Чтение онлайн

Голова окружної Ради ТНО Левицькийповністю погоджується з новою програмою, провідні думки якої він уже порушував ще рік тому у своєму листі від 8.1.1938 р., спрямованому до Головного правління Товариства Східних земель.

Пан воєвода Гауке-Новакдякує за одностайну позицію і готовність до співпраці. Говорить про методи праці та ієрархії проблем. Заступивши на посаду Волинського воєводи, розпочав працю із забезпечення міцних основ спокою і порядку Це питання було вирішене за тісної співпраці прокуратури і суду і не повинно більше повторюватись. Наступною працею є польська ділянка, де зусилля має бути швидким, але спокійним і ґрунтовним. Тобто вміла організація праці при уникненні подразнень повинна принести результати. Відносно цього населення мусить бути збережена справедливість у діях, яку воно дуже добре відчуває. Воєвода надає великого значення належному ставленню адміністрації до населення, тому хотілось би мати добірний склад службовців.

Проблема Православної Церкви розрахована на тривалий час. Після призупинення її українізації повинна наступити деполітизація костелу, а потім його повільна полонізація. У зв'язку з браком різних засобів до одночасного наступу на всіх напрямках промовець бачить необхідність наступу на певних ділянках, а захисту на інших. Потрібні нові ксьондзи, і тут уже є певні досягнення, але треба докладати зусилля набагато більші. Торкнувшись пропаганди, воєвода підкреслює необхідність об'єднання польських часописів, які видаються у Луцьку, і відповідної преси руською мовою. У справі виховання підкреслює, що це буде врегульовано паном міністром справ релігійних віросповідань і публічної освіти в дусі введення системи християнського виховання.

На завершення стверджує, що про проблему Великої України можна говорити в Києві або у Варшаві, але не на Волині, де не можна творити українського П'ємонту.

Воєвода з великим задоволенням приймає запевнення депутатів і сенаторів і просить їх, щоб захотіли ознайомитися з новою програмою, представленою різними суспільними групами. Сам бере на себе обов'язок безпосереднього ознайомлення з програмою керівників влади і голів громадських організацій на рівні воєвод.

На цьому збори оголошуються закінченими.

У ліцеї поки що без змін

В убогій світлиці осередку Союзу сільської шляхти у Русін-Берестечку, у якій відсутня підлога, а стіни навіть не поштукатурені, цілий місяць травень відбувались травневі Служби Божі. Тепер кожний день відбуваються червневі Служби Божі. Певний громадський діяч з близького села позичив осередку з цією метою розп'яття, ліхтарі і навіть свічки.

На Службу Божу почали масово приходити зрусифіковані поляки православного визнання, яких у Русін-Берестечку є кілька десятків родин. Поляків у тому селі є лише кілька. Окремі з них живуть у крайній нужді, наприклад Юзеф Турецький — безземельний власник малесенького магазинчика, Кравчинський Фелікс — володіє лише 1/4 гектара землі, Домінік Жлобіцький — півгектара, Ян Жлобіцький — 2 га (погорілець).

Правління осередку ССШ з невтомним головою паном Карасінським Фр., малоземельним, який віддав своє приміщення повністю безплатно під вищеописану світлицю, постановило виставити хрест на кургані. Під цим курганом поховані польські солдати, які загинули у боях за Польщу у повстанні 1831 року. Хрест вони прагнули поставити ще у червні, аби принаймні у кінці цього місяця молитви могли відбуватись під голим небом, а не у малій, тісній каплиці, яка вміщала лише кілька осіб.

Купівля дубового стовпа на хрест, чотирьох стовпів, засува і штахет на огорожу, а також металевої фігури Господа Ісуса, загальною вартістю понад 100 злотих, тепер, перед жнивами, для тих бідняків є натугою понад їхні можливості, тим більше, що недавно вони спромоглися на закупівлю бонів позики протиповітряної оборони, по одному для кожного.

Прагнучи, однак, здійснити свій намір встановити Священний Символ, звернулись до Кременецького ліцею з проханням пожертвувати дубовий стовп на хрест. Як відомо, ліцей є власником кількох тисяч гектарів лісів на Волині, і пожертва одного дерева не завдала б ліцею великої шкоди.

Відповідь ліцею надійшла з… відмовою. Голова Карасінський заплакав. Ось зміст відповіді:

Кременецький ліцей, доповідь суспільних справ, Л. 615/39, Крем'янець, дня 24 травня 1939 р. Союз сільської шляхти у Дубні.

— У відповідь на лист від дня 16 травня 1939 року в справі надання одного дубового стовпа на встановлення хреста у Русін-Берестечку з повагою повідомляю, що Кременецький ліцей надає матеріальну допомогу лише тоді, коли впевнений, що громадськість, незважаючи на максимальне зусилля, не може виконати поставлене перед собою завдання. А через те, що встановлення хреста є мінімальним зусиллям для села, ліцей у допомозі принципово відмовляє. — Куратор Кременецького ліцею /-/ С. Чарноцький.

Пан голова осередку ССШ у Русін-Берестечку, коли писав звернення до Кременецького ліцею про шматок дерева на хрест, не уявляв собі, до кого звертається. Пан голова, напевно, не читав у польських часописах про похвальну діяльність Кременецького ліцею з поширення методів роботи Волинського Союзу сільської молоді, годування в народних університетах симпатиків комунізму і підтримки полумЄних гасел співжиття на кшталт: «Волинь — це Україна, а поляки тут — гості».

Пане Карасінський, від Кременецького ліцею ваш бідний осередок Союзу сільської шляхти нічого не отримає. Але, пане голово, ми впевнені, що вам допоможуть справжні поляки на Волині, які за посередництвом нашого часопису дізнаються про ваші проблеми. Маємо надію, що вже у наступному номері зможемо дати вам доказ цього.

І тому вище голову!

Таемне, негайно вручити.

М.С. Військ. Деп. Коман. Ог.

Для підполк. дипломов. Конаса, Варшава

Діяльність куратора інженера Чарноцького оцінюю негативно.

1) Політична і громадська діяльність куратора була і є пристосована до програми колишнього воєводи ЮЗЕВСЬКОГО і сьогодні суперечить програмі воєводи ГАУКЕ-НОВАКА.

2) Ставлення куратора до Стрілецького союзу і сільської шляхти є крайнє негативне. Приклади такого заперечення описані у № 10 і 12 «Голосу Волині».

3) Програми навчання і вся діяльність, яка проводиться ліцеєм у народних університетах у Михайлівці, Ружині й Малинську, спираються на ідеологію воєводи Юзевського, про що доповідав Л. дз. 313/таєм. КК/38 і Л. дз. 6649/таєм. БМ/38.

4) Персонал ліцею не бере участі у полонізаторській праці й житті суто польських громадських організацій, а куратор часто паралізує їх діяльність на території сумнозвісного Кременецького союзу громадських організацій, де має переважаючий вплив.

5) Значна частина маєтку ліцею орендується або керується непольським елементом. Це саме стосується працевлаштування у ліцеї.

Подальше перебування інженера ЧАРНЕЦЬКОГО на посаді куратора оцінюю як шкідливе для держави.

Л. 6154/таєм. БВ. — Люблін, дня 9 серпня 1939 р.

Командир округу Корпусу № II /—/ М. Сморавінський, генерал бригади.

Інформація без назви автора і адресата, очевидно, від кінця 1932 р. про ліквідацію кооперативного руху на Волині. Витяг. — Українські кооперативи створюються лише для політичної, комуністичної діяльності. їх ліквідують за порушення промислових, будівельних і санітарних правил. У Лубенському повіті арештовано ряд засновників і членів правлінь за приналежність до КПЗУ і антидержавну діяльність у місцевостях: Сади, Ярославичі, Радивілів, Підзамче, Тараканів, Мокре, Уєжджці.