Раз набожний архирейГумена питає:«Чи то в тебе вci черціКожний дівку має?»«Hi,- той каже,- у моїхСього не бувало,Бо для мoїx,- каже,- вcixПо дівчині мало».
18 окт[ября]
КРАМНАЯ СОРОЧКА
Підсунувся парубчакПід панськую дочкуТа й од неї i доставКрамную сорочку.Але тілько натягнув,Та й скинув, до лиха.Ото панна його разI питає стиха:«А крамная,- каже,- де?»«Та крамна ледащо!»«Чого?» - каже. «Бо в крамнійЧухатись нема в що!»
СЛАВНАЯ КОНИНА
Сидить мале циганя,Коня виїжджає,А старий його й коняНагайкою крає.Заплакало циганя,Лягло на коневі...А той тогді до купцяТа й каже купцеві:«Та купуй уже, купуй,Славная конина!Чи ж не бачиш, як по нійСплакалась дитина?»
18 окт[ября]
ЦИГАН НА СПОВІДІ
Раз задумав циганчукГpіхи сповідати.Іде просто до попаПриходить до хати.Оглядає - нi попа,Hi слуги бог має,А в гopoci, у печі,Сало закипає.Циган сало iз горшка,Живо із пекарні,Через цвинтар позадгузьТа й до паламарні.В паламарні, як на гpix,-Шапка на кілочку;Biн i шапку потягнув,Сховав у куточкуТа й тогді вже до попаГріхи сповідати.Ото піп йому даєХреста щлувати.Поцілував циганчук,Піп його питає,А той йому вci гpixиI оповщає:«Та й сьогодня,- каже,- яНагрішив потроху:Ранком вигнав я свиню3 чужого гороху.А у церкві шапку зняв!..» -Говорить несміло.A піп йому: «То не гpix!То добреє діло!»Добре-добре, нехай так,По «Буди господнє».Піп до шапки - але ба!I місце холодне...Піп - додому, до горшка,Де кипіло сало,I там йому лиш горох,А сала не стало.I промовив старий піп:«Оже ж признавався!А я, старий та дурний,I не догадався!»
20 окт[ября]
СМІХ
Наробились мужики,Разом полягали,Позіхнули кілька разТа й позасипали.Але їден чи здурів,Чи чорт його знає,За сокиру ухопив,Стиха підіймає,-Хвать їдного по карку!Голова відпала;А той голову за чуб,Та й iз нею драла!I забіг межи корчі,Голову ховаєТа й сам собі, неборак,Стиха промовляє:«То ж то,- каже,- я смixyБуду з нього мати,Як устане та почнеГолови шукати!»
20 окт[ября]
ВЕРСТВА
Шлях широкий стовповий,Сонце припікає,Чумак їде на волахТай собі дрімає.А воли пішли, пішлиТа й на траву збились.Далі раптом за верствуBiccю зачепились.Кинувсь зопалу чумак,Воли повертає.«О бісова ж твоя мать,-3 серцем промовляє,-Чи здуріли москалі,Чи місця не мали?На самісіньком шляхуПалі повбивали!»
ВІТEP I КОЛЬКА
Зайшов козак до корчми,Руки потирає:«О, мороз же то, мороз!» -3 сердем промовляє,А жидок: «Кахи-кахи!»Кашляє в макітруТа й говорить: «Що мороз?Якби то ще вітру!»А козак собі на вус:«Постривай же, враже!Чи ж не кашель у жидка?»«Таже кашель!» - каже.«Що ж то,- каже,- кашель варт?Кашель iщe гойкий;А якби-то,- каже,- такТа до кашлю кольки!»
МОШКІВ ДАХ
Дах дірявий, дощ іде,В корчму затікає.«Покрив би ти, Мошку, дах!» -Мужик промовляє.А жид: «Гирсти? Крита дах?..Та як його крити,Коли тепер дощ іде,То буде мочити...»«Та хто каже, що тепер?»«А коли ж, Іване?»«Та покрив би хоч тогді,Як дощ перестане...»А жид: «Гирсти? Крити дах?..Як дощу не буде?..Та у мене тогді й такСухо буде всюди».
ТОРБИН БРАТ
Докучило підшиватиПодертії сита,Пішов циган молотитиЗа торбину жита.Пішов таки недалечко -До свого сусіда...От молотить та й молотитьЗрання до обіда.Перекинув, може, з копу,Хтів би й попоїсти,Та господар, як на збитки,Не дає i cicти.То наймита з ним поставить,А то сам молотить.Потягає бідний циган,Аж піт з нього котить.Перекинув копи зо дві,Ба вже i смеркає.«Чи не годі з нас, панотче?» -Cipoмa питає.I господар спочив добреТа й до нього каже:«Помолотим іщe трохи,Заким сонце ляже».Знов молотить бідний циган,Аж піт з нього котить,Виглядає поза хату,Ба вже й місяць сходить.Іскривився сіромаха,Спину нагинає.«Чи не годі з нас, панотче?»«Або що?» - питає.«Та щось,- каже,- не то світитьКрай ваших віконців!»«Як то,- каже,- не то світить?..Та ж то братик сонців!»Коли братик - так i братик,Нічого чинити;Мусив бідний циганюгаВсю ніч молотити.На другий день той iз хати,А циган у хату.«А, здоровенью, панотче!Чи не можна б плату?»«Можна,- каже,- чом не можна,Як не дати плати?Ходім,- каже,- до засіка,Будем насипати».Прийшов циган до засіка,Торбу підставляє.Пішов гарнець, пішов другий.«Чи годі?» - питає.«Насипайте іще»,- каже,-Сипле той i п’ятий.Ба вже сипле i дев’ятий,«Чи не годі, брате?»«Hi, не годі!» НасипаєЦілу мipкy жита.Коли гляне - аж там торбаДо мішка пришита.І скривився пан господар,Голову схиляє.«Чи не годі із вас, куме?»«Або що?» - питає.«А щось,- каже,- ваша торбаТа підшита чорним...»«Підшитая?.. Насипайте!..Та ж то братик торбин!»