Чтение онлайн

У період 2,5 року праці у Луцьку додав місту маєтності у кількості близько 10 його річних бюджетів, що ствердила ревізійна комісія, а міська рада прийняла до затверджуючого відома.

Опрацював програму міських інвестицій і почав розробку плану господарського розвитку Волині, але мої проекти постійно наштовхувались на опір воєводського уряду до тієї міри, що проти мене розпочалась судова справа про перевищення влади після низки службових перевірок, які безрезультатно намагались дискредитувати моє хазяйнування.

Після встановлення, що пан воєвода Юзевський зайняв відносно мене негативну позицію, я подав у відставку, оскільки набув переконаності, що польська державна праця на Волині спирається на помилкові політичні положення.

На мою думку, польські інтереси у східних воєводствах базуються у містах, дворах і костелах.

Без Львова і Вільна, без польського землеволодіння і без костелів у східних воєводствах ми були б тільки окупантами, оскільки село не є польським.

Якщо хочемо будувати Польщу у східних воєводствах, повинні там зміцнювати міста, двори і костели, а одночасно розбудовувати промисловість, скликаючи з цією метою робітників із заходу, і опановувати торгівлю, доручаючи її польським купцям. Парцеляція польських маєтків допускається тільки за таких умов, щоб польська культура двору змінила польську культуру села шляхом закладання на парцельованих територіях зразкових, високопромислових польських господарств (як чеські й німецькі на Волині).

Економічне оволодіння територією майже завжди веде до політичного панування, отже, на Волині є небезпека, що скоро з точки зору економіки територія буде повністю захоплена українцями.

На підставі власних спостережень і почутих думок прокуратури, правництва, війська, військового вишколу «Стрільця», Союзу землевласників і ряду громадян здобув глибоке переконання, що політика пана воєводи Юзевського розбиває польське суспільство і хвалить українців до такого ступеня, що поляки стають зневаженими, а гасло «різати ляхів» стає все більше популярним.

Пан воєвода Юзевський не володіє ситуацією і навіть не орієнтується у місцевості, що є наслідком помилкової політики воєводи, щораз більше ворожої для Польщі і чужої.

Венжик, підполковник саперів на пенсії

Командування полку «Сарни» КОП, JI . Эз. (нерозбірливо)у Сарни дня 28.IX. 1938 р.

Координаційний Комітет, Люблін.

Представляю копію листівки, пересланої Кременецьким ліцеєм.

Зі свого боку доповідаю, що Малинськ є польською колонією і запровадження викладів і навчання української історії і літератури вважаю неправильним.

Командир Полку

/-/ ПЛАТОВИЧ-ПЛАХТА дипломований підполковник

Додаток — інформація Кременецького ліцею, що від 3 листопада 1938 року до 1 березня 1939 р. відбудуться чоловічі курси у Народних університетах в Михайлівці, повіт Дубно, Ружині, повіт Ковель, і в Малинську, повіт Костопіль.

«Програма курсу включає загальну історію, історію Польщі і України, польську і українську літературу, природу, географію, гігієну, кооперативний рух, самоврядування, громадське життя на селі, народну культуру».

Волинський воєвода, Луцьк, Ю.Х.1938р.

Ситуаційний звіт № 9 за вересень 1938 р.

С.З. При обговоренні вражень місцевого населення від військового параду після волинських маневрів — згадка: «Українські націоналісти, які так виступають за співпрацю з поляками, як і зберігають собі щодо цього вільні руки, остерігаються наступальної поведінки польського суспільства на Волині. Застереження ці належало б брати до уваги настільки, щоб з боку польських шовіністів агресивність не перевищувала межі пристойності».

СУДОВИЙ РОЗГЛЯД «ВОЛИНІ» З НАРОДНОЮ ПАРТІЄЮ

Народна партія подала судовий позов за образу редакцією у статті «Без Юзефа Пілсудського»

Свідок ген. Янушайтіс, голова Окружного Управління НП Ланівці, яке налічує 200–300 членів на території Кременецького повіту: — Польське населення ділиться на племена, як, наприклад, кашуби, курпи та інші. На Волині живуть русини — таке саме плем'я, як кашуби. Тільки та частина населення Волині існує для мене, яка визначає себе у такий спосіб. Решта — то іреденістична група — українці. Визнаю русина і борюсь з українцем. Кожний українець є кандидатом на зрадника держави. Усе українське життя організоване під знаком мобілізації. Навіть такі організації, як кооперативи, є не чим іншим, як кадри для військової мобілізації. Українські впливи з Малопольщі все більше вглиблюються у Волинь. На Волині є старі люди, що пам'ятають російські часи, вони й зараз налаштовані по-угодовському. Уся молодь налаштована заколотницьки. Усі урядові звіти, з яких випливає, нібито українська молодь не була наставлена заколотницьки, є фальшиві. Один із польських депутатів з Волині публічно висловився, що разом з українською молоддю очікує повстання незалежної України, чого їй дуже бажає. Це був депутат Пулавський. Помилково думати, що при першій-ліпшій можливості, коли Польща буде хитатися, українське населення не встромить нам ножа у плечі. Теорії, які спираються на лібералізм і толерантність, є у своїй основі помилковими і шкідливими. Український заколот діє або під знаком КПЗУ, або УНДО. Населення, яке не належить до цих угруповань, у кожному разі зазнає радикальних впливів, які чинять на Волині шалене спустошення.

Обвинувач: Яка думка пана генерала про Союз сільської молоді?

Свідок Янушайтіс: Союз сільської молоді є шкідливою організацією, бо формує небезпечні уявлення. Нікому не можна віддавати національних цінностей і ділитись з кимось, навіть найвищим державним чинникам не можна сприяти виникненню хоч якихось українських надій. Шкідливим течіям на Волині сприяє також школа, яка спирається на релігійний і ліберальний напрямок. Ліберальний напрямок є академічним пережитком.

Голова: Хто підтримує течії такого напрямку?

Свідок Янушайтіс: Уряд. Влада. Тобто представники уряду на місці.

Свідок Заленський, член НП: На Волині немає жодних українців. Так само як на Київщині. Закон про мови змінює діалект православного населення, запроваджуючи галицьку мову.

Адвокат Станєвич робить пропозицію заслухати колишнього прем'єра полковника Валерія Славека про обставини, чи державна політика на Волині від 1926 року проводиться відповідно до вказівок і згідно з ідеями маршалка Пілсудського.

Славек: Коли прийняв у 1930 році керівництво урядом, вніс пропозицію, щоб міністр внутрішніх справ Юзевський повернувся до праці на Волині, що маршалек Пілсудський підтримав, зазначивши, що Юзевський потрібний на Волині.

Свідок Радзейовський характеризує перебіг зборів НП від 11 березня 1937 року. Каже, що ген. Янушайтіс сказав там, що нині у політиці вирішувати повинна воля народу, тому поляки повинні мати волю для повного придушення і підпорядкування українців, бо то варвари. «Наша місія, — говорив генерал Янушайтіс, — і надалі бути форпостом християнства і нести культуру на схід, їхньою місією є нищення культури і поширення варварства».

«Давніше, — казав генерал, — були два центри на Волині; один пропагував польськість — це Кременецький ліцей, другий, русифікаторський — Почаївська лавра. Сьогодні маємо два українізаційних центри — і Почаїв, і ліцей, обидва служать сьогодні українізації Волині».

Свідок Стефан Чарноцький, колишній повітовий староста у Крем'янці, куратор Кременецького ліцею, інженер-агроном, голова об'єднаних громадських організацій у Крем'янці: — Не було польсько-української співпраці, вона почалась лише після заснування ВССМ — Волинського союзу сільської молоді. Він зараз має 10 тисяч членів. Внаслідок виявлення шкідливої для Польщі діяльності 93 відділи «Просвіт» рішенням пана Волинського воєводи були розпущені. Така сама доля чекала і економічно-рільничу організацію «Сільський Господар» за шкідливу для держави політичну тенденцію. Одночасно дозволено непольському населенню співпрацю з поляками у змішаних організаціях.