ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ
Шрифт:
Росте на мілководдях і по берегах озер, ставків, річок з повільною течією, у заводях, старицях, плавнях, на заболочених місцях, у прісних і солонуватих водоймах по всій Україні.
Назва роду походить від грецького слова, що в перекладі означає "огорожа". Видова назва утворена від латинського слова, що означає "південний".
Очерет часто утворює суцільні зарості. Розмножується насінням і вегетативно - кореневищем. Іноді від кореневища відходять пагони довжиною до 15Пм, які піднімаються на поверхню і стеляться по воді. Ці пагони завжди повертаються у бік водойми. На їх вузлах утворюються нові стебла і корені. Так водойми заростають очеретом.
Очерет має різноманітне використання. З нього виробляють будівельний матеріал - комишит, папір, виготовляють мати, циновки тощо, використовують його і як паливо. Молоді сходи очерету багаті на вітамін С, їстівні. Молоді рослини придатні на зелений корм і силос для худоби. Кореневища використовують у медицині. На Україні росте один вид очерету.
Очиток їдкий
(Sedum acre L.)
Родина товстолисті (Crassulaceae)
Ця своєрідна рослина 5-15 см заввишки з дрібненькими м'ясистими листочками та золотистими квіточками росте на пісках, у розріджених сухих соснових лісах. Вона світлолюбна, посухостійка.
Від повзучого розгалуженого кореневища очитка відростає по кілька стебел, густо вкритих листками. Незвичайно виглядають ці листки - товсті, соковиті, яйцевидно-циліндричної форми, сидячі, зверху опуклі, розташовані на стеблі густочерепичасто. Квітки в очитка маленькі, з п'ятичленною оцвітиною, поодинокі або по два-п'ять у верхівкових колосовидних суцвіттях. Цвіте очиток у травні - липні, запилюється комахами. Плід складний, утворений блідо-жовтими листянками, що зірчасте розходяться.
Очиток їдкий - характерний представник так званих ксерофітних рослин, тобто таких, що добре пристосовані до життя в посушливих умовах. Добрий медонос. Відомий і як лікарська та декоративна килимова рослина, що може добре прикрасити клумби, бордюри, альпійські гірки, посушливі піщані місця тощо.
Парило звичайне
(Agrimonia eupatoria L.)
Родина розові (Rosaceae)
Це багаторічна трав'яниста рослина, 60-130 см заввишки, з прямим стеблом, вкритим як і листки, волосками, від яких уся рослина здається сіропухнастою, шорсткою. Листки переривчастоперисті, листочки еліптичні, зубчасті, інколи зібрані в розетку біля основи стебла. Квітки - жовті, розміщені вздовж верхньої частини стебла. Цвіте в червні - серпні.
Росте по всій території України - в чагарниках, заростях, при дорогах, на узліссях, луках, по горбах, межах, на сільських цвинтарях, під тинами садиб.
Збирають усю рослину - під час цвітіння, відкидаючи засохлі нижні листки; насіння - восени.
Застосовують при поганому травленні й ослабленні дії кишок; при застійних явищах у печінці та жовчному міхурі, при жовчних каменях; болях у сечовому міхурі й малому виділенні сечі, при мимовільному сечовипусканні, особливо нічному; як відхаркувальний засіб при сухому кашлі (бронхіті); при запаленнях слизової оболонки рота (ангіни, стоматити); ревматизмі, люмбаго; також при геморої.
Готують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку подрібненого парила, варять 2-3 хвилини, настоюють 10 хвилин. П'ють 1-2 склянки на день, ковтками. (В рослині є летка олія, дубильні речовини, вітамін К, кверцитрин, холін, гіркі речовини, кремнеземова кислота).
Сильніше діє настій насіння парила на червоному виноградному вині. Дві жмені насіння настоюють на 0,5 л вина протягом 14 днів і дають пити при нетриманні сечі по чарці (40 г) тричі на день (можна на переміну з чаєм зі звіробою).
Настоєм 5 столових ложок подрібненої рослини на 2 склянках окропу (15 хвилин) промивають рани, роблять примочки; п'ють по кілька ковтків чаю і полощуть ним горло й рот при ангінах і стоматитах для зміцнення ясен. Свіжу потовчену рослину прикладають на виразки, що погано гояться. В напарі мочать ноги при відчутті втоми після довгої мандрівки.
Перестріч гайовий
(Melampyrum nemorosum L. )
Родина ранникові (Scrophulariaceae) Однорічна трав'яниста напівпаразитна рослина з зеленими листками з родини ранникових, заввишки 15-60 см. Квітки в пазухах великих приквітків, зібрані в колосовидних суцвіттях. Верхні приквітки яскраво-фіолетові. Чашечка трубчаста, дзвоникувата, чотиринадрізана. Віночок 15-20 мм завдовжки, двогубий, золотисто-жовтий. Листки з короткими черешками, яйцевидно-ланцетні, загострені, при основі часто стріловидні або з вушками. Цвіте в червні -серпні. Росте переважно в дубових лісах, на узліссях і по чагарниках. Для лікування використовується трава, в якій міститься глюкозид аукубин, дульцит й алкалоїди. Водний відвар трави п'ють при захворюваннях серця, шлунка. Ванни з додаванням відвару перестрічу застосовують при діатезі у дітей, для лікування екземи, туберкульозу шкіри.
Перстач гусячий
(Potentilla anserina L.)
Родина розові (Rosaceae)
Це багаторічна трав'яниста рослина, з міцним стрижневим коренем, вкритим бурими рештками прилистків. Стебла дугоподібно піднесені, 10-30 см завдовжки, вкриті так само, як черешки й квітконіжки, білою або сивою повстю з домішкою рідких простих волосків. Прикореневі та нижні стеблові листки довгочерешкові, складаються з 6-7 листочків, середні та верхні з 3-5 листочків. Листочки оберненояйцевидні, з вузькоклиновидною основою, на верхівці з 2-5 зубцями з кожного боку листочка; зверху голі або з досить довгими рідкими волосками, зелені, блискучі, зісподу - білоповстисті, сріблясті. Квітки з приємним запахом, трохи терпкуваті на смак, 1,5-2 см в поперечнику, жовті, на тонких квітконіжках. Плоди - тонкозморшкуваті, дрібні яйцевидні сім'янки. Цвіте в червні - вересні.
Росте на схилах, луках, пасовищах, полях, перелогах, біля жител, інколи невеликими заростями на узліссях, галявинах, у чагарниках, по узбіччях доріг.
Збирають усю траву - під час цвітіння (сушать на протязі, на горищі під залізним дахом), насіння - восени.
Застосовують як в'яжучий, сечогінний, кровооздоровний, кровоспинний, болезаспокійливий засіб при спазмах і шлункових та маткових болях, при болісних менструаціях; для регуляції функціональної діяльності товстих кишок, при запорах; при жовчнокам'яній хворобі та хворобах печінки (діють дубильні речовини, гіркоти, смоли, слиз, солі).
Поделиться с друзьями: