А Сем не міг приховати свого здивування:

— Невже ви не розумієтесь на елементарних правилах конспірації? Адже ми стежили за хлопцем. І в столиці, і на Шерфілдських болотах, і в сіті. Як же ви могли з ним зустрічатись. Я не повірю, що ви наївна людина. Обдурити “Стеллу”, ввести в оману “Ескадрон милосердя”… А хлопець привів нас на конспіративну квартиру, де сховався невловимий, невидимий Пітер Сноу. Яке безглуздя!

Батько мовчки стенув плечима.

— Ви працюватимете з нами, Пітере Сноу, — не вгавав Роні Купер. — Спершу поясните нам, як ви перехитрили “Стеллу”. Це не повинно повторитися: я хочу спати спокійно. Втім, нічого дивного тут немає. Ви знаєте більше про фізіологічний код, ніж наші спеціалісти. Систему “Ескадрону милосердя” треба відпрацювати так, щоб вона діяла бездоганно. І ви нам допоможете. Я не сподівався, що до сіті залетить така птаха. Сам Пітер Сноу, відомий учений, нап’яв на себе машкару пропащого безробітного, щоб визволити нещасних людей з-під гніту безжальної машини.

— Я можу й не погодитись, — відповів спокійно батько.

— А ми вас змусимо. Не бійтесь, до тортур не вдаватимемось. Ви ще не все знаєте про можливості “Ескадрону милосердя”. А ви хотіли приголомшити нашу публіку сенсацією: “Ескадрон милосердя” — банда сучасних рабовласників, що перетворює людей на безсловесних жвачних тварин… Невже ви не розумієте, шановний ідеалісте, що людині, яка втратила роботу, вже не потрібна душа. Вона заважатиме їй жити, тобто незворушно спати й спокійно їсти. Дайте роботу десяти мільйонам нещасних — і тоді я сам запропоную розпустити “Ескадрон милосердя”. Ніхто не здатен запропонувати щось путяще. Або поліція, гумові кийки, в’язниці та сльозоточивий газ, або “Ескадрон милосердя” та машина “Стелла”…

— Але ж у комуністичному світі немає безробіття, — сказав батько. — Очевидно, вихід усе-таки в?

— Так, вихід є, — нахмурився Сем, — комуністична революція. Але це вихід тільки для тих, кому нічого втрачати. Та у нас червоним нічого робити. Ми вже навчені…

І враз Девідові у вуха ніби налили розплавленого воску. Сем схопився за груди й вибалушив очі. Роні Купер щосили вп’явся руками в бильця крісла. Вже на підлозі хлопця поглинула м’яка густо червона пітьма.

Купер опам’ятався першим. Розплющив очі, кліпнув повіками. Він сидів на підлозі у вітальні конспіративної квартири. Агент служби безпеки Сем скоцюрбився у кріслі навпроти. До нього теж поверталася свідомість. Він звівся па ноги, протер очі й раптом метнувся до вікна. Але нічого там не побачив, бо махнув рукою й знову вмостився в кріслі.

Пітер Сноу та його син зникли. І навряд чи був сенс шукати їх у цьому домі. Купер допоміг піднятись двом співробітникам “Ескадрону милосердя” й випровадив їх за двері. Тільки тепер шеф “Ескадрону милосердя” та агент служби безпеки могли поговорити відверто.

— Що вони з нами зробили? — запитав Сем. — Мене ніби щось вдарило по голові. Я ще раніше підозрював, що тут нам готують пастку.

Роні Купер мовчки кивнув головою. їх таки перехитрили. Загнали в глухий куток, з якого немає виходу.

— Це “Стелла” нагадала про себе? — запитав Сем.

— А хто ж іще?.. Машина увімкнула таємну ультразвукову систему покори. її передбачено використати під час загального бунту. Якби хвилин п’ять тому ми обійшли всі будинки сіті, скрізь побачили б людей, які лежать чи сидять без руху. А зараз вони вже отямилися і запитують одне одного, що сталося.

— Значить, нас переграли. А ми вже думали, що розкрили конспіративну квартиру підпільної організації, захопили Пітера Сноу. Хвацько нас пошили в дурні.

— Код покори діє приблизно годину, — сказав Роні Купер. — Значить, вони вже далеко від сіті. І нам їх не дістати…

— Це вже я зрозумів, — сказав агент служби безпеки Сем.

— А я не можу збагнути іншого, — насупив брови Роні Купер.

— Що ж саме?

— Як вони проникли до кабіни контакту зі “Стеллою”. Адже тільки там можна було увімкнути систему імпульсного придушення заколоту. А до кабіни контакту міг заходити тільки я.

Роні Купер розстебнув на грудях сорочку й дістав невеличку пласку коробочку з мініатюрними кнопками.

— Ось пульт, що подає кодові команди “Стеллі”. Якщо не маєш його, не зможеш змусити машину виконати якесь завдання, що виходить за межі її звичної програми. Так ми хотіли убезпечити себе від різних несподіванок, скажімо, від зради когось із керівників “Ескадрону милосердя”.

— І нічого у вас не вийшло! Хтось має дублікат вашого пульта?

— Дублікат зберігається у центральній штаб-квартирі “Ескадрону милосердя”. Він лежить у сейфі.

— Отже, — вголос розмірковував Сем, — господар цієї квартири був членом підпільної організації вчених. Він влаштував у себе побачення Пітера Сноу із сином, чекав, коли ми потрапимо в пастку. Він добре знав вас, пане Купере. Адже ви схильні до всяких театральних жестів. Він на цьому вас і спіймав. Тільки-но ми зайшли до квартири, як він увійшов до кабіни контакту й увімкнув програму придушення заколоту. Потім прибув сюди й забрав Пітера Сноу та його сина. Не можу збагнути тільки одного, як він сам не втратив свідомості?

— Він усе передбачив — одягнув спеціальний шолом, що захищає від ультразвукових хвиль.

— Гадаю, що ми докопалися до істини, — сказав Сем, — але надто пізно. Господар цієї квартири — ваш найбільший помічник, фізіолог Стефансон. Він чергував на контрольно-пропускному пункті, коли син Пітера Сноу, Девід, підійшов разом зі мною до воріт сіті. Він попередив батька й сховав його в себе на квартирі. Він же й вивіз Пітера Сноу та Девіда через контрольно-пропускний пункт.

— Але він не міг зайти до кабінету контакту, — мовив Роні Купер.

Сем зневажливо усміхнувся:

— Мене теж цікавить, як фізіолог Стефансон зміг зайти до кабіни контакту. Хто для нього виготовив дублікат мініатюрного пульта? От бачите, він вас двічі загнав на слизьке, пане Купер.

— Не перекладайте на мене всю відповідальність, пане агенте, — спокійно мовив Роні Купер. — Виготовити пульт не так і складно. Головне — треба знати таємні кодові команди. Хто дасть гарантію, що дверцята сейфа не відчинялись? І ще одне — навіщо ви привели хлопця до сіті? Адже фактично це він заманив нас у пастку. І ви йому допомогли. Професійний сищик не має права так помилятись.