Чтение онлайн

Він осяював, як сонце, поночілі, темні далі.

Попрощавшись з Таріелом, Автанділ лив струмінь слізний,-

Розпікав огонь розлуки їхніх серць кривалі близни.

Окропив народ індійський слізьми всі поля вітчизни.

Автанділ казав: «Я випив світу лживого трутизни!»

Автанділ з Фрідоном вкупі кілька день верстали путь.

Та шляхи їх розійшлися, мусив кожен вбік звернуть:

Без пригоди і завади - бог стеріг його, мабуть,-

Автанділу пощастило до Аравії прибуть.

Навстріч левню йшли араби - сяйво він приніс державі,

Він своє побачив сонце - біль затих при цій появі;

Вдвох вони на троні сіли, можновладці величаві.

Бог ствердив його корону в самостійності та славі.

Трьох державців всемогутніх, трьох владик, в коханні вірних,

Часті зустрічі втішали в почуваннях їх сумирних;

Хто порушував закони,- меч карав тих непокірних;

Втрьох свою зміцняли владу на просторах неозірних.

Наче сніг, звівали милість на підданців, ласки гідних,

І сиріт, і вдів гляділи, і збагачували бідних,

І карали лиходіїв та підступників огидних,-

Вовк з ягням паслися вкупі у владарствах їх лагідних.

Наче сон нічний, кінчилась їхня повість в згоді й славі,

Вже пішли вони із світу. О часи хисткі й лукаві!

Час - це мить одна, хоч довгим він здається нам в уяві.

Так пишу я, месх незнаний, родом з селища Руставі.

Богу Грузії Давиду, сонцерівному на вроду.

Склав я віршами цю повість на забаву і догоду,-

Він поширює могутньо жах від Заходу до Сходу,

Палить підступ і дарує міць підданому народу.

Славить подвиги Давида - марні всі старання ревні!

Повість цю про край далекий, про діла й звичаї древні,

Про державців чужоземних, про пригоди їх плачевні

Я знайшов, і віршем виклав, і розради мав душевні.

Отакий цей світ несталий,- все він крутить в веремії,

А життя - лиш мить, коротша за миттєвий помах вії.

Що нам те, до чого прагнем? Доля - згубниця надії,

Світом тим і цим владує, нещедротна в благодії.

Аміран Дареджанідзе мав співця - Мосе Хонелі,

Про Абдул-Месію вірші склав прославлений Шавтелі,

Безутомно Діларгета оспівав Саргіс Тмогвелі,

У сльозах про Таріела я співаю, Руставелі.

Амірбар – командувач військово-морськими силами держави, начальник флоту.

Амір-спасалар – найвищий військовий титул при царському дворі в Аравії. Аспіроз – назва планети Венери.

Багдад – найбільший адміністративний і торговельний центр Месопотамії; з VIII до ХНІ віку н. є.- столиця арабського халіфату.

Бадахшан – місцевість на Памірі, коло Радянського Таджикистану; тепер - прикордонна з СРСР провінція Афганістану. За давніх часів славилася своїми рубіновими розсипами.

Безоар – коштовний камінь, що, власне, являє собою затверділі відклади в шлунку безоарових кіз.

Брокат – важка шовкова тканина з золотими чи срібними нитками.

Вазір – царський радник, міністр.

Ваша – привітальний клич, як-от: «ура» чи «слава».

Віса – героїня староіранської любовної повісті XI віку. В XII віці цю повість було перекладено грузинською мовою під назвою «Вісраміані». Образи закоханих Раміна та Віси близькі до образів західноєвропейської повісті про Трістана та Ізольду.

Віссон – коштовна тканина давніх часів, ознака священства та шляхетності.

Гаваон – місцевість у Палестині за 15 верстов від Єрусалима. Геон – стародавня назва ріки Нілу. Гішер – коштовний камінь, агат.

Гуланшаро – вигадана Руставелі назва могутньої морської держави. По-пер-ському ця назва означає «Місто троянд».

Давид – згадуваний у поемі Давид - це Давид Сослані, осетинський князь, що був другим чоловіком грузинської цариці Тамар, сучасниці Руставелі (див. Тамар). У вступі до поеми поет називає його левом.

Див – міфічна істота, злий дух, ворог людей.

Діжлійське джерело – Діжель, Діджель - староарабська назва річки Тігр.

Дівнос, Діон – сіракузький філософ (IV вік до н. є.), учень, Платона.

«Діонос» – назва збірки віршів Езроса (див. Езрос).

Драхма – срібна монета, а також - міра ваги.

Дураджі – рідкісний дикий птах турач, що й тепер водиться на Закавказзі.

Еджіб – двірський титул, щось подібне до особистого царевого секретаря. Езрос – поет початку XII віку - його вірші арабською мовою були зібрані в збірці «Діонос» («Диванос»).

Єдваб – гатунок шовкової тканини.

Злотоглав – коштовна тканина, вигаптувана сріблом чи золотом. Зуал – Кронос, Сатурн.

Кадж – напівміфічна істота, чаклун, втілення злої сили. Каджеті – вигадана назва гірської фортеці, твердині каджів. Каїс– герой поеми видатного азербайджанського поета Нізамі (1141 - 1203) - «Лейла і Меджнун».

Калям – прилад для писання, перо з тростини. Караван-сарай – будівля з торговельними приміщеннями. Католікос – патріарх, найвищий духовний сан грузинської церкви. Кімвал – музичний інструмент, схожий на цимбали. Коран – священна книга мусульман. Кронос – Сатурн.

Лал – коштовний камінь червоного кольору, те саме, що й рубін.

Маджарі – молоде вино; мусульманам їхня релігія забороняла пити вино.