Чтение онлайн

Невдовзі на подвір’ю замка Орнагула ніде було впасти яблуку. Зібралися всі чародії які прагнули захистити свій світ від зла. На чолі дійства десятий учень Вартохара, Орнагул. Він відкрив «Першоджерело» і почав читати заклинання, в руці чарівник тримав скіпетра. Скіпетр при кожному слові спалахував яскравим світлом, і воно вириваючись з нього, летіло у вись до самого Алагіра. Зірка набиралась чарівної сили і в якусь мить, та сила ринула на систему, окутуючи кожну планету, звільняючи їх від влади Магри. Та все ж, Планету Білих троянд не вдалось відвоювати. Надто сильною там була влада темряви. Навіть на Планеті людей був почутий крик злості і ненависті, що пролунав з вуст Магри. Битва ще не скінчилась! Та все ж перемога була на боці мешканців системи Алагір.

Невдовзі в замку Орнагула, святкували одразу два весілля. Якими гарними були у весільному вбранні Мілена і Тума! Мабуть гарніших наречених, ні до них, не після них не було! Якими щасливими були Теймур і Карол, сидячи поряд з ними. Мабуть щасливіших женихів, ні до них, не після них не було! І зібралися за великим столом усі їхні друзі: Крахун, Шутім і Шаміля з Сулерії, Крістур з Васою зі Старого світу, друзі – болотники, Хета, Пек, Мозус і Марика, Перус і Орика, Лісовик Муеро, Орнагул і його дев’ять учнів і ще багато різного народу які удостоїлись честі бути запрошеними на це весілля.

– -- Як чудово, що ми всі, зібралися за цим столом.
– -- замріяно промовив Шутім. Він трохи захмелів і сидів підперши голову руками.

– -- Нарешті ти вирішив покінчити зі своїм холостяцьким життям.
– -- Гукнув до Теймура, Крістур.

– -- Хто б казав!
– -- засміялась Васа.
– -- Ану згадай, скільки тобі було, коли ми побралися?

– -- Ну, сорок.
– -- пробубнів Крістур.
– -- Але ж я довго не міг зустріти такої вродливої жінки як ти.

– -- Підлесник!
– -- штовхнула Васа чоловіка під бік.
– -- А Теймурові лише двадцять п’ять. Каролові двадцять один!

– -- Молодість не гріх! Головне аби чоловіки були справжні. Щоб могли захистити свою сім’ю.
– -- втрутився в розмову Перус.

– -- Такі чоловіки як Карол і Теймур, зможуть захистити свої родини!
– -- підняв келих з вином Капер.

– -- Я згоден з тобою брате! Вип'ємо за новобраних!
– -- гаркнув на все горло Плато.

– -- Я теж скоро знайду собі дівчину, і одружусь на ній.
– -- тихо, наче сам до себе, промовив Івер.

Хлопчина трохи заздрив своїм друзям, але по доброму. Він від всього серця бажав їм щастя. Заграла музика. Почались танці. Строката юрба кружляла по замковому дворі.

Лише старий чарівник Орнагул, на цьому святі був трохи сумний.

– -- Кароле, Кароле, ти ще не розумієш, що чекає тебе, і твою дружину попереду. Даремно ти не дослухався до моїх порад. Та я, зроблю все щоб захистити тебе. Бо ти наша єдина надія…

02. 02. 2011р.