Життя як вітер, або щастя в байдужості
Шрифт:
Я тебе шукав, - сказав я дружині.
А я знала, що ти є, - відповіла Надя.
ОТАК...
І БУДЬ МУДРИМ ПІСЛЯ УСВІДОМЛЕННЯ, ЩО ТАК ДОВГО БУВ ДУРНЕМ!
ЕПІЛОГ
Яна зателефонувала, що вона щаслива...
Оксана, як завжди проявила оригінальність і прислала кур’єром жовтого тюльпана з листівкою, на якій було надруковано, що щасливий я, бо вона бачила мою дружину...
Друзі мої щасливі, бо ми зараз сидимо за Різдвяним столом у щасливого діда Івана, сім’ями, смакуємо приготованого мудрецем барана, мій Назарко називає Івана “мій дідусь”, старий безмежно тішиться, ми стримано жартуємо...
Бо діти.. І дід... Для якого діти ми...
А ЖИТТЯ З ФІЛОСОФСЬКОЮ БАЙДУЖІСТЮ РОЗПОВІДАЄ НАМ КАЗКУ ПРО ЩАСТЯ І КАЖЕ, ЩО МОЛОДЕЦЬ НЕ ТОЙ, ХТО СЛУХАЄ, А ТОЙ, ХТО ВМІЄ З РАДІСТЮ ПРИЙНЯТИ КОЖЕН ПОШТОВХ СЕРЦЯ, В ЯКОМУ ОБОВ’ЯЗКОВО Є МИТЬ, З ЯКОЇ ТВОРИТЬСЯ ЩАСТЯ...
ТРЕБА ТІЛЬКИ НЕ БОЯТИСЯ І БУТИ БАЙДУЖИМ ДО ЗГУБНИХ ПЕРЕДБАЧЕНЬ ТУРБОТЛИВОЇ РІДНОЇ ГОЛІВОНЬКИ...
ЯК ПРОСТО! ПРОСТО, ЯК У КАЗЦІ !!!
Лютий 2003 р. – грудень 2004 р.