ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ
Шрифт:
Самосил гайовий відомий як літній медонос і лікарська рослина. Корені його дають жовту, коричневу й оранжеву фарби. Має декоративний вигляд, може прикрасити лісопарки, парки, сквери; придатний для альпійських гірок та бордюрів.
Саротамнус вінниковий
(Sarothamnus scoparius L.)
Родина бобові (Leguminosae)
Кущ, 50-200 см заввишки, з трійчастими нижніми цілісними верхніми листками. Гілки прутовидні, гранчасті, голі, на час плодоношення майже безлисті. Квітки на довгих ніжках, поодинокі в пазухах листків, ясно-жовті. Цвіте в травні - на початку червня.
Росте на рівнині, частково в передгір'ї.
В зелених частинах і в насінні рослини міститься до 1% алкалоїду спартеїну, що застосовується як слабий сечогінний засіб при сердечній водянці.
Препарати з саротамнуса вживають при лікуванні серця і нирок.
Синюха блакитна
(Polemonium coeruleum L.)
Родина синюхові (Роїетопіасеае)
Синюха блакитна - багаторічна трав'яниста рослина. Кореневище товсте, горизонтальне, з густими мичкуватими коренями. Стебло одне, рідше кілька, заввишки до 40-100 см, прямостояче, порожнисте, просте або у верхній частині розгалужене. Листки чергові, нижні - черешкові, верхні - сидячі, непарноперисті, складаються з довгастих яйцеподібно-загострених листків. Квітки зібрані у суцвіття. Плід - яйцеподібні або майже округлі тригнізді багатонасінні коробочки. Насіння чорне, завдовжки до 3 мм. Цвіте в червні -липні. Плоди достигають у липні - серпні.
Кореневище і корені багаті на сапоніни, містять смоли, ефірну олію, органічні кислоти, вітамін С та інші сполуки.
Використовується при бронхітах і як знеболюючий засіб. За силою заспокійливої дії на центральну нервову систему синюха переважає валеріану в 8-10 разів. Разом із сухоцвітом драговинним дає непоганий ефект при лікуванні виразки шлунка
Вологолюбна рослина, стійка проти низьких температур. Дуже чутлива до високих температур та посух, особливо на початковій стадії розвитку. В перший рік вегетації утворює розлогу розетку з прикореневих листків. На другий рік росте дуже швидко і в кінці травня на початку червня зацвітає. Насіння достигає в першій або другій декаді липня.
Синюху вирощують на низинних ділянках з неглибоким заляганням ґрунтових вод, на структурних родючих грунтах легкого механічного складу. Висівають під зиму або рано навесні на глибину 1-2 см. Ширина міжрядь - 45-50 см. Добрива вносять під зиму з розрахунку 1 кг аміачної селітри і 1,5 кг суперфосфату на 100 м2. Норма висіву - відповідно 10-12 і 8-10 кг/га.
Догляд за плантацією полягає в розпушенні грунту міжрядь, прополюванні посівів, підживленні рослин та боротьбі з шкідниками.
Заготовляють сировину в кінці першого або другого року вегетації. Корені викопують, очищають від землі й стебел, розрізують вздовж на частини, швидко миють, щоб не втрачали діючих речовин, і пров'ялюють. Досушують у сушарках при температурі 50-60°С.
Скополія карніолійська
(Scopolia carniolica Jacq.)
Родина пасльонові (Solanaceae)
Багаторічна трав'яниста рослина, заввишки 20-25 см. Кореневище товсте, повзуче. Стебла розвилисті. Листки еліптичні, при основі звужені в крилатий черешок. Квітки поодинокі, пониклі, на довгих квітконіжках між попарно зближеними листками. Квітки зовні бурувато-фіолетові, всередині жовтувато-бурого кольору з фіолетовими жилками. Плід - двогнізда коробочка. Цвіте в травні - червні.
Скополія схожа на белладонну, отруйна. Росте в тінистих густих букових та буково-грабових лісах.
З лікувальною метою використовують кореневища і корені (Rhizoma et radix scopolia ). Вони містять 0,4-1,5% алкалоїдів, головним чином гіосциамін і менше атроніту та скополаміну, бетаїн, холін, фітостерин, сахарозу.
Скополамін є цінним лікарським засобом, який застосовується для обезболювання родів, при паркінсонізмі та інших захворюваннях. Він служить також для розширення зіниць.
Кореневища й коріння збирають після плодоношення, в липні - серпні. Викопують всю підземну частину рослини, очищають від землі і промивають у холодній воді. Для кращого просушування товсті кореневища розрізують. Сушать на відкритому повітрі, горищах або в спеціальних сушарнях. При збиранні скополії слід зрідка залишати кореневища для відновлення рослин.
Скополія застосовується в гомеопатії як засіб від геморою.
Собача кропива п'ятилопатева
(Leonurus cardiaca L.)
Родина губоцвіті (Lamiaceae (Labiatae)
Про собачу кропиву як лікарську рослину згадується в західноєвропейських і вітчизняних травниках ще з XV ст. Особливо широкого застосування у медицині вона набула в 30-х роках нашого століття. Так, румунські медики застосовували її як серцевий і заспокійливий засіб. Славетний французький вчений Пастер рекомендував кропиву при базедовій хворобі та епілепсії. В Англії її призначали проти невралгії. Собача кропива -високоефективний заспокійливий засіб і за дією у 2-3 рази переважає валеріану.
Це - багаторічна трав'яниста рослина (25-100 см заввишки). Стебло прямостояче, розгалужене, чотиригранне, як і вся рослина, опушене короткими або довгими відстовбурченими волосками. Листки супротивні, черешкові, округло-яйцеподібні, яйцеподібні або ланцетні, майже до середини пальчасто-розсічені, з серцеподібною основою, знизу - білуватоповстисті. Верхні листки трилопатеві. Квітки неправильні, зрослопелюсткові, у пазушних кільцях зібрані на верхівках пагонів.
Плід - розпадини чотиригорішок. Горішки тригранні, зверху плоскі. Дозрівають у липні - серпні.
Росте як бур'ян на засмічених місцях, пустирях, схилах, у занедбаних садах, під огорожами. Цвіте в червні - липні.
У траві, зібраній у фазі цвітіння, виявлено алкалоїди, дубильні, гіркі і цукристі речовини, ефірну олію (0,05%), флавоноїди (кверцетин, рутин, квінівелозид), р-кумаринову кислоту, сліди вітамінів С і А.
Поделиться с друзьями: