на главную - закладки

Чтение онлайн

КНИГИ

switch

АВТОРЫ

ЖАНРЫ

Деловая литература

Детективы

Детские

Документальная литература

Дом и Семья

Драматургия

Жанр не определен

Компьютеры и Интернет

Любовные романы

Научно-образовательная

Поэзия

Приключения

Проза

Прочее

Религия и эзотерика

Справочная литература

Старинная литература

Техника

Фантастика

Фольклор

Юмор

Приказки
на обложку

Руданський Степан Васильевич
Шрифт:

10 июня

ПРИВІТАННЯ

Наварив багач, напік: Батюшки чекає. Батюшка лиш на nopir - От він i вітає: «На тепленьке, в добрий час! Тілько що зробили... Та де ж то ви так були, Батюшечко милий? А тут тілько гавкне пес, Свиня зарохкоче, - Так i думають yci, Що то ви, панотче! Спасибі ж вам, що прийшли! Пийте гpiтy з перцем... Ріжте coбi печінки... Крайте coбi серце! А заким-то подадуть Печеного зайця, Не сидіте, прошу вас, Лупіть coбi яйця!»

10 июня

ВИ, ПАНОТЧЕ

Питається архирей Попа молодого: «Який,- каже,- тебе чорт Висвятив дурного?» А той йому, неборак, Подивився в очi. «Та святили ж,- каже,- ви, Пресвятий панотче!»

ТАМ ЇЇ КІНЕЦЬ

Архирей їден заморський Такий звичай мав: Як без грошей була просьба, То і не приймав. Аж дяк якось коротенько Просить стихаря, I на білу середину Кладе хабаря. Архирей і не гадае, Що там далі є, Пpoбіг жваво його просьбу Та й назад дає. Той i просить: «Прочитайте!» «Та я прочитав!» «Та iщe раз прочитайте!» «Ще раз прочитав», «Моя просьба на тім боці, Там її кінець!» Аж тогди затримав просьбу Святий панотець.

ЧОГО ЛЮДИ НЕ СКАЖУТЬ!

Не питає архирей, Що сам не без того, А бештае за гpixи Вдівця молодого. «Хто казав вам?» - каже той, «Як-то хто? А люди!» «Та хто тепер людям тим Вже вірити буде? Таже вони i на вас, Пресвятий панотче, Розказують то i то.., Звичайно, не в очі!» Здихнув coбi архирей. «Іди ж,- каже,- з богом!» Та ще й хрестом наділив Вдівця молодого.

МАЛО НЕ РИГАЮ

Питається архирей Батюшку старого. «Чув я,- каже,- що ти п’єш Багато хмільного», «Hi, не вipтe,- каже той,- Хіба тілько воду, А хмільного - свідок бог - Не кушаю зроду». «Не кушаєш?
– каже той.- Зроду не вживаеш? Як же ж,- каже,- ти вино 3 чаші випиваеш?» «Не питайте!
– каже піп.- Пити - випиваю, Але сам я - свідок бог - Мало не ригаю!»

11 июня

МЦА

Колись coбi мужичок Читати навчився, Баньку грошей заплатив Та й попом зробився. Ото йому i прийшлось В церквi щось читати I «мисліте, [25] ци-аз [26]– ца» 3 титлою складати. I замукав бщний піп, Аж пригнув колінця: Все «мисліте, ци-аз-ца, Словотитла - німця!» «Та який тут,- каже,- чорт Того німця тиче?!» Та й з криласа у олтар Піддячого кличе: «Ходи,- каже,- та склади! Чи yмієш, враже?» А той тілько подививсь: «То місяця!» - каже. «Добре, сину,- каже піп,- Іди ж ти співати!». А сам далі розпочав По складах читати.

25

– «М и с л і т е» - староруська назва літери «м».

26

– А з - староруська назва літери «а».

ПО СТАРІЙ ПЕЧАТІ

Вмерла жінка у попа, A піп i хитриться, Що до виводу прийде Яка молодиця, То він її приведе, … у xaтi Та i каже, що то так По старій печаті Подобалась та печать Нашим молодицям. Ба вже й думають вони, Що так i годиться. Але настав другий піп - Їдна прибуває, Просить виводу в попа, Copoківкy пхає. «Іди в церкву!» - каже піп. «Та нi,- каже,- в хаті!.. Та так-таки, прошу вас, По старій печаті!» Догадався бідний піп, Що куди стріляє. А самого господь крив - Свою гарну має. Та й і каже: «То колись По старій читали, А тепер нова печать, Стару скасували!»

12 июня

ГОРОХ

Розкипається горох, Наймит - що діяти? Іде в церкву до попа Обідати звати. Розштовхує мужиків I сажею маже. Піп якраз стоїть з хрестом, А той йому й каже: «Та ідіть-бо на обід, Годі з вас молиться: Бо горох там на г... Далі розкипиться!» «Тю на тебе!
– каже піп.- Чи встиду не маеш? В такім місці ти святім Г... поминаєш!» Далі хрестом замахнув. «Геть від мене!
– каже.- Бо як тебе пог...ю, Аж вс... ся, враже!»

12 июня

БОЖІ ПТИЦІ

Говорив раз піп казання Із письма святого. «Чого, грішникy, так липнеш,- Каже,- до земного?» Подивись на божу птицю. Як вона лігає; Hi ope, нi жне, ні ciє, Ані пожинає». А староста напереді Тілько засміявся Та до ключника старого Стихача озвався: «Та якого ж,- каже,- чорта Тая птиця й має?! Скаче тілько по дорозі Та г... а шукає».

14 июня

ОВ!

Говорив піп на казанні: «Був-то coбi,- каже,- гай, За тим гаєм - iще гaї, А за ними - іщe гай! Там-то,- каже,- святий Юрій Показав свое добро, Як пришпилив змію люту Та списою під ребро. То змія вже i почула, Що тут її буде смерть: Лягла тілько, простягнулась Та все coбi пердь та пердь!» А староста: «Ов, панотче!» - Аж узявся за чоло. Мабуть, йому таке слово Не до думки підійшло. A піп йому: «Не «ов», дурню! Бо що правда - то не див! А ти, старий, аж би вс...ся, Щоб тебе так пришпилив!»

14 июня

ПРОСЬБА

Раз писали мужики До свого владики. «Архирею,- пишуть,- наш! Ясний та великий! Церква наша з давніх літ Перейшла нінащо. Кілько є у нас святих - Bci стали ледащо. Maтip божа на дошках Згорбилась, зігнулась, Апостоли розійшлись, А Варвара здулась. Миколай від хробакшів Порохном узявся. Сам спаситель на вратах Поздовж перепався. Миколая нам позволь Наново зробити, Maтip божій через зад Клин їден забити. Апостолів вcix уряд Дрючками зігнати, Спасителя на вратах Щоб на шпуги взяти. А з Варварою уже Нічого робити: Коли вона здулась так, То кажи покрити».
1-3456789101112131415
Поделиться с друзьями:
© 2024 xBook

Почта для связи: xbook.shoplift810@passfwd.com