В літо тисяча шiстсоте, - В літо теє боже,Прийшла грамота АхметаВ наше Запорожжя:«Я, султан, син Магомета, [56]Внук бога їдного,Брат місяця-перекрояI сонця самого,Лицар сильний i могучий,Краль над королями,Воєвода всього світуI цар над царями,Цар столиці ЦареградуI цар Македону,Гpeків, сербів, молдаванівI цар Вавілону,Цар Подолі, i Галича,I славного Криму,Цар Єгипту, i Ораби,I цар Русалиму,Сторож гробу в РусалиміI вашого бога.Християн ycix на світіСмуток і підмога,-Кажу вам, yciм козакам,Мені передатись,А як нi - добра від менеВам не сподіватись!»Того ж літа запорожціГрамоту читалиI до вражого АхметаОт що написали:«Ти, султане, чортів сину,Люципера [57] брате,Внуку гаспида самогоI чорте рогатий!Стравнику ти цареградський,Пивнику макдонський,Свине грецька й молдаванська,Ковалю вавлонський!Кате cepбів i Пoдoлi,Папуго ти кримська,Єгипетський ти свинарю,Сово русалимська!Ти - погана свинячаяМорда, не підмога,I дурень ти, а не сторожУ нашого бога.Не годен ти нас, козаків,I десь цілувати,А не то щоб ЗапорожжяПід собою мати!Ми землею i водоюБудем воюватись,I тебе нам, бісів сину,Hiчогo боятись!Так тoбi ми відвічаєм,А року не знаєм,Бо ми ваших календарівВ Січі не тримаєм.Місяць наш тепер на небі,День той самий, що у вас;За сим словом, вражі турки,Поцілуйте в ... нас!»
55
– (1673—1736) - турецький султан (1703—1730).
56
– поширена в Європі вимова імені засновника ісламу Мухаммеда (близько 570—632)
57
– (Люцифер) - у християнстві одне з імен диявола (він же Сатана, Вельзевул), втілення злого начала на землі.
НАЩО БОГ СОТВОРИВ?
«Нащо тебе, козака,Господь на світ сотворив?»«Щоб любив я мужика,Щоби пана його бив!»«Нащо ж тебе, мужика,Господь на cвіт сотворив?»«Щоб неславив козака,Щоби панщину робив!»
ТУРЕЦЬКА КАРА
Взяли турки козака,На смерть засудили,Межи ноги йому кілДовгий заложилиТа й довбнею i женуть,А той тілько каже:«Та бий piвнo, коли б’єш,Не милися, враже!»
13 окт[ября]
ПИЛИПОН
Як то за все хапаютьсяTiї пилипони,То й поправляв їден, кажуть,У церкві ікони.От поправив, що там було,До попа вертає.«Що ж, ти,- каже,- все поправив?» -Піп його питає.«Да все, батька! У ВарварыБашмак доработал,Богоматери на лонеМладенца сработал.А чтоб батька мне маленькоНа водку прибавил,То я сзади уж и духуТри перья приставил!»
14 окт[ября]
ХРАБРИЙ ЛЯХ
Здибалося два ляшки.Їден i хвалився,Як недавно на війні3 козаками бився.«Juz to,- каже,- dtugo mniеNie zapomnа wrogy,Bo psiawiaram moze stuOdrаbatem nogi!»«Co to nogi? – каже той.-Glowy rаbac bylo!»«I ja chcialem, bracie moj.Ale glow nie bylo»____________________________Каже: «Знатимуть менеКозацькі пороги,Бо я з coтнi козаківПоодтинав ноги».«Що то ноги? – каже той,-Голови їм було!»«I я то xтів, брате мій,Та голов не було».
ГОСПОДЬ ДАВ
Пішов козак молодийВ далеку дорогу,Кинув жінку молодуI хату убогу.Аж вертае за ciм літ,Хату оглядає,Дивується сам собі -Хати не пізнає.Його хата - як вінок,Новенька, біленька...«А звідки то,- запитав,-Голубко сивенька?»«А то,- каже,- господь давЗа твою дорогу!»Козак шапку підійняв.«Слава ж,- каже,- богу!»Входить в хату - скрізь лавкиI столи xopoшi,А на столах i лавкахВаляються гpoшi.Глянув козак навкруги,Жінку обіймає,Поцілував кілька раз.«Звідки ж то?» - питає,«I то,- каже,- господь давЗа твою дорогу...»Козак хрест святий поклав.«Слава ж,- каже,- богу!»Коли гляне у куток -Аж дітей копиця...«А то звідки?» - «Господь дав!» -Каже молодиця.А той носом покрутив.«Добрий,- каже,- тато!..Але,- адже,- на сей разПорався багато!..»
БАРАН
Набілив жид мідяків,І тілько смеркає -Все то бідним мужикамЗа срібло спускає.А сам-то він був купецьІ торгував м’ясом,То, бувало, що не крав,То купував часом.Ото колись уночі,Тілько що ліг спати,Хтось стукає у вікно,Проситься до хати.«Хто?» - питається жидок,«Я,- каже,- пустіте!Може, треба барана?Барана купіте!»Пустив його у корчму,А той мішок з себе.«От вам,- каже,- і баран.Купіть, коли треба!»«А що хочеш?» - «Три копи!»Жид мацнув руками,За барана заплативТрьома копійками.Сам не світить, бісів син,А той не говорить,Навпомацки і бредутьЗ мішком до комори.А комора у купцяБула і крамниця,А часами заодноБула і різниця.Упустили барана,Мужика не стало,Чи спав купець, чи не спав,Але вже світало.Купець живо захопивВсі свої прибори.Живо капці - та й бігцемБіжить до комори.Але тілько одчинив -Ахнув неборака:Йому замість баранаСкочила собака.І пропав його баран,Але й того мало:Із комори з бараномІ м’яса не стало.
РОЗМОВА
Прибув Мошко із ВаршавиТа й людей дурив,Що ніби він у столиціЗ крулем говорив.«А як же ви говорили?» -Якийсь запитав.«О, ми славно говорили,-Мошко відвічав.-Я казав усе крулеві:«Ура» та «ура!»,А воно мені казало:«Дурак» та «дурак!»
НАДГОРОДА
Раз топився грубий лях,Став репетувати;Мужик один і побігПана рятувати.За чуприну ухватив,З води витягає,Пан дякує мужику,Грошей добуває...Аж надходить другий лях.«Со to?» - запитався.«Taz wyciаgnаl z wody mnie!» -Грубий обізвався.«О, widzialem,- каже той,-Widzialem, jedyny,Jak on ciebie, bracie moj,Ciagnal za czupryne!»«Za czupryng? Czy z to tak?»«Za czupryne, miiy!»«О psia wiara z! – крикнув тойlзi всеї сили,-Sto nahajow za to psu!»;I що ж? ПротягнулиI сто йому нагаївЗа добро креснули._____________________________Аж надходить другий лях,«Що то?» - запитався.«Та ж витягнув iз води»,-Грубий обізвався.«Та лучче б ти утонувВ лихую годину,А то хлоп тебе тягнув,Як пса, за чуприну...»«За чуприну? Чи ж то так?»«За чуприну, милий!»«О псявipa ж,- крикнув тойІз вciєї сили,-Сто нагаїв за то псу!»
ПЕЧЕНА ГУСКА
Ходить німець по корчмі,Випив собі чарку.«Czy pieczone gesie masz?» -Питає шинкарку.«Та є, пане! – каже та.-Є порядна пара.«А czy drogo bеdzie sztuk?»«Та нi, півталяра».«А czy bеdzie chled i sos?»«Таже буде, пане!»«А nie placа za to juz?»«Та не платять, пане!»«То wiesz,- каже,- serce, со?Gеsie mnie nie trzeba,A podawaj liepiej mnieLecz sosu ta chlieba!»___________________________Ходить німець по корчміВипив собі чарку.«Чи печена гуска є?» -Питає шинкарку.«Та є, пане! – каже та.-Є порядна пара!»«Чи дорого ж буде штука?»«Та нi! Півталяра».«А чи буде юшка й хліб?»«Таже буде, пане!»«А не платять вам за то?»«Та не платять, пане!»«А то знаеш, серце, що?Не тра менi гуски,Лучче,- каже,- хлібa дайТа до хліба юшки!»
ГОСПОДАР ХАТИ
Мужик лиха наробив,А жінки боявся;Сюди-туди по кутках -Та й під піл сховався,Та лопатою під піл:«А вилізай, враже!»А той далі у кутокТа й до неї каже:«Геть, погана сатано!Геть, бісова мати!Тепер мене не займай,Я господар хати!»
17 окт[ября]
HI ЗЛЕ, HI ДОБРЕ
«Здоров, брате!» - «А здоров!»«Що ж ти так змінився?»«А не диво, брате мій?Бо я оженився!»«Слава богу!» - каже той,«Ні не слава богу:Моя жінка i бридка,I крива на ногу».«То зле, брате!» - каже той.«Ба нi, не зле, брате!Бо за нею я, як чорт,Зробився багатий:Славну хату збудував,Ходив у дорогу...»«Слава ж богу!» - каже той,«Hi, не слава богу.Воли згинули в Криму.Додому вернувся -Аж тут хата у вогні,I хати позбувся...»«То зле!» - каже. «Hi, не зле!Як хата горіла,То i жінка там мояВ вогні околіла».