Чтение онлайн

С. 16:3 огляду на ідеологічно-політичний зміст розвиток ВУО залежить, у першу чергу, від ставлення до українського населення польського суспільства. Реалізація провідної засади польсько-української співпраці може здійснюватись лише за згоди обох чинників, односторонні декларації не приведуть до реальних результатів — і це є однією з найбільших трудностей розвитку ВУО.

У багатьох випадках польське суспільство, якщо йдеться про політизовану інтелігенцію, середовище чиновників і земство, не розуміє тієї проблеми, своєї ролі і відповідальності. Можна наважитися твердити, що у багатьох випадках польське суспільство гальмує державну асиміляцію українського населення своїм неприязним ставленням до цього населення навіть тоді, коли з українського боку зустрічаємося з проявами доброзичливого ставлення до Польщі. (…)

Польська свідомість, не здатна до виявлення симпатії і доброзичливості до українського суспільства тоді, коли воно виявляє прихильність до Держави, є державною катастрофою.

С. 29: Система і організація державної освіти на Волині повинні давати більші гарантії задоволення суттєвих потреб населення. Система освіти, яка викликає постійне загострення і незадоволення українського населення, мусить привести у наших умовах до виникнення стихійного процесу здійснення приватної української освіти, імпортованої з Малопольщі. (…)

Кількість дітей шкільного віку, які не ходять до школи з причини відсутності місць, є великою (близько 130 000), незважаючи на те, що шкільна мережа з польських часів виросла п'ятиразово порівняно із станом справ перед війною.

С. 30: Акція шкільного плебісциту:

С. 31: Справа освіти, а перш за все загальної освіти, від часу до часу в певних колах польської громадської думки (маю на увазі громадську думку виразної ендецької спрямованості і відтінку без огляду на те, чи особа належить до Народової партії, чи до найбільш проурядової формації) викликає дискусію про «українізацію» освіти, про те, що польський елемент на кресах не має достатньої опіки державної влади, що українізується, що український елемент відносно польського є привілейованим. Пропоную дві таблиці, які характеризують нинішній стан речей.

Загальні школи

Дітей шкільного віку — 392 608 Дітей, які відвідують школу, — 239 516

Національність учителів у загальних школах

Ці таблиці не потребують коментарів: якщо йдеться про польськість, то коментарі є зайвими поруч з цифрами.

С. 36: Працівники територіального самоврядування:

Результати виборів депутатів громад:

38 078

Загальна кількість громад 2734

Кількість мандатів

Кількість тих, хто голосував 287 036 — 35,9 %

Національність обраних:

Чехів Євреїв Німців Росіян

Обрано жінок

Поляків Українців

8901 — 23,38 % 26 249 — 68,93%

930 — 2,44 % 943 — 2,48 % 980 — 2,57 % 71-0,01 % 112-0,29%

Обрано дрібних рільників 35 409 — 92,99%

С. 46: Загальний аналіз

Волинь є територією, на якій Польща зустрілася з тим, що не є польським за походженням. Ця зустріч вирішить, чим є Річ Посполита як ідея, як творча сила, яка формує життя в межах свого поширення без огляду на те, чи життя є польського походження. Ця зустріч вирішить щодо сили чи слабкості Речі Посполитої, її величини як явища у шерензі європейських держав.

Вирішити щодо її сили можна тоді, коли громадянин Речі Посполитої непольського походження стане її вірним сином, сином своєї Батьківщини, коли енергетична вартість маси громадян непольського походження збільшить її державну енергію, творчу, яка визволяє з життя найцінніші первні.