ЖАНРЫ

Історія України-Руси. Том 9. Книга 2
Шрифт:

Хмельницький з Виговським (Луговським) скликають раду і гетьман пропонує вибрати йому наступника. Варіянт Шута вносить подробицю, котрої не бачимо в варіянті Цертелева-що рада відкладалася дуже довго, і була скликана мабуть не для виборів, а для походу, і тільки наслідком недуги Хмельницького на ній поставлено справу вибору.

Текст Цертелева:

Зажурилася Хмельницького сідая голова.

Що при йому ні сотників ні полковників нема:

Час приходить умирати

Нікому поради 7) дати.

Покликне він на Івана Луговського, писаря військового:

Іван Луговський писар військовий

Скоріше біжи да листи пиши,

Щоб сотники полковники до мене прибували,

Хоч мало пораду давали.

То Іван Луговський, писар військовий, листи писав,

До всіх розсилав.

То сотники, полковники, як їх прочитали, усе покидали

До гетьмана Хмельницького скорій прибували 9).

То гетьман добре їй приймає, словами промовляє:

Панове молодці, добре ви дбайте,

Гетьмана собі настановляйте!

Бо я стар болію,

Більше гетьманом не здолію.

Коли хочете, панове, Антона Волочая київського

Або Грицька Костиря миргородського,

Або Филона Чичая кропивянського,

Або Мартина Пушкаря полтавського? 14) То козаки теє зачували, смутно себе мали

Тяжко здихали, словами промовляли:

“Не треба нам Антона Волочая київського

Ні Грицька Костиря миргородського

Ні Филона Чичая кропивянського

Ні Мартина Пушкаря полтавського

А хочем ми сина твого Юруся молодого

Козака лестрового!”

“Він, панове молодці, молодий розум має,

Звичаїв козацьких не знає!”

“Будем ми старих людей біля його держати,

Будуть вони його научати, будем його добре поважати,

Тебе, батька нашого гетьмана вспоминати!”

Тоє Хмельницький теє зачував, великую радість собі мав,

Сідою головою поклін отдавав, сльози проливав.

Текст Метлинського:

Ей зажуриться, заклопочеться Хмельницького старая голова

Що при йому ні сотників ні полковників нема;

Тільки пробував при йому Іван Логовський,

Писар військовий, козак лейстровий.

Тоді вони од своїх рук листи писали 8).

По городах по полкових, по сотенних розсилали,

А до козаків у листах приписували:

Ей козаки, діти, друзі, прошу вас, добре дбайте,

Борошно зсипайте, до Загребельної могили прибувайте,

Мене, Хмельницького к собі на пораду ожидайте!

Оттоді ж то козаки добре дбали, борошно зсипали,

До Загребельної могили прибували

Воскресення Христового дожидали -

Хмельницького в вічі не видали.

Вознесення Христового дожидали-

Хмельницького в вічі не видали.

Духа-Тройця дожидали-

Хмельницького в вічі не видали:

Петра й Павла дожидали -

Хмельницького в вічі не видали.

Іллі-пророка дожидали -

Хмельницького в вічі не видали.

Тогді ж козаки стали у раді як малії діти:

“Хвалився нам гетьман Хмельницький

Батю-Зінов Богдану Чигиринський,

У городі Суботові Спаса Преображеннє ярмалок закликати...”

Тогді на те козаки добре дбали, до города Суботова прибували,

Хмельницького стрічали,

Штики у суходіл стромляли, шлики з себе скидали,

Хмельницькому низький поклон посилали.

Пане гетьмане Хмельницький,

Батю-Зінов наш Чигиринський

На що ти нас потрібуєш?

Тогді на то Хмельницький стиха словами промовляє:

Ей козаки, діти, друзі, прошу я вас

добре дбайти

Собі гетьмана настановляйте.

Вже ж я час од часу хорію,

Міждо вами гетьмановати не здолію,

То велю я вам междо собою, козаками 10) на гетьманство обирати.

Чи нема междо вами котрого козака старинного,

Отамана курінного? 11)

Буде междо вами гетьмановати,

Вам козацькі порядки давати.

Тогді то козаки стиха словами промовляли:

“Пане гетьмане Хмельницький,

Батю-Зінов наш чигиринський?

Не можем ми самі міждо собою козаками гетьмана обібрати,

А жолаєм од вашої милости послихати 12).

Оттогді ж то Хмельницький стиха словами промовляє:

Ей козаки, діти, друзі, прошу я вас -добре дбайте!

Єсть у мене Іван Луговський,

Котрий у мене дванадцять літ за джуру пробував,

Всі мої козацькі звичаї познав -

Буде междо вами козаками гетьмановати

Буде вам козацькі порядки давати 13).

Тогді то козаки стиха словами промовляли:

Пане гетьмане Хмельницький,

Батю-Зінов наш чигиринський!

Не хочемо ми Івана Луговського!

Іван Луговськнй близько Ляхів, мостивих панів живе,

Буде з Ляхами, мостивими панами накладати

Буде нас козаків за невіщо мати.

Тогді то Хмельницький стиха словами промовляє:

“Ей, козаки, діти, друзі

Коли ви не хочете Луговського-єсть у мене Павло Тетеренко.

“Не хочем ми Павла Тетеренка!”

“Дак скажіте, говорить, кого ви жолаєте.

“Ми кажуть, жолаєм Евраха 15) Хмельниченка 16)”. “Ще ж, каже, моєму Евраху Хмельниченку тільки всього дванадцять літ от роду, він возрастом малий, розумом не дійшлий”.-Будемо, говорять попліч його дванадцять парсон скликати,

Будуть його добрим ділом наущати,

Буде междо нами козаками гетьмановати

Нам порядки давати”.

Єврася Хмельниченка на гетьманство настановляли

Тогді із різних піщаль погрімали,

Хмельниченка гетьманом поздоровляли!

Поделиться с друзьями: