Чтение онлайн

Свідок Ковалевський: ВУО налічує близько 10 тисяч членів. Народжених поза територією Волині є не більш ніж 100 осіб.

Корпус прикордонної охорони, полк «Здолбунів». Л. дз. 2219/таємно ПВ. Рівне дня 30 вересня 1938 р.

Координаційний комітет при ДОК І.

Керівник Реф. Підгот. Військової Безпеки, На руки дипломованому майору Крогульському у Любліні.

НАРОДНІ УНІВЕРСИТЕТИ Л. К.
– доповідна

Доповідаю, що Кременецький ліцей організовує народні університети згідно з доданим оголошенням.

Програма курсу включає історію України і українську літературу. Кременецький ліцей письмово звернувся також до польських організацій, щоб розіслали названі курси.

Про вищенаведене доповідаю тому, що, на мою думку, на такі курси, які організовує Ліцей за громадські гроші, зголошуються на 99 % українці і русини, кандидати на українських націоналістів.

Польські організації до цього часу відмовлялись брати участь у курсах. Умовляння лояльних до цього часу русинів («тутешніх — волиняків»), що вони є українцями, за допомогою вивчення української історії і літератури за польські гроші вважаю дуже шкідливим для Польської держави за сучасних умов. Ставлення до української історії як до рівноправної з історією Польщі чи польською літературою є не тільки шкідливим, але одночасно з точки зору науки є каліцтвом, бо незалежної Української держави ніколи не було, як і український народ ніколи не мав незалежної літератури, і лише в останні 20 років ці поняття вигадані ворогами Польської держави. Народні університети з такою програмою вважаю за подальше продовження компрометованої до цього часу волинської політики.

Командир полку службово відсутній, в/з Жулкевський, капітан

Протокол зборів польської парламентської групи Волині, які відбулись 1911.1939 р. в Луцьку з ініціативи і на запрошення Волинського воєводи.

Присутні: Волинський воєвода Александер Гауке-Новак Сенатори: ксьондз інфулат Казімєж Носалевський Голова Окружного Суду Тадеуш Гедройць Голова Промислово-торгової палати Ігнаци Пуласький Депутати: Станіслав Хмєлінський

Болеслав Янковський, голова Спілки польських учителів Волинського округу Валенти Карліковський, голова В.Т.О. і В.Р. Адольф Шишко-Богуш

Магістр Станіслав Вненк, голова Союзу осадників Кременецького повіту

Голова Окружної ради Табору народного об'єднання, Казімєж Левицький

Віце-голова окружного ТНО Єжи Каласєвич

Начальник суспільно-політичного відділу УВВ, магістр Тадеуш Нижанковський.

Волинський воєвода, дякуючи сенаторам і депутатам, а також президії Окружної ради Табору народного об'єднання за участь у зборах, підкреслює, що метою є ознайомлення польської парламентської групи з новою програмою державної політики на Волині. Промовець характеризує різницю між воєводствами Східної Малопольщі і Волинню. Доходить до розділів і коротко визначає принципові характеристики загарбницької політики аж до світової війни. Вираженням австрійської політики у колишній Галичині, яка спиралась на знамените «divide et ітрега», було створення окремого українського руху, ворожого до поляків, виразом російської політики була винищувальна діяльність відносно поляків і русинів та русифікація волинського населення. Описав справу унії, яка у Східній Малопольщі перетворилась на греко-католицьку церкву, а на Волині була знищена на користь православ'я. Війна змінила обличчя обох країв. Давньоруський рух у Східній Малопольщі знищено, німецька політика почала реалізувати давно існуючий план Великої України. Націоналістичні течії у Східній Малопольщі довели до збройної сутички з Польщею. Договір маршалка Пілсудського з Петлюрою встановив кордони Польщі по лінії Збруча і вздовж нинішньої лінії кордону, констатуючи, що на захід від неї простягаються, безсумнівно, польські території. Після закінчення війни український рух у Східній Малопольщі формувався надзвичайно негативно відносно Польщі, проявом чого був бойкот виборів у 1922 році. Цей рух намагався опанувати і Волинь. Акція закінчилась пацифікацією, на Волині — сильним польським контрударом, який витіснив малопольські впливи з Волині. На Волині почала діяти програма 1929 року, яка випливала з договору Пілсудський-Петлюра. Ця програма виникла у період демолібералізму, після якого настала переоцінка понять у всьому світі, що триває до цього часу. Та переоцінка понять у нас почалась ще за життя великого Маршалка, прикладом чого є відмова Польщі від Договору щодо меншостей. Програма 1929 року створена вже після того, як минуло 9 років від підписаного під час війни договору 1920 року, який діяв дуже недовго і тому не міг створити вирішального впливу на українське суспільство.

Нова програма державної політики на Волині використовує з програми 1929 року те, що в ній було добре, відкидаючи те, що не витримало випробування часом. Нова програма виходить з глибокого значення Волині для Польщі, а також з військової точки зору, про що свідчать операції на цій території військ князя Понятовського і Костюшка, ген. Дверницького, повстанців 1863 року, а за останній час ген. Брусілова і групи польського походу на Київ.

Після короткого викладення винищувальної політики СРСР відносно населення Радянської України воєвода оголосив «Програмні тези державної політики на Волині», головні цілі якої — це активізація польської стихії, принципи співжиття польського населення з непольським і якнайміцніше сполучення Волині з рештою Польщі. Нова програма, поглиблюючи відокремлення Волині від Східної Малопольщі, беручи за основу нижче національне і цивілізаційне самоусвідомлення руського населення на Волині, велику економічну і оборонну цінність Волині та перевагу тут польської культури, не є програмою винищення, а хоче повернути позиції, втрачені внаслідок русифікаторської політики. Воєвода питає, яке ставлення до основ програми державної політики у нинішніх парламентаріїв, і просить їх виразно визначити, хто буде співпрацювати у реалізації нової програми і на кого він не може розраховувати у цій праці.

Почергово слово брали:

Депутат, магістр Вненк,який висловив повне задоволення щодо оголошеної програми і підкреслив необхідність застосування у її реалізації вдалих методів.

Депутат Карліковський,підтримуючи без застережень оголошену програму, підкреслив необхідність економічного зв'язку польського населення з русинським і натиску на Православну Церкву, щоб вона з'єднувала своїх вірних з Польщею. Промовець просив якнайкраще відбирати чиновників, звертаючи увагу на їхнє ставлення до населення.

Сенатор Гедройцьстверджує, що під новою програмою польська парламентська група підписується двома руками. Тези були оголошені у винятково сприятливій обстановці, а польське населення почало відчувати себе господарем на цій землі. Але потреба у засобах і людях є велика. Про гроші й численних ксьондзів повинні дбати всі. Римо-католицькі храми, забрані загарбницькими урядами, повинні бути повернені. Пан воєвода вдало розпочав польську політику, викликаючи до себе все більшу довіру, тому і виконання програми — промовець у це вірить — буде вдалим.

Депутат Шишко-Богушкаже, що депутати від Волині підсвідомо вже порушували у Сеймі певні справи, які відповідають новій програмі, що є єдино слушною, і її можна реалізувати.

Депутат Хмєлінськийназиває нову програму польською програмою. Звертає увагу на необхідність визнання всіма інстанціями на Волині принципів-засад цієї програми, як і ідеї ТНО. Говорить про недоліки у вихованні, яке мусить спиратись на християнські ідеали. Стверджує, що повинні знайтись гроші на виконання нової програми, а особливо сума 1/2 мільйона на побудову костелів і парафій.

Ксьондз сенатор Носалевськийпідтримує програму пана воєводи. Говорить про необхідність широкого ознайомлення з ним усіх чиновників на Волині. Роздумує над вибором методів, спрямованих на реалізацію плану.

Сенатор Пуласькийкаже, що програма 1929 року вже у 1933 році була неактуальною з огляду на події у міжнародному житті. Нема застережень щодо нової програми, яка вважається доброю і єдиною за нинішнього укладу відносин у Європі і Польщі. Промовець завжди відкидав українізацію церкви, тому з радістю приймає цей розділ програми. Просить підбирати добрі методи для реалізації програми.

Депутат Янковськийкаже, що підсвідомо висловив з трибуни сейму кількома днями раніше погляди, викладені у тезах. Прагне, щоб ця програма була політикою уряду, а не пов'язаною лише з особою воєводи. Якщо навіть колись зміниться воєвода, нехай залишиться програма, яка повинна бути постійним фактором і не може бути предметом гри у суспільстві. Промовець висловлює своє позитивне ставлення до програми і обіцяє познайомити з програмою всю 3-мільйонну вчительську армію, якою він керує в союзі польських учителів. Нарешті він говорить про ставлення до українських депутатів, заявляючи, що як польський депутат має право і прагне бути представником також українського населення.