Чтение онлайн

Політикам і звичайним громадянам України та Росії, їхній історичній пам'яті потрібні міфи — про мудрих (чи дурних) вождів, звершення, а також про сумні епізоди, страждання, якісь травматичні ситуації, пов'язані з сусіднім народом.

Потрібні прихильникам «одвічної дружби» чи навіть «злиття народів» — як ілюстрація такої дружби. Потрібні прибічникам російського великодержав'я як символ нації–ворога, нації–зрадника на службі в інших націй–ворогів (як не згадати незабутній фільм «Брат-2»). Потрібні українським крайнім правим як символ вічного гнобителя рідної нації. Звісно, якісь образи народів–сусідів не менш потрібні й українським та російським лібералам, ба і просто тим, хто цінує здобутки української та російської культури. Потрібні вченим, котрі намагаються зрозуміти, що це взагалі таке — бути українцями чи росіянами, яке місце посідають обопільні уявлення представників згаданих націй одна про одну в рамках такої цікавої штуки, як національна ідентичність. Тому не дивно, що розмаїтість українсько–російських сюжетів, їхня суперечливість забезпечують і ще довго забезпечуватимуть постійний інтерес до цієї теми сучасних і прийдешніх істориків, політологів, культурологів, лінгвістів. За словами американського дослідника А. Мотиля, історія пронизує собою практично всі аспекти сучасних взаємин російського й українського народів та 'їхніх держав. Історія ж є зовсім не тим, як «воно було насправді», а тим, як ми думаємо про наше минуле чи яким хочемо його бачити.

Так сталося, що українці й росіяни, два досить близькі, але неоднакові етноси зі значною мірою різною історією, у якій, проте, є безліч точок перетину, приречені жити поруч один з одним. Жити, пам'ятаючи про історію, але не живучи лише нею самою. Адже, сподіваємось, і образи (наголос у цьому слові читач ладен поставити на будь–якому складі) і «великодержавного», і «колоніального» походження колись-таки залишаться в минулому. Від цього чимало залежить майбутнє україно–російських відносин.

1. Андерсон Б.Уявлені спільноти. — К., 2001.

2. Бульвінський А.Конотопська битва 1659 р.//УІЖ. — 1998. — № 3—4.

3. Володарі гетьманської булави: історичні портрети. — К., Варта, 1995.

4. Войтович Л.Родина князів Острозьких//Записки НТШ. — Т. 231. — Львів, 1996.

5. Герої та знаменитості в українській культурі/ Ред. — упор. О. Гриценко. — К., 1999.

6. Голубенко П.Україна і Росія у світлі культурних взаємин. — К., 1993.

7. Гончаренко Н., Кушнарьова М.Школа іншування// Критика. — 2001. — № 4.

8. Горобець В.«Хочю… поняти б за себя московского народа вдову»//Соціум. — Вип. 2. — К., 2003.

9. Горобець В.«Волимо царя східного…» (Український гетьманат та російська династія до і після Переяслава). — К., 2007.

10. Грицак Я.Нарис історії України. Формування модерної української нації XIX-XX століття — К., 2000.

11. Грушевський М.Історія України–Руси. — Т. VII?XI. — К., 1995—1997.

12. Каппелер А.Українсько–російські стосунки у XIX столітті: гіпотези та відкриті питання/Доповіді на II Міжнародному конгресі україністів, Ч. 1. —Львів, 1994.

13. КаппелерА.Мазепинці, малороси, хохли: українці в етнічній ієрархії Російської імперії//Київська старовина. — 2001. — № 5.

14. Когут 3.Коріння ідентичності. Студії з ранньомодерної та модерної історії України. — К., 2001.

15. Лисяк–Рудницький І.Історичні есе. — Т. 1. — К., 1994.

16. Миллер А.Украинский вопрос в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX века). — СПб., 2000.

17. Миллер Л.Империя Романовых и национализм. — М., 2006.

18. Макаров А.Світло українського бароко. — К., 1994.

19. Оглоблин О.Гетьман Іван Мазепа та його доба. — Нью- Йорк — Київ — Львів — Париж — Торонто, 2002.

20. Окара А.Українська та великоруська культури у XVII столітті: культурний вплив чи культурний конфлікт?/Доповіді на II Міжнародному конгресі україністів. — Ч. 1. — Львів, 1994.

21. Переяславська Рада 1654 року (історіографія та дослідження). — К., 2003.

22. Петровський В.Українсько–російські взаємини в сучасній західній науковій літературі. — Харків, 2003.

23. Россия XVI века. Воспоминания иностранцев. — Смоленск, 2003.

24. Русина О.Україна під татарами та Литвою//Україна крізь віки. — Т. 6. — К., 1998.

25. Січинський В.Чужинці про Україну. — К. г 1992.

26. Скрынников Р.Иван Грозный. — М., 1975.

27. Толочко О.«Русь» очима «України»: в пошуку само- ідентифікації та континуїтету/Доповіді на II Міжнародному конгресі україністів. — Ч. 1. — Львів, 1994.

28. Толочко О.Ментальність ясиру//День. — 1996. — 25 грудня.

29. Толочко П. П.Україна і Русь у літописі Самовидця// Київська старовина. — 1992. — № 3.

30. Толочко П.Русь — Мала Русь — руський народ у другій половині XIII?XVII століття//Київська старовина. — 1993. — № 3.

31. Торбаков І.Свої чи чужі? Стереотип українця в Росії XVII?XVIII століття//Свобода. — 1999. — 16 липня.

32. Ульянов Н.Происхождение украинского сепаратизма. — М., 1996.

33. Флоря Б.О некоторых особенностях развития этнического самосознания восточных славян в эпоху Средневековья — раннего Нового времени//Матер. конференции «Россия — Украина: история взаимоотношений». — М., 1997.

34. Царинный А.Украинские движения//Украинский сепаратизм в России. — СПб. — М., 1998.

35. Чухліб Т.Гетьманування Петра Дорошенка: причини «вірності» та «зради» королю, султану й царю (1665— 1676 pp.) //УІЖ. — 2007. — № 1.

36. Шпорлюк Р.Імперія та нації. — К., 2000.

37. Шульгин В.Украинствующие и мы //Украина — это Русь. — СПб., 2000.

38. Щеголев С.Украинские движения как современный этап южнорусского сепаратизма. — Киев, 1912.

39. Яковенко Н.Паралельний світ. — К., 2002.

40. Яковенко Н.Нарис історії середньовічної та ранньо- модерної України. — К., 2005.

41. Яковлева Т.Гетьманщина в другій половині 50–х років XVII століття; причини і початок Руїни. — К., 1998.

42. Яковлева Т.Руїна Гетьманщини: від Переяславської ради-2 до Андрусівської угоди (1659—1667). — К., 2003.

43. Bickford O'Brien, С. Muscovy and the Ukraine. — Berkeley, 1963.